Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

(1Петра 2:12)

Євангелії: Марка

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 попередня | наступна

4. Притча про сіяча 1-20; не треба погорджувати Божими дарами 21-29; притча про зерно гірчичне 30-41

1 Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі.

2 І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням;

3 "Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти.

4 Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його.

5 Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока.

6 Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло.

7 А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду.

8 Ще ж інше впало на добру землю - і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше."

9 І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"

10 А коли був Ісус насамоті, спитали його ті, що були біля нього разом із дванадцятьма, про притчі.

11 І він сказав їм: "Вам дана тайна Божого Царства; для тих же, що осторонь, усе стається притчами,

12 щоб вони дивлячись, не бачили, слухаючи, не зрозуміли, щоб, бува, не навернулись, і щоб їм не простилось."

13 І сказав їм: "Не розумієте цієї притчі? Як же тоді вам розуміти всі притчі?

14 Сіяч сіє слово.

15 Ті, що край дороги, де сіється те слово, коли почують слово, - зараз же сатана приходить і забирає посіяне в них слово.

16 Так само посіяне на каменистому ґрунті, - це ті, що, як почують слово, зараз же з радістю його приймають,

17 але не мають коріння у собі й непостійні, тож згодом, коли стаеться утиск чи гоніння за слово, вони негайно ж зневірюються.

18 Ще інші, посіяні між терня, це ті, що чули слово, 19. але ось клопоти світу цього, принада багатства й жадоба інших речей, увійшовши, заглушують слово, і воно стає неплідним.

20 А що посіяні на добру землю, - це ті, які чують слово, його приймають, отож і приносять плід: той у тридцять, той у шістдесят, той у сто разів більше."

21 І говорив їм: "Хіба приносять світло на те, щоб поставити його під посудом або під ліжком, а не на те, щоб поставити його на свічнику?

22 Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним, ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.

23 Хто має вуха слухати, хай слухає!"

24 І казав їм: "Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте.

25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має."

26 І казав: "Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:

27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, - насіння те кільчиться й росте. А як - він сам не знає.

28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.

29. А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали."

30 І мовив: "До чого прирівняємо Царство Боже - або у якій притчі ми його появимо?

31 Воно - немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.

32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись."

33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.

34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.

35 Того ж дня, як настав вечір, він їм і каже: "Перепливімо лишень на той бік!"

36 І зоставивши народ, беруть його з собою, так як і був у човні; а були й інші човни з ним.

37 І знялася хуртовина, ще й з вітром, і хвилі линули у човен, отож уже наповнювався.

38 А він був на кормі, - спав на подушці. Вони будять його і кажуть йому: "Учителю, тобі байдуже, що гинемо?"

39 Тоді він устав, погрозив вітрові і сказав до моря: "Замовкни! Ущухни!" І затих вітер, і залягла велика тиша.

40 Тоді сказав до них: "Чого ви такі боязкі? Ще досі не маєте віри?"

41 І страх великий огорнув їх, і вони казали один до одного: "Хто це такий, що йому вітер і море послушні?"

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку