Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. З І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? Або як ти скажеш до брата свого: "Давай вийму я заскалку з ока твого", колії он колода у власному оці? Лицеміре, — вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого.

Євангелії: Марка

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 попередня | наступна

7. Ісус картає фарисеїв 1-23; про ханаанянку 21-30; оздоровлення глухонімого 31-37

1 Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.

2 І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, -

3 бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,

4 і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, -

5 отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"

6 Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;

7 та вони марно мене почитають, навчаючи наук - наказів людських.

8 Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді."

9 І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.

10 Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і - хто проклинає батька або матір - смерть такому!

11 А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері - корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, -

12 тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.

13 Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, - та й чимало іншого такого чините!"

14 І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!

15 Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.

16 Хто має вуха слухати, хай слухає!"

17 І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.

18 А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,

19 - воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."

20 Далі казав: "Те, що виходить з людини, - те осквернює людину.

21 З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,

22 перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.

23 Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."

24 І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.

25 Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.

26 Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.

27 Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-

28 Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."

29. І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."

30 Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, - біс вийшов.

31 І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.

32 І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.

33 І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;

34 а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"

35 І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.

36 І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.

37 І, зачудовані понад усяку міру, говорили: "Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову - німим."

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку