Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
Автор: Християнин і світ

Охорона довкілля. Біблійні аспекти

Дата публікації: 09-06-2011

Живий досвід божественної присутності в історії – основа віри народу Божого: «Рабами були ми в фараона в Єгипті, та Господь вивів нас потужною рукою з Єгипту» (Втор. 6, 21). Розмірковуючи над історією, можемо збагнути минуле і побачити Божу дію від початку: «Блукаючим арамієм був мій батько» (Втор. 26, 5); а Своєму народові Бог каже: «Я взяв батька вашого Авраама з краї­ни, що по той бік ріки» (Іс. Нав. 24, 3). Це дає нам надію на майбутнє, завдяки Божій обітниці та завіту, що його постійно оновлює Господь.

Віра Ізраїлю реалізується у просторі і часі цього світу, який сприймаємо не як ворожу дійсність чи зло, що від нього необхідно звільнитись, а як дар Самого Бога, як місце і задум, який Він доручив відповідальному управлінню і діяльності людини. Природа, плід Бо­жої творчої дії, – не супротивник, небезпечний для людини. Саме Бог, Творець усього, дивлячись на Своє створіння, бачив, що воно добре (пор. Бут. 1, 4; 10; 12; 18; 21; 25). Вершиною творіння, яке «було дуже добре» (Бут. 1, 31), Бог зробив людину. Лише чоловіка і жін­ку з усього створіння Господь створив «на Свій образ» (Бут 1, 27). Їм Бог доручив усе творіння, зобов’язуючи піклуватися про його гармонію і розвиток (пор. Бут. 1, 26–30). Цей особливий зв’язок з Богом пояснює привілейоване становище першої людської пари в порядку всього створіння.

452. Відносини людини зі світом – важлива складова її ідентичності. Вони, натомість, – плід інших, глибших стосунків людини з Богом. 

Господь створив людину, щоб вона стала Його співрозмовником. Лише у діалозі з Богом людина пізнає істину про себе та черпає з неї натхнення і норми, щоб планувати майбутнє світу, саду, який Бог доручив людині обробляти і доглядати (пор. Бут. 2, 15). Навіть гріх не може зняти з людини цей обов’язок, хоча гріх і накладає на цю благородну працю тягар болю і страждання (пор. Бут. 3, 17–19).

Сотворіння завжди прославлялося в молитві Ізраїлю: «Яка їх, твоїх діл, Господи, сила! У мудрості усе ти створив» (Пс. 104, 24). Спасіння усвідомлюємо як нове сотворіння, що відновлює гар­монію і той потенціал розвитку, якому завдав перешкоди гріх: «Я творю нове небо й нову землю» (Іс. 65, 17), – каже Господь, – де «пустиня обернеться в сад... а в саду родючім перебуватиме спра­ведливість... Народ мій житиме в оселі миру» (Іс. 32, 15–18).

453. Остаточне спасіння, запропоноване Богом усьому людству че­рез Свого Сина, здійснюється не за межами цього світу. Враже­ний гріхом, світ мусить цілковито очиститися (пор. 2 Пет. 3, 10), що оновить його (пор. Іс. 54, 17; 66, 22; Од. 21, 1), і, нарешті, він стане місцем, де «справедливість перебуває» (2 Пет. З, 13).

Ісус у суспільному служінні використовує природні еле­менти. Він не лише добре тлумачить природу, образно говорячи про неї у Своїх притчах, а й підкоряє її (пор. епізод приборкання бурі в Мт. 14, 22–33; Мр. 6, 45–52; Лк. 8, 22–25; Йо. 6, 16–21). Господь ставить природу на службу Своєму задуму Відкуплення. Він на­вчає Своїх учнів дивитися на речі, пори року і людей з дитячою до­вірою, адже діти знають, що їх ніколи не залишить турботливий Отець (пор. Лк. 11, 11–13). Аж ніяк не стаючи рабом речей учень Христа мусить знати, як послуговуватись ними і ділити їх у дусі братерської любові (пор. Лк. 16, 9–13).

454. Прихід Ісуса Христа в історію світу сягає кульмінації у Пас­хальній Тайні, де сама природа бере участь у драмі відречення від Сина Божого й у перемозі Воскресіння (пор. Мт. 27, 45; 51; 28, 2). Пройшовши через смерть і наділивши її новою славою Воскресін­ня, Ісус дає початок новому світові, в якому все підкорено Йому (пор. 1 Кор. 15, 20–28), і відновлює впорядковані і гармонійні стосунки, що їх зруйнував гріх. Усвідомлюючи нерівність між люди­ною і природою, потрібно розуміти, що в Ісусі примирилася людина і світ з Богом: тепер кожна людина, приймаючи бо­жественну любов, може знову віднайти втрачений мир. «Тому, ко­ли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало но­ве» (2 Кор. 5, 17). Природа, сотворена в Слові, тим же Словом, яке сталося тілом, примирилася з Богом й умиротворилася (пор. Кол. 1, 15–20).

455. Не лише внутрішнє життя людини оновилося, відкупительна сила Христа заторкнула і всю її тілесну природу. Все творіння бе­ре участь в оновленні, започаткованому Пасхою Господа, хоча й, стогнучи у тяжких муках, очікує на остаточне звільнення від раб­ства тління (пор. Рим. 8, 19–23) і на «небо нове і землю нову» (Од. 21,1), які є даром кінця світу, повноти спасіння. Тим часом нікому і нічому не відмовлено у спасінні. У будь-яких життєвих умовах християнин покликаний служити Христові, жити відповідно до Йо­го Духа, керуватися любов’ю, яка є принципом принцип нового жит­тя та спрямовує світ і людину до їхньої споконвічної долі: «чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє – усе ваше, ви ж Христові, а Христос – Божий» (1 Кор. 3, 22–23).

* Витяги з Компендіуму Соціальної доктрини Церкви. – К.: Кайрос, 2008. – С. 279-281.

http://xic.com.ua/biblija-pro/4-biblija-pro/99-ohorona-dovkillja-biblijni-aspekty-

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, порахуйте 1 + 8.

Сторінками Біблії

Біблія

Цар Давид: славний і грішний

Один автор писав: «Я вірив, що знаю Бога. Так само вірив, що знаю Давида, але Бог, якого я знав, не був подібний до Давида. І серце Боже та серце Давида не були схожими ні у чому. Тому, читаючи свідчення Бога про Давида, я був вельми здивований. Із цього виникли дві гіпотези: або я не знав Бога, або я не знав Давида. Але свідчення Бога завжди істинне, навіть якщо не відповідає моєму розумінню…» Отож історія царя Давида – виклик шукати Бога, Його справедливість і Його наміри ...

Що стало з людською душею Ісуса після Воскресіння?

Оскільки Ісус Христос — істинний Бог і істинна людина, у Нього повинна бути людська душа. Що сталося з цією душею після Воскресіння? Чи така сама в неї доля, як у душі будь-якої іншої людини? ...

Чи правда, що євреї досі очікують прихід Месії?

Питання: «Чи правда, що євреї досі очікують прихід Месії? І якщо це правда, чому таким Месією не міг бути для них наш Господь Ісус Христос?»...

Звідки взялася дружина у сина Адама і Єви?

"Каїн спізнав свою жінку, і вона зачала й вродила Еноха; він збудував також місто й назвав це місто іменем свого сина – Енох" (Бут. 4, 17). Звідки у Каїна взялася дружина?...

Від кого походять люди?

З дитинства нас вчили, що первородний гріх – це непослух Богові перших двох людських істот, і після цього все людське потомство втратило первісну благодать, з'явилася смерть, розбещеність, гріхи...

Біблійна історія сотворення

Чи можемо ми з нашими науково-природничими знаннями про виникнення світу вірити ще біблійній історії сотворення? Вона розповідає про сотворення світу та всіх живих істот протягом шести днів...

50 приводів, навіщо читати Святе Письмо

«Незнання Святого Письма є незнанням Христа». «Християнин, який не живиться Писанням, – не живе». (св.Єронім) «Що вам здається більшим і більш знаменитим: слово Бога чи тіло Христа?» (св.Цезарій Арльський)...

Біблія – це дзеркало душі

Часто задумувався: чому Біблія є дзеркалом душі? ... Як пише апостол Яків у свому соборному посланні. Дзеркало. Хммм...а чому саме дзеркало? Адже дзеркало - це холодний предмет, котрий служить нам, щоб...