Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

(1Петра 2:12)

Євангелії: Матея

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 попередня | наступна

13. Притча: про сіяча 1-23; - про кукіль, зерно гірчичне, закваску і притча про скарб та перлу 24-52; Ісус у Назареті 53-51

1 Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря.

2 І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а ввесь народ стояв на березі.

3 Він говорив до них численними притчами, кажучи: “От вийшов сіяч сіяти.

4 І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його.

5 Інше впало на ґрунт кам'янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока.

6 Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло.

7 Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його,

8 Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять.

9 Хто має вуха, нехай слухає.”

10 І приступили його учні й сказали до нього: “Чому ти притчами до них говориш?”

11 А він у відповідь сказав їм: “Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано.

12 Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.

13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють.

14 На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, –

15 бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, –щоб я зцілив їх.

16 Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують.

17 Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.

18 Слухайте, отже, притчу про сіяча.

19 До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги.

20 А той, хто був сприйняв його на кам'янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає,

21 але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється.

22 А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.

23 Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.”

24 Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: “Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі.

25 Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов.

26 Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився.

27 Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?

28 Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо?

29. Ні! -каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці.

30 Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв'яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню.”

31 Іншу притчу він подав їм, кажучи: “Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі.

32 Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках.”

33 Ще іншу притчу повідав їм: “Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне.” –

34 Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого,

35 щоб збулося сказане пророком: “Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу.”

36 Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: “Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.”

37 А він у відповідь сказав їм: “Той, хто сіє добре зерно – це Син Чоловічий;

38 поле – це світ; добре зерно – це сини Царства; а кукіль – це сини лукавого;

39 ворог, що його посіяв – це диявол; жнива – це кінець світу; женці – це ангели.

40 Так, як збирають кукіль і в вогні палять, так само буде при кінці світу:

41 Син Чоловічий пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,

42 і кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.

43 І тоді праведні засяють, як сонце, в Царстві Отця свого. Хто має вуха, нехай слухає!

44 Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле.

45 Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел.

46 Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її.

47 Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини.

48 Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають.

49 Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і

50 кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів.

51 Чи ви це все зрозуміли?” – “Так!” – йому відповіли.

52 Тоді сказав їм: “Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.”

53 Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.

54 Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?

55 Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда?

56І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж воно йому це все?”

57 І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: “Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.”

58 І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку