Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Око — то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, — то яка ж то велика та темрява!

(Матв.6:22 )

Євангелії: Марка

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 попередня | наступна

10. Про нерозривність подружжя 1-12; благословення дітей 13-16; багатий юнак 17-31; Ісус передсказує свою смерть 32-34; просьба синів Заведеєвих 35-45; оздоровлення сліпого 46-52

1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.

2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: "Чи можна чоловікові відпустити жінку?"

3 А він у відповідь сказав їм: "Що заповів вам Мойсей?"

4 Вони сказали: "Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити."

5 "То з-за серця вашого запеклого, - сказав Ісус їм, - написав він вам отой припис.

6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.

7 Ось чому чоловік покине свого батька - матір і пристане до жінки своєї,

8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише - одне тіло.

9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає."

10 Удома ж учні знов його про те запитали.

11 А він сказав їм: "Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.

12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, - чужоложить."

13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.

14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: "Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.

15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, - не ввійде до нього."

16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.

17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?"

18 "Чого називаєш мене благим?" - сказав Ісус до нього. - "Ніхто не благий, окрім одного Бога.

19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір."

20 Він же у відповідь мовив до нього: "Учителю, я вже те дотримував змалку."

21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: "Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною."

22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, - мав бо великі багатства.

23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: "Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!"

24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: "Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!

25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже."

26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: "Хто ж тоді може спастися?"

27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: "У людей це неможливо, - але не в Бога; у Бога бо все можливо."

28 І заговорив до нього Петро: "Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою."

29. Ісус озвавсь і каже: "Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, - ради мене та ради Євангелії, -

30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, - домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, - і в майбутньому віці життя вічне.

31 І багато з перших стануть останніми, а останні -першими."

32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:

33 "Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;

34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне."

35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: "Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим."

36 Він же їм відповів: "Що хочете, щоб я зробив вам?"

37 "Зволь нам, - ті йому кажуть, - щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі."

38 Ісус же сказав їм: "Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?"

39 Ті йому відповіли: "Можемо." Ісус сказав їм: "Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.

40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, - не моя річ вам дати, а кому приготовано."

41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.

42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: "Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.

43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,

44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.

45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох."

46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.

47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!"

48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!"

49 Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе."

50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.

51 Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!"

52 Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку