Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Тож дбайте ревно про ліпші дари, а я вам покажу путь іще кращу!

(1 до Коринтян 12:31)

Євангелії: Луки

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 попередня | наступна

18. Притча про суддю та вдовицю 1-8; фарисей та митар 9-14; благословення дітей 15-17; багатий юнак 18-30; Ісус передсказує свої муки 31-34; оздоровлення сліпого 35-43

1 Він розповів їм притчу про те, що їм треба молитись завжди й не падати духом.

2 І казав: “В одному місті був один суддя, що не боявся Бога, ні людей не соромився.

3 Була ж одна вдова в тім місті, що (завжди) приходила до нього й говорила: Оборони мене від мого супротивника!

4 І довго не хотів він, але згодом мовив сам до себе: Хоч я Бога не боюся і людей не соромлюся,

5 але тому, що ця вдова мені надокучає, я її обороню, щоб вона не приходила безперестанку та не морочила мені голови.”

6 Тут Господь додав: “Слухайте, що суддя несправедливий каже!

7 А Бог хіба не оборонить своїх вибраних, які до нього день і ніч голосять, і чи баритиметься до них?

8 Кажу вам: Оборонить їх негайно. Тільки ж Син Чоловічий, коли прийде, чи знайде на землі віру?”

9 Для деяких, що були певні про себе, мовляв, вони справедливі й ні за що мали інших, він сказав цю притчу:

10 “Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий - митар.

11 Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди - грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар.

12 Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину.

13 А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним!

14 Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, - вивищений.”

15 Приносили й малих дітей до нього, щоб до них доторкнувся. Побачивши те, учні їм докоряли.

16 Ісус покликав їх, кажучи: “Пустіть дітей, нехай ідуть до мене; не бороніть їм: таких бо Царство Боже.

17 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, той не ввійде до нього.”

18 Один знатний спитав Ісуса: “Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?”

19 А Ісус озвавсь до нього: “Чому мене звеш благим? Ніхто не благий, хіба один Бог.

20 Ти заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй свого батька і матір.”

21 Той же відповів: “Все це я зберіг змалку.”

22 Почувши те Ісус, сказав до нього: “Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді прийди і йди слідом за мною.”

23 Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий.

24 Глянув Ісус на нього й мовив: “Як тяжко тим, що багатства мають, увійти в Царство Боже!

25 Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в Царство Боже.” 26. А ті, що слухали, сказали: “Хто ж тоді може спастися?”

27 Він відповів: “Неможливе в людей, можливе є в Бога.”

28 Тоді Петро промовив: “Ось ми покинули, що в нас було, і пішли за тобою.”

29. Ісус сказав їм: “Істинно кажу вам: Нема такого, що кинув би дім чи жінку, чи братів, чи дітей задля Божого Царства,

30 і не отримав би багато більше за цього часу, а в наступнім віці життя вічне.”

31 І взявши дванадцятьох, Ісус до них промовив: “Оце ми йдем в Єрусалим, і все написане пророками про Сина Чоловічого здійсниться.

32 Він буде виданий поганам, і насміхатимуться з нього, і зневажатимуть його, і плюватимуть на нього,

33 і, бичувавши, уб'ють його, та третього дня він воскресне.”

34 Вони ж нічого з того не зрозуміли; це слово було для них закрите, й вони не знали, про що він говорив.

35 І як він наближався до Єрихону, один сліпий сидів край дороги й просив милостині.

36 Почувши, що народ іде мимо, він спитався, що б воно могло бути.

37 Йому сказали, що це Ісус Назарянин проходить.

38 І він почав голосно кричати: “Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!”

39 Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, та він кричав ще дужче: “Сину Давидів, змилуйся надо мною!”

40 Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав:

41 “Що хочеш, щоб я зробив тобі?” “Господи”, - сказав той, - “щоб я прозрів!”

42 Ісус сказав до нього: “Прозри! Віра твоя спасла тебе.”

43 І вмить прозрів той і пішов за Ісусом, славлячи Бога. І ввесь народ, побачивши те, віддав хвалу Богові.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку