Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

• В яких випадках вважається шлюб таким, що не відбувся? (Наталя)

• В яких випадках вважається шлюб таким, що не відбувся? (Наталя)

– Що є вагомою причиною для того, аби уневажнити шлюб?

– Є три причини на підставі яких шлюб можна визнати недійсним. Перша – брак приписаної правом форми, друга – перешкода, третя – брак подружньої згоди. Лише ці три речі можуть спонукати до уневажнення шлюбу. Наведу приклад кожної з причин. Брак приписаної форми можна проілюструвати відсутністю свідків. Навіть якщо є один свідок, то шлюб може бути недійсним. Буває таке, що священик не може вінчати, адже не кожен священик має право на благословіння шлюбу. Перешкода – неохрещеність. Якщо одна особа не має Тайни Хрещення, то треба звертатися до єпископа з проханням про диспензу (важність подружжя) або охреститись. Перешкодою ще може бути приналежність до іншої віри. Щодо браку подружньої згоди, то це стосується причин через хвороби. Для прикладу, в людини є певні психічні відхилення. Тут йдеться про нездатність взяти на себе подружній обов'язок. Або примус через вагітність. Але це все розглядають у суді.

Хочу наголосити, що розлучення багато хто розуміє неправильно. В Католицькій церкві існує поняття сепарації, тобто після такого розлучення брати шлюб не можна. Але якщо є три згадані причини, то тоді шлюб є недійсним. Одружитися можна й тоді, коли одна із сторін помирає.

– Як виглядає вся ця процедура?

– Це досить тривалий процес. Спочатку люди звертаються до нас, приносять всі необхідні документи. Є позивач, є й відповідач. Це повинні бути лише ті особи, які мають намір уневажнити шлюб. Заповнюють усі необхідні документи, проводять розмови із обома сторонами, якщо є серйозні підстави, розпочинається процес і закінчується він вироком. Цей вирок може бути і позитивним, і негативним. У другому випадку після цивільного розлучення люди можуть одружуватися, але не вінчатися. Відповідно до правил, рішення виносять впродовж року. Алярмово це не вирішується, бо тут треба проаналізувати кожен момент, все вивчити. Слухання нагадує звичайний судовий процес. Заслуховують обидві сторони, свідків, все аналізують, і лише тоді можна щось вирішувати.

– Чи бувають такі випадки, коли одна із сторін не може бути особисто присутня на процесі? Для прикладу, людина у в'язниці.

– З цією людиною ми спілкуємося письмово. Повідомити іншу сторону – обов'язкова умова, інакше процес може бути недійсним. Був у нас такий випадок, коли сторони після уневажнення шлюбу помирилися. Люди пройшли „оздоровленння” і змінили свою думку.

– З якою проблемою ви зустрічаєтесь найчастіше?

– Передовсім, ідеться про недозрілість людей до подружнього життя. Вони часто ще неготові до такого важливого кроку, не можуть брати на себе таку відповідальність. А взагалі, це недбалість, нерозуміння Святої Тайни Подружжя. З одного боку, дуже добре, що в нас є якісь передшлюбні навчання. Але така наука не завжди вкоріняється в головах людей. От тоді й трапляється таке. Причиною може бути і виховання, і погляди, різне бачення світу. Якщо ви і наважилися приступити до Тайни Подружжя, то вам потрібно добре зважити  своє рішення, зрозуміти, що це буває лише раз у житті, що своїм вибором молоді люди можуть побудувати гарну, здорову сім'ю. Якщо людина матиме віру, то буде й відповідальність. Треба розуміти, що подружжя – не лише традиція, а щось більше. Молодь повинна більше усвідомлювати, адже це відповідальність перед Богом.

Отець Роман Іванців
http://www.ugcc.lviv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=369&Itemid=101

Назад