Про біблію

Біблія - Книга книг, найважливіший, найбільше читаний, перекладуваний і коментований твір. Біблійні знання правлять за предмет спеціяльної богословської науки. Ця наука зробила великий поступ наперед особливо за наших часів, включаючи та органічно опрацьовуючи при тому інші ділянки людського знання.

Завантажити Біблію

Якщо у Вас немає постійного зєднання до Інтернет-мережі, то Ви можете завантажити повний варіант Біблії в архіві

Завантажити Біблію
Розмір: 1.6Мб

Цитати із Біблії

Око — то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, — то яка ж то велика та темрява!

(Матв.6:22 )

Діяння: Апостолів

Зміст Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 попередня | наступна

16. У дорозі через Малу Азію 1-8; Павло подається до Македонії та проповідує у Филиппах 9-15; ув'язнення Павла й Сили 16-24; звільнення і хрищення в'язничного 25-40

1 І він прибув у Дербу і Лістру. А був там один учень, Тимотей на ім'я, син однієї жінки, віруючої юдейки, а батька грека.

2 Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії.

3 Павло хотів узяти його з собою і, взявши, обрізав із-за юдеїв, що були в тих місцях; усі бо знали, що його батько був грек.

4 Якже проходили через міста, передавали їм, щоб берегти ті постанови, що їх були схвалили апостоли і старші в Єрусалимі.

5 Отак Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно.

6 Вони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії.

7 Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив,

8 і, пройшовши Місію, прибули до Троади.

9 Аж тут з'явилось Павлові вночі видіння: один македонець стоїть і, благаючи його, каже: «Перейди в Македонію і допоможи нам.»

10 Як тільки він побачив це видіння, ми зараз же старались вийти в Македонію, зрозумівши, що Бог нас покликав звіщати їм Євангелію.

11 Відпливши з Троади, ми подались просто на Самотракію, а другого дня на Неаполь,

12 звідти ж направилися на Филиппи, столичне місто частини Македонії -(римської) колонії. Ми перебули днів кілька у тім місті.

13 Суботнього ж дня вийшли поза браму над річку, де звичайно відбувалася молитва, та й посідавши, розмовляли з жінками, що там були зійшлися.

14 А слухала нас одна жінка, на ім'я Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятир, що почитала Бога. Господь відкрив їй серце так, що вона вважала на слова Павлові.

15 Коли ж охристилася вона і її дім, запросила нас, кажучи: «Як ви мене визнали за вірну Господові, ввійдіть і перебувайте у моїм домі.» І примусила нас.

16 Іншим разом, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток.

17 Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди - слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!»

18 Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.

19 Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади.

20 Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї.

21 Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.»

22 І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками;

23 завдавши їм чимало ран, кинули у в'язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх.

24 Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в'язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди.

25 Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в'язні слухали їх.

26 Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в'язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв'язалися.

27 Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в'язні повтікали.

28. Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!»

29. І, попросивши світла, тюремник ускочив до в'язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі;

30 а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?»

31 Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.»

32 І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі.

33 А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми.

34 Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.

35 Коли настав день, воєводи послали лікторів, кажучи: «Відпусти тих людей.»

36 Тюремник доніс ті слова Павлові: «Прислали воєводи, щоб вас відпустити; виходьте ж тепер і йдіть собі в мирі.»

37 Але Павло промовив до них: «Нас, римлян, без судової розправи прилюдно вибили різками і кинули в тюрму, а тепер потай нас виганяють? Ні бо! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!»

38 Ліктори донесли ці слова воєводам. А ті, почувши, що вони римляни, злякались

39 і, прийшовши, попросили в них вибачення; а як вивели, попросили вийти з міста.

40 Вони, вийшовши з в'язниці, зайшли до Лідії і, побачившися з братами та втішивши їх, вийшли.

Зміст попередня | наступна

Пошук по Біблії

Виберіть, будь ласка, розділ для пошуку
Вкажіть, будь ласка, параметри пошуку
Вкажіть, будь ласка, ключові слова для пошуку