Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

(1Петра 2:12)

Діяння: Апостолів

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 попередня | наступна

13. Перша апостольська подорож Павла 1-3; Павло на Кіпрі 4-12; Павло в Антіохії 13-52

1 Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло.

2 Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.»

3 Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили.

4 Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру.

5 Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан.

6 Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, знайшли одного чоловіка, ворожбита, ложного юдейського пророка, на ім'я Вар-Ісус,

7 який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву і Савла, хотів почути слово Боже.

8 Але Елімас, ворожбит - так бо перекладається його ім'я - виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути.

9 Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно

10 і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні?

11 Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку.

12 Тоді проконсул, бачивши, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою.

13 А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим.

14 Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали.

15 А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.»

16 Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!

17 Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї.

18 І сорок років годував у пустині;

19 вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю,

20 майже по чотириста п'ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла.

21 Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років.

22 Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю.

23 З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса,

24 під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.

25 Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв'язати.

26 Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння.

27 Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.

28. І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його.

29. А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу.

30 Та Бог воскресив його з мертвих,

31 і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом.

32 І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим.

33 Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти - мій син; я сьогодні зродив тебе. -

34 А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. -

35 Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. -

36 Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив.

37 Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління.

38 Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея,

39 ним кожний віруючий виправдується.

40 Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків:

41 Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.»

42 Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме.

43 А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій.

44 Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже.

45 Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили.

46 Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган.

47 Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.»

48 Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя.

49 І ширилося слово Господнє по всій країні.

50 Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї.

51 Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію;

52 учні ж сповнювалися радощами і Святим Духом.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку