Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

(1Петра 2:12)

Євангелії: Марка

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 попередня | наступна

5. Біси входять у стадо безрогих 1-20; оздоровлення кровоточивої 21-34; воскресіння доньки Яіра 35-43

1 Перевезлись вони на той бік моря, в країну Геразинську.

2 І коли з човна він вийшов, відразу перестрів його чоловік з гробу, що мав у собі нечистого духа.

3 Він перебував у гробах, і ніхто навіть ланцюгом не міг його зв'язати;

4 - раз-у-раз його зв'язували кайданами та ланцюгами, але він розривав ланцюги і трощив кайдани, й ніхто не міг його уговтати.

5 Днями і ночами, завжди перебував він по гробах та горах, кричав і товк себе камінням.

6 Побачивши здалека Ісуса, він прибіг, уклонився йому

7 і закричав великим голосом: "Що мені, та й тобі, Ісусе, Сину Всевишнього Бога? Заклинаю тебе Богом: Не муч мене!"

8 Бо він сказав до нього: "Вийди, нечистий душе, з цього чоловіка!"

9 Ще й спитав його: "Як тебе звати?" Той же відрік: "Легіон - мені ім'я, багато бо нас!"

10 І благав його вельми, щоб не виганяв їх з краю.

11 А було там на узгір'ї велике стадо свиней, що паслося собі.

12 Тож удалися до нього з проханням: "Пошли нас у тих безрогих, щоб ми ввійшли в них."

13 І дозволив він їм. І вийшовши, нечисті духи ввійшли у свиней, тож кинулось стадо - близько дві тисячі! - з кручі у море та й потопилось у морі.

14 А пастухи їхні повтікали й порозповідали про те в місті та по селах, - то й повиходили побачити, що сталось.

15 Приходять вони до Ісуса та й бачать біснуватого; сидить одягнений, при здоровому глузді, - той, що мав у собі легіон, - і полякались.

16 І розповіли їм очевидці, як воно сподіялося з біснуватим, а й про безрогих.

17 Тож просили його, щоб вийшов з їхніх околиць.

18 І коли сідав у човен, заходився його просити колишній біснуватий про змогу бути при ньому.

19 Ісус же йому не дозволив, а сказав до нього: "Іди до свого дому, до своїх, і повідай їм, що Господь зробив для тебе і як змилосердивсь над тобою."

20 Пішов він і взяв проповідувати у Десятимісті те, що зробив йому Ісус, - отож чудувалися всі.

21 Коли Ісус переплив човном знову на той бік, зібралась до нього сила народу, і перебував він над морем.

22 Аж ось приходить один із старшин синагоги, Яір на ім'я, а побачивши його, упав йому до ніг

23 і благав його вельми, кажучи: "Дочка моя вже на сконі. Прийди, поклади лишень на неї руки, щоб видужала й жила."

24 Тож пішов з ним. Слідом же за ним ішло багато люду, що тиснувся до нього.

25 А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу

26 й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, - ба, навпаки, ще гірше було їй, -

27 почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась його одежі.

28 Мовляла бо: "Як доторкнуся до його одежі - видужаю."

29. І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби.

30 Ісус же, відчувши негайно у собі, що з нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: "Хто доторкнувся до моєї одежі?"

31 Учні ж його сказали йому: "Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, а питаєш: Хто мене доторкнувся?"

32 Отож озирнувся навколо себе, щоб побачити ту, що вчинила так.

33 Жінка ж, налякана й тремтяча, - знала бо, що сталося з нею, - приступила, впала перед ним та й оповіла всю правду.

34 А він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги."

35 Коли він ще говорив, приходять від старшини синагоги й кажуть: "Дочка твоя померла, навіщо клопочеш Учителя?"

36 Але Ісус, почувши слово, що ті сказали, промовив до старшини синагоги: "Не бійся! Тільки віруй."

37 І не дозволив іти нікому з собою, окрім Петра, Якова та Йоана, брата Якова.

38 Приходять вони до старшини синагоги в хату, - бачить він метушню і тих, що ридали й голосили вельми.

39 Увійшов же й каже: "Чого метушитесь і плачете? Не померло дівча, спить воно!"

40 І насміхались з нього. Він же відсторонив усіх, узяв батька дівчати та матір і тих, що з ним були, та й увійшов, де дівча лежало.

41 Взявши ж дівча за руку, сказав до нього: "Таліта кум" - що значить у перекладі: "Дівчино, кажу тобі, встань!"

42 І притьмом устало дівча й почало ходити, - років же дванадцять мало, - і нараз охоплені були всі дивом-дивенним.

43 Та повелів їм суворо, щоб ніхто про те не довідався, - і наказав дати їй їсти.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку