Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Око — то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, — то яка ж то велика та темрява!

(Матв.6:22 )

Книги: І Макавеїв

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 попередня | наступна

10. Йонатан та Олександер Балас 1-21; Пропозиція Димитрія 22-47; смерть Димитрія 48-50; весілля у Птолемаїді 51-66; Димитрій II 67-73; перемога Йонатана над Аполлонієм 74-89

1 Року 160 Олександер Епіфан, син Антіоха, прибув на кораблі й зайняв Птолемаїду, де його прийняли, і став він царем.

2 Почувши цар Димитрій про те, зібрав велику, силу війська й вийшов проти нього на війну.

3 Димитрій вислав до Йонатана лист, написаний мирними словами, щоб підлеститись йому,

4 бо він собі так думав: «Поспішімся укласти мир з ним раніш, ніж він укладе його проти нас із Олександром,

5 він бо згадає усе те зло, що ми накоїли йому, його братам та народові.»

6 І дав йому владу збирати військо, кувати зброю, називати себе його союзником, а й наказав повернути йому його закладників, що були у твердині.

7 Йонатан пішов у Єрусалим прочитати лист перед усім народом і тими, що були у твердині.

8 Огорнув їх великий страх, коли почули, що цар дав йому владу збирати військо,

9 і залога, що була у кріпості, видала Йонатанові закладників, а він віддав їх батькам їхнім.

10 І Йонатан замешкав у Єрусалимі й заходився відбудовувати та поновлювати місто.

11 Він звелів будівничим вивести мури й оточити Сіон-гору тесовим каменем, щоб її укріпити, і вони так зробили.

12 І повтікали чужинці, що були у твердинях, збудованих Вакхидом;

13 кожний з них покидав своє місце й повертався у свій край.

14 Лише у Бетсурі зостались деякі з тих, що покинули закон та заповіді: був бо то їхній притулок.

15 Цар Олександер зачув про ті обіцянки, які Димитрій послав був до Йонатана. Йому оповідали й про війни та про подвиги, що їх він з братами вчинив, і труди, яких вони зазнали,

16 тоді і промовив: «Хіба ж ми знайдемо другого такого? Зробімо його нашим другом і союзником!»

17 І написав до нього і вислав йому листи такого змісту:

18 «Цар Олександер братові Йонатанові, привіт!

19 Ми чули про тебе, що ти муж сильний і гідний стати нашим другом.

20 Тим ми й настановляємо тебе сьогодні первосвящеником твого народу та дозволяємо тобі називатися другом царським - і вислав йому багряницю та золотий вінець, - щоб ти пильнував наших справ і плекав дружбу з нами.»

21 І одягнувся Йонатан у святу одежу, сьомого місяця, 160 року, на свято Кучок, і назбирав війська й наготував зброї.

22 Почувши про все те, Димитрій засмутився й мовив:

23 «Що ми вчинили? Таж Олександер випередив нас, заприязнившись із Юдеями, щоб скріпитися!

24 Я теж їм напишу потішливими словами, обіцяючи їм пошану та гостинці, щоб вони стали мені на допомогу.»

25 І вислав їм такий лист: «Цар Димитрій народові юдейському, привіт!

26 Що ви дотримали договір з нами, залишились у нашій дружбі й не пристали до ворогів наших, почули ми про те й звеселились.

27 Тож нині бережіть і надалі твердо вашу нам вірність, а ми вам відплатимо добром за те все, що ви нам чините.

28 Ми дамо вам багато полегш й подаруємо гостинців.

29. Я вже тепер відпускаю вам і звільняю всіх юдеїв від податків, від податку соляного та коронного.

30 Щождо третини посіву та половини плодів з дерев, які мені належить узяти, то я віднині й надалі їх відпускаю, не буду їх брати з Юдеї та трьох округ, що були приділені до неї, з Самарії та Галилеї, віднині й на ввесь прийдешній час.

31 Єрусалим хай буде святим містом, вільним від податків, а й його околиці, його десятини та приноси.

32 Я зрікаюся й влади над твердинею в Єрусалимі й передаю її первосвященикові, щоб він у ній поставив залогу, яку захоче, для її оборони.

33 Усіх юдеїв, як далеко б вони не потрапили з Юдеї в полон, на всіх границях мого царства, я випускаю на свободу, без викупу. Я всіх звільняю від податків, навіть тваринних.

34 Свята всі й суботи, нові місяці та дні, призначені для богослужби, три дні перед святом і три по святі, - усі нехай будуть днями пільги та полегш для юдеїв, що живуть у моїм царстві,

35 і ніхто не буде мати права коїти що-небудь і докучати комусь із них У будь-якій справі.

36 І царське військо буде навербоване з 30 000 юдеїв-воїнів, які одержать платню, що належиться всім царським військам.

37 З них деяких поставлять по видатніших царських твердинях, а з-поміж цих будуть поставлені на довірочні служби в царстві. Дозорці їхні та їхні начальники будуть з-поміж них вибирані, і вони житимуть за своїми законами так, як наказав цар у Юдеї.

38 А ті три округи, що були від Самарії приділені до Юдеї, будуть становити частину Юдеї, щоб залежали від одного й не слухали ніякої іншої влади, крім первосвященика.

39 Птолемаїду з її околицями я дарую святині, що в Єрусалимі, на покриття видатків храму.

40 Крім того, я дам щороку 15 000 шеклів срібла з царських скарбниць, а ці гроші мають бути взяті з околиць, де це можливо.

41 Вся задишка, що її збирачі минулими роками не віддали, як було раніше, віднині дається на потребу храму.

42 До цього 5000 шеклів срібла, що їх брано щороку з прибутків храму, теж будуть відпущені, бо вони належать священикам, що служать.

43 Ті, що сховалися до храму в Єрусалимі й до всіх його притворів, чи то через податки царські, чи через якунебудь повинність, будуть безпечні з усім, що мають у моїм царстві.

44 Видатки на будову та на віднову храму теж робитимуть із царських прибутків,

45 а й видатки на будову мурів Єрусалиму та на його зміцнення навколо братимуться з царських прибутків; так само й на будову мурів у Юдеї.»

46 Та Йонатан з народом, почувши ці слова, не йняв їм віри й не прийняв їх, бо він пам'ятав те велике лихо, яке Димитрій заподіяв Ізраїлеві, і як він сильно утискав їх.

47 Вони воліли Олександра, бо він перший звернувся до них з мирними словами, і вони були його союзниками завжди.

48 Тоді Олександер зібрав велику силу війська й двигнувся в похід проти Димитрія.

49 Обидва царі розпочали битву, але військо Димитрія було присилуване до втечі. Олександер кинувсь навздогінці за ним і переміг.

50 Він бився завзято аж до заходу сонця. Того дня поліг у бою Димитрій.

51 Тоді Олександер вислав послів до Птолемея, єгипетського царя, з такими словами:

52 «Тільки-що повернувсь я у своє царство й сів на престолі моїх батьків та захопив владу, розбивши Димитрія і зайнявши нашу країну, -

53 коли я розпочав з ним війну, ми його розгромили і його військо, і сіли на його царському престолі -

54 то й укладімо собі один з одним дружбу. Видай мені дочку твою за жінку, а я буду твоїм зятем і дам тобі і їй дарунки, що будуть тебе гідні.»

55 Цар Птолемей відповів так: «Щаслив той день, коли ти, повернувшись у землю батьків твоїх, сів на їхнім престолі царськім!

56 Зроблю для тебе, як ти написав був. Вийди мені назустріч у Птолемаїду, де ми побачимось один з одним і я стану твоїм тестем, як ти був мовив.»

57 І рушив Птолемей з Єгипту, сам він і Клеопатра, його дочка, і 162 року прибув у Птолемаїду.

58 Назустріч йому вийшов цар Олександер, за якого цар Птолемей ! видав свою дочку, і справив їм весілля у Птолемаїді з великою пишнотою, як то царям личить.

59 Цар Олександер написав Йонатанові, щоб він прийшов до нього на стрічу;

60 і той вибрався великопишно в Птолемаїду й зустрівся там з обидвома царями та й дав їм і їхнім друзям срібла, золота та силу дарунків, тож тим робом їм приподобався.

61 Тут же зібрались проти нього нікчемні людці з Ізраїля, перевертні, щоб оскаржити його, та цар їх не послухав.

62 Він звелів зняти з Йонатана його одежу й надягнути на нього багряницю; так і зроблено.

63 І посадив він його біля себе і сказав своїм вельможам: «Вийдіть із ним посеред міста й оголосіть, щоб його ніхто ні в чому не оскаржував та щоб ніхто йому нічим не докучав.»

64 Коли ж його обвинувачі побачили його славу, ще проголосив окличник, і його самого; одягненого в багряницю, - усі повтікали.

65 Цар надав йому великої слави й записав його поміж перших своїх друзів, призначив його воєводою і правителем.

66 І Йонатан повернувся в Єрусалим у мирі й радості.

67 Року 165 Димитрій, син Димитрія, прибув з Крети у землю своїх батьків.

68 Почув про це цар Олександер і, вельми засмутившись, повернувся в Антіохію.

69 Тоді Димитрій настановив управителем Келесирії Аполлонія, а цей стягнув велике військо й отаборився біля Ямнії, звідки й послав послів до Йонатана, щоб вони сказали:

70 «Тільки ти єдиний повстаєш проти мене. Я став сміховиськом і ганьбою через тебе! Чого ти хоробруєш проти нас у горах?

71 Коли ти довіряєш своїм військам, зійди до нас на рівнину, і там поміряємось один з одним, бо сила міст зо мною.

72 Спитай і розвідайся, хто я такий і хто ті, що мені допомагають. І скажуть тобі, що ти не витримаєш перед нами, бо ваші батьки двічі мусіли були втікати у своїй країні.

73 Ось і тепер не встоїшся проти кінноти і проти такої сили на рівнині, де нема ні каміння, ні скелі, ані місця, і куди б утікати.»

74 Почувши ці слова Аполлонія, Йонатан вельми образився. Він вибрав 10 000 чоловік і вийшов з Єрусалиму. Брат його Симон пішов йому назустріч із допомогою.

75 Він розташувався табором навпроти Яффи, та ті, що були в місті, замкнули браму, бо в Яффі була залога Аполлонія. Юдеї кинулися здобувати її,

76 і мешканці зо страху відчинили браму, тож Йонатан захопив Яффу.

77 Довідавшись про те, Аполлоній вирушив з трьома тисячами кінноти й великим військом і попрямував на Азот, так, мов би хотів пройти тудою, а насправді посунувся на рівнину, бо мав силу кінноти, на яку покладався.

78 Йонатан гнався за ним іззаду аж до Азоту, і війська зчепились у бою.

79 Аполлоній лишив у засідці в тилу Юдеї 1000 кінноти,

80 але Йонатан дізнався, що в тилу у нього є засідка. І оточило його військо й кидали на народ стріли від ранку до вечора,

81 але народ, як наказав був Йонатан, стояв міцно, хоч їхні коні й потомились.

82 Тоді Симон висунув наперед своє військо, і закипів бій з піхотинцями, бо кіннота була виснажена. Сирійців розгромлено й кинулись вони урозтіч.

83 Кіннота порозбігалась на рівнині; вони втекли в Азот і ввійшли в Бетдагон, капище їхнього боввана, щоб там урятуватись.

84 Та Йонатан підпалив Азот і міста навколо, набрав здобичі й спалив храм Дагона й тих, що туди повтікали.

85 Тих, що полягли від меча, з тими, що були спалені живцем, було разом близько 8000 чоловік.

86 Двигнувся Йонатан звідти й отаборився під Аскалоном, мешканці якого вийшли йому назустріч з великою шанобою.

87 Потім Йонатан із своїми повернувся в Єрусалим з великою здобиччю.

88 Довідавшись про те, цар Олександер додав йому ще більшої прослави

89 і вислав золоту запинку, що звичайно дається царським родичам; так само дав йому у власність Аккарон з усією його землею.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку