Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. З І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? Або як ти скажеш до брата свого: "Давай вийму я заскалку з ока твого", колії он колода у власному оці? Лицеміре, — вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.

Книги поетичні: Іова

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 попередня | наступна

32. Елігу починає говорити

1 Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,

2 тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.

3 На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.

4 Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.

5 Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,

6 От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже, тому я наляканий, боявся | висловити вам мою думку.

7 Я собі думав: Хай дні говорять, і літа многі хай покажуть мудрість!

8 То Божий дух у людині, Всесильного надхнення їх урозумляє.

9 Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі, і не старі вже й розуміють правду.

10 Тому й кажу: Мене послухай! Оповіщу і я, що знаю!

11 Ось я чекав слів ваших, вслуховувавсь у ваші міркування. Тоді, як ви шукали слів,

12 я пильно уважав на вас, і ось ніхто Іовові не перечить, ніхто з вас не відповідає на його промови.

13 Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість; Бог нас навчає, не людина!

14 Тому я не так сперечатися буду, я відповім йому не вашими словами.

15 Збентежені, не відповідали більше, слів їм забракло.

16 І я чекав; але що не говорять, що стоять і не відповідають більше, -

17 то відповім і я по змозі, оповіщу і я, що знаю.

18 Повний бо слів я, мене спонукує дух усередині.

19 Нутро моє, немов вино без стоку, що нові міхи розриває.

20 Я виговорюсь, легше мені стане; розтулю мого рота й відкажу.

21 Я не зважатиму ні на чию особу, лестити не буду нікому;

22 лестити бо й не вмію: інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку