Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

(1Петра 2:12)

Книги пророків: Даниїла

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 попередня | наступна

13. Сусанна

1 Був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім'я Йоаким.

2 Він узяв собі жінку, на ймення Сусанна, дочку Хілкії; була ж вона вельми вродлива й богобоязна,

3 бо батьки її були справедливі й виховали свою дочку за законом Мойсеєвим.

4 Був же Йоаким дуже багатий і мав сад біля свого дому. Юдеї приходили до нього, бо він був найвидатнішим з усіх.

5 Того року були призначені суддями двоє старих з народу, про яких Господь сказав: «Несправедливість вийшла з Вавилону, від старих суддів, які вважали себе провідниками народу.»

6 Вони приходили часто до дому Йоакима, і всі ті, що мали судові справи, вдавались до них.

7 Опівдні, як народ розходився, Сусанна входила в сад свого чоловіка й прогулювалася собі по ньому.

8 Двоє старих побачили, як вона щодня входила й прогулювалась, і запалали вони пристрастю до неї.

9 Розум у них пішов обертом, а очі завернулись так, що вони не бачили більш неба й забули про справедливі присуди.

10 Обидва вони запалали любов'ю до неї, але не говорили один одному про муку свою,

11 бо стидалися признатись у своїм бажанні мати її.

12 Щодня вони пильно стежили за нею, щоб побачити її.

13 Раз якось і каже один одному: «Ходімо додому, час обідати.» І вийшли й розійшлися,

14 але, повернувшися, знову прийшли на те саме місце. Спитали один одного про причину й признались у своїй пристрасті, а тоді разом умовились про час, коли б їм застати Сусанну саму.

15 Якже вони очікували слушного дня, сталось, що вона, як то звичайно робила й раніше, ввійшла лише з двома дівчатками й хотіла скупатися в саду, бо було гаряче.

16 А не було там нікого, крім двох старих, що, сховавшись, наглядали за нею.

17 Вона сказала дівчаткам: «Принесіть мені олії й пахощів, та замкніть ворота до саду, щоб я могла скупатись.»

18 Ті зробили, як вона звеліла: замкнули ворота до саду й вийшли бічними дверима, щоб принести, що їм було наказано; про старих же, що сховались, вони не знали.

19 Як же дівчатка вийшли, обидва старі встали, підбігли до неї

20 і сказали: «Ворота до саду замкнені, ніхто нас не бачить; ми палаємо пристрастю до тебе, тож пристань на наше бажання й стань нашою, -

21 а як ні, ми посвідчимо на тебе, що з тобою був хлопець, і тому, мовляв, ти й вислала геть від себе дівчаток.»

22 Зідхнула Сусанна й мовила: «Скрутно мені звідусіль: бо як зроблю це - смерть мені, а як не зроблю - не втекти мені з рук ваших;

23 але волію, не зробивши цього, потрапити у ваші руки, ніж согрішити перед Богом.»

24 І скрикнула Сусанна сильним голосом, але обидва старі й собі закричали наперекір їй.

25 Один побіг, щоб відчинити ворота до саду.

26 Як же почули ті, що були в домі, крик, кинулися через бічні двері побачити, що сталось.

27 І як старі розповіли по-своєму про справу, слуги засоромились вельми, бо про Сусанну ніколи чогось такого не говорилось.

28 Наступного дня, коли народ зібравсь у її чоловіка Йоакима, прийшли й обидва старі, сповнені злочинного наміру проти Сусанни - видати її на смерть,

29. то й сказали перед народом: «Пошліть за Сусанною, дочкою Хілкії, жінкою Йоакима.» Ті послали.

30 І прийшла вона сама, її батьки, її діти й усі її родичі.

31 Сусанна ж була вельми вродлива й гарна з лиця.

32 І оті беззаконні звеліли зняти намітку з неї, бо вона була покрита, - щоб насититись її красою.

33 Домашні її й усі, що її бачили, плакали.

34 А обидва старі встали серед народу й поклали свої руки їй на голову.

35 Вона ж, плачучи, глянула догори на небо, бо її серце звірилось на Господа.

36 Старі промовили: «Тоді, як ми самі ходили собі по саду, ввійшла ота з двома дівчатками й зачинивши ворота до саду, відпустила дівчаток.

37 Аж тут прийшов до неї хлопець, що був сховався, та й злігся з нею.

38 Ми ж, сидівши в закутку в садку, як побачили злочин, побігли до них,

39 то й побачили, що вони були разом, та не могли його схопити, бо він був дужчий від нас, отож, відчинивши ворота, вискочив;

40 цю ж ми схопили й спитали, хто такий той хлопець.

41 Та вона не схотіла нам сказати. Це ми свідчимо.» Зібрані повірили їм - як старшим у народі і як суддям - і засудили її на смерть.

42 Тоді Сусанна скрикнула сильним голосом і сказала: «О вічний Боже, знавче скритих речей, який відаєш усе раніш, ніж воно стане!

43 Ти знаєш, що на мене зроблено ложне свідоцтво, і ось я мушу вмерти, хоч я й не вчинила нічого з того, що оці мені злісно закидають.»

44 І почув Господь її голос,

45 і як ведено її на смерть, Бог збудив святий дух молодого хлопця на ім'я Даниїл,

46 і цей скричав сильним голосом: «Я невинний у крові цієї!»

47 Тоді увесь народ обернувсь до нього й сказав: «Що то за слово, що ти промовив?»

48 Він же, ставши посеред них, заговорив: «То ви такі дурні, сини Ізраїля? Не розсудивши й не розібравши ясно справи, засудили ви дочку Ізраїля!

49 Поверніться назад до суду, бо оці зробили на неї неправдиве свідоцтво.»

50 Увесь народ повернувся чимдуж, і старі сказали до нього: «Сідай отут посеред нас і повідай нам, бо Бог дав тобі право старости.»

51 Даниїл до них і каже: «Розлучіть їх одного від одного далеко, я їх розсліджу.»

52 Як же вони були розлучені один від одного, він покликав одного з них і мовив до нього: «О застарілий у злі! Ось упали гріхи, що ти був накоїв,

53 судивши суди несправедливі, засуджувавши невинних і відпускавши винних, тоді як Господь наказав: Невинного й справедливого не смієш убивати.

54 Отож, якщо ти бачив оцю, скажи, під яким деревом ти їх обох бачив укупі?» Той відповів: «Під ялиною.»

55 А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє.»

56 Відпустив він цього й звелів привести другого та й сказав до нього: «З сімени Ханаана, а не Юди! Краса звела тебе, і пристрасть, перевернула твоє серце!

57 Так ви чинили з дочками Ізраїля, й ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня.

58 Скажи мені, отже, під яким деревом ти захопив їх разом.» Той відповів: «Під дубом.»

59 Даниїл промовив до нього: «Добре збрехав і ти на твою голову, бо ангел Божий з мечем у руці вже чекає, щоб розпанахати тебе надвоє, аби вигубити вас.»

60 І скричали усі збори сильним голосом й благословили Бога, що спасає тих, які надіються на нього.

61 А далі встали на обох старих, бо Даниїл власними ж їхніми губами довів, що вони дали ложне свідоцтво, і з ними зроблено так, як вони заслугували за свій злий намір супроти ближнього, -

62 вчинено з ними за законом Мойсея й убито їх, і того дня була врятована кров невинна.

63 Хілкія ж і його жінка хвалили Бога за свою дочку Сусанну разом з Йоакимом, її чоловіком і з усіма родичами, бо у ній не знайшлося нічого ганебного.

64 А Даниїл від того дня й надалі став великим перед народом.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку