Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. З І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? Або як ти скажеш до брата свого: "Давай вийму я заскалку з ока твого", колії он колода у власному оці? Лицеміре, — вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.

Євангелії: Матея

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 попередня | наступна

14. Ірод про Ісуса 1-2; смерть Йоана Христителя 3-12; перше помноження хлібів 13-21; Ісус іде водою 22-36

1 Того часу чутка про Ісуса дійшла до Ірода четверовласника,

2 і він сказав до своїх слуг: “Це Йоан Христитель! Це він воскрес із мертвих і тому чудодійні сили діють у ньому!”

3 Бо Ірод був схопив Йоана, зв'язав його і вкинув у темницю – через Іродіяду, жінку брата свого Филипа;

4 Йоан бо говорив до нього: “Не можна тобі її мати.”

5 Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка.

6 Коли настав день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала перед усіма й догодила Іродові;

7 отож, клянучись, обіцяв їй дати, чого тільки попросить.

8 Та, під намовою матері своєї, сказала йому: “Дай мені тут на полумиску голову Йоана Христителя.”

9 І засмутився цар, але задля клятви і тих, що разом за столом сиділи, звелів дати, –

10 тож послав стяти голову Йоанові в темниці.

11 Принесли, отже, на полумиску його голову й дали дівчині, а та піднесла своїй матері.

12 І прийшли його учні, взяли тіло й поховали його; і пішли та сповістили про те Ісуса.

13 Почувши це, Ісус відплив звідси човном у пустинне й самітне місце; народ же, довідавшись про це, пішов за ним з міст пішки.

14 А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих.

15 Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.”

16 А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.”

17 Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві рибі.”

18 Тоді він каже: “Принесіть мені їх сюди.”

19 І, звелівши народові посідати на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні – людям.

20 Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних.

21 Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей.

22 І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.

23 І коли відпустив народ, пішов на гору помолитися насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.

24 Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний.

25 О четвертій сторожі ночі (Ісус) прийшов до них, ступаючи морем.

26 Учні, побачивши, що він іде морем, жахнулись. “То привид!” – заговорили й закричали з переляку.

27 Та Ісус тієї ж миті мовив до них: “Заспокойтесь, – це я, не страхайтеся!”

28 Аж тут Петро озвавсь до нього й каже: “Господи, коли це ти, повели мені підійти водою до тебе!”

29. “Підійди!” – сказав Ісус. І вийшов Петро з човна, почав іти по воді і підійшов до Ісуса;

30 але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати й крикнув: “Господи, рятуй мене!”

31 Ісус же притьмом простягнув руку, вхопив його і мовив до нього: “Маловіре; чого засумнівався?”

32 І як увійшли до човна, вітер ущух.

33 А тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи: “Ти істинно – Син Божий!”

34 І перепливши, прибули в землю генезаретську.

35 Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих

36 та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку