Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
Автор: о. Володимир Пенцак

Біблійний канон та апокрифи

Дата публікації: 22-07-2009

Святе Письмо - це книга, створена багатьма людьми під Божим натхненням. Творці жили в різні історичні періоди та у різних місцевостях, тому спасівельна наука, яку об’явив Бог, представлена у Святому Письмі багатьма книгами. Незмінна кількість книг Святого Письма - це Біблійний канон. До канонічних книг Старого Заповіту належить 46 книг. До Нового Заповіту - 27. Усього - 73 книги. Як формувався цей канон та за якими принципами відбиралися книги? Це дуже складне питання, яке вимагає проаналізувати хід історичних подій, щоб зрозуміти, як Боже провидіння керувало цим процесом. Залишмо це для спеціалістів.

Кожен уважний християнин, який читає Біблію, бачить, що багато інформації, яку надає нам Церква, не завжди можливо знайти в Святому Письмі. Це стосується насамперед багатьох Богородичних свят. Господь Бог у своїй премудрості ізволив приховати інформацію про дитинство Ісуса Христа, про земне життя та останні дні Пречистої Діви Марії. Деякі люди без належної покори сприйняли такий Божий промисел, тому вирішили самотужки заглянути крізь пелену тайни та розповісти про ці моменти з життя Діви Марії та Божого Сина. Такі спроби спричинили виникнення апокрифів - релігійних легенд про життя Богородиці та дитинство Ісуса. Автори апокрифів, як правило, були невідомі та дуже часто називалися іменами апостолів, мабуть, для більшого авторитету цих розповідей. Та під якими б іменами автори не приховувалися, ці книги не можна вважати канонічними, тобто такими, які написані під Божим натхненням. Можливо, авторами цих легенд керували сильні релігійні емоції, але вони виявляли лише свої думки та почуття, а не Божі. А ще варто звернути увагу на той факт, що в період формування багатьох апокрифів панували дуже небезпечні руйнівні єресі, тому можна говорити й про те, що творцями були єретики. Отже, апокрифи не можуть мати для нас велику богословську цінність. Їх потрібно розглядати обережно та чітко відмежовувати від текстів Святого Письма. Хоч деякі твори мають історичну вартість: з однієї Богородичної розповіді ми дізналися імена батьків Марії – це Йоаким і Анна.

Природа Біблійного натхнення

Біблійне натхнення – це безпосередній вплив Бога на розум та волю людини, у процесі якого вона пише не те, на що спроможна, а те, що хоче Господь. Наслідком такої дії стала книга- Святе Письмо, головним творцем якої є Бог, а підпорядкованим автором - людина.

Чи можна стверджувати, що під час натхнення Бог послуговувався Біблійним автором, ігноруючи можливості розуму та свобідної волі людини? Звичайно, ні. Всевишній створив людину, наділивши її розумом та свобідною волею, щоб вона мала здатність Бога пізнати, Його любити, та Йому служити. Бог, надихаючи автора до написання, не забирав свобідної волі та не вносив у людський розум незвичні екзотичні знання. Що ж було насправді? Богослови різних епох намагались прокоментувати цей таємничий процес. Господь не забирав творця з того місця, де той жив, не наповнював думки якоюсь незвичною інформацією, а тільки просвічував розум, даючи людині можливість писати так, як вона сама здатна, але про те, що хоче Бог. Біблійні автори писали для тогочасних читачів зрозумілою мовою, приховуючи в ній спасівельні об’явлені Богом правди. У момент натхнення на людину не чинився тиск, який би перекреслював свобідну волю, натомість на неї впливав імпульс, який запрошував до участі в Божому промислі – здійснити велику місію.

Коли автор починав писати Святі тексти, Бог йому в цьому асистував, остерігаючи від помилок. Звичайно, що мова йде не про граматичні помилки чи про недостовірну наукову інформацію, а про правдиве пред’явлення спасительних істин, які зволив оголосити Бог людині для її спасіння. Кожен, хто читає Святе Письмо, може зауважити, що фізичні природні явища пояснюються примітивною мовою змислів. Людина описувала те, що бачила, і не супроводжувала дані науковими поясненнями, цього від неї не вимагав Бог, цього вона не могла зробити сама, оскільки наукове трактування багатьох природних явищ з’явилося набагато пізніше періоду формування біблійних розповідей. Бог прагнув передати людству ті правди, які б допомогли знайти вічне спасіння, а не розкрити наукові глибини. Тут варто згадати слова Нашого Господа Ісуса, якими Він звернувся до Своїх апостолів: «Ідіть та навчайте всіх людей, хрестячи їх в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа». Зауважте, Христос не давав наказу своїм учням навчати людей фізики, хімії, математики, а дав наказ навчати їх тих правд, які ведуть до життя з Богом, в Тройці святій єдиному. До такої ж місії були покликані біблійні автори, вони представляли людству спасівельні правди.

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 4 + 6.

Сторінками Біблії

Біблія

Цар Давид: славний і грішний

Один автор писав: «Я вірив, що знаю Бога. Так само вірив, що знаю Давида, але Бог, якого я знав, не був подібний до Давида. І серце Боже та серце Давида не були схожими ні у чому. Тому, читаючи свідчення Бога про Давида, я був вельми здивований. Із цього виникли дві гіпотези: або я не знав Бога, або я не знав Давида. Але свідчення Бога завжди істинне, навіть якщо не відповідає моєму розумінню…» Отож історія царя Давида – виклик шукати Бога, Його справедливість і Його наміри ...

Що стало з людською душею Ісуса після Воскресіння?

Оскільки Ісус Христос — істинний Бог і істинна людина, у Нього повинна бути людська душа. Що сталося з цією душею після Воскресіння? Чи така сама в неї доля, як у душі будь-якої іншої людини? ...

Чи правда, що євреї досі очікують прихід Месії?

Питання: «Чи правда, що євреї досі очікують прихід Месії? І якщо це правда, чому таким Месією не міг бути для них наш Господь Ісус Христос?»...

Звідки взялася дружина у сина Адама і Єви?

"Каїн спізнав свою жінку, і вона зачала й вродила Еноха; він збудував також місто й назвав це місто іменем свого сина – Енох" (Бут. 4, 17). Звідки у Каїна взялася дружина?...

Від кого походять люди?

З дитинства нас вчили, що первородний гріх – це непослух Богові перших двох людських істот, і після цього все людське потомство втратило первісну благодать, з'явилася смерть, розбещеність, гріхи...

Біблійна історія сотворення

Чи можемо ми з нашими науково-природничими знаннями про виникнення світу вірити ще біблійній історії сотворення? Вона розповідає про сотворення світу та всіх живих істот протягом шести днів...

50 приводів, навіщо читати Святе Письмо

«Незнання Святого Письма є незнанням Христа». «Християнин, який не живиться Писанням, – не живе». (св.Єронім) «Що вам здається більшим і більш знаменитим: слово Бога чи тіло Христа?» (св.Цезарій Арльський)...

Біблія – це дзеркало душі

Часто задумувався: чому Біблія є дзеркалом душі? ... Як пише апостол Яків у свому соборному посланні. Дзеркало. Хммм...а чому саме дзеркало? Адже дзеркало - це холодний предмет, котрий служить нам, щоб...

Архів новин