Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Назад
по Марія Колодій
Автор: dabar.org.ua

Слово несе зцілення

Дата публікації: 08-06-2010
розмова

Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум. 2. А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього. 3. Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його. 4. Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи: “Він достойний, щоб ти йому зробив це: 5. любить бо народ наш і збудував нам синагогу. ” 6. І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати: “Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю. 7. Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій. 8. Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: Іди, і той іде; а іншому: Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму: Зроби це, і той робить. ” 9. Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним: “Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри. ” 10. І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.

Оздоровлення слуги сотника розпочинається такими словами: Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум. Дослівно: Коли наповнив усі слова до вух народу Про які слова йдеться? Що саме говорив Ісус перед оздоровленням сотникового слуги? Прочитаймо фрагмент Лк 6, 47 – 49: Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, - покажу вам на кого він схожий, він схожий на чоловіка, що будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь

Маємо текст про слухання Божого Слова і будуванні свого життя на камені, глибоко. Хто слухає Слово, той копає глибоко. І в кінці розповіді про одужання слуги читаємо слова: Скажи лиш слово, й одужає слуга мій. Саме зцілення відбувається наче посередині слухання слова. Пригляньмося ближче до цього тексту.

Читаємо про римського сотника, в якого раб занедужав (слуга). Подумаймо про одну річ: Чому римський сотник аж так бідкається про цього раба? За часів Римської Імперії раби невольники відносилися до категорії «речей». Раб був власністю, річчю свого пана.

Якщо так сотник про нього піклується, значить цей раб був для нього якоюсь близькою особою. Можемо мати когось близького нам і мати його за раба, за невольника. Можемо мати з кимсь близькі взаємовідносини, так близькі, що аж узалежнюючі, «рабовласницькі».

Знаю багато молодих людей, між якими є начебто близькі взаємовідносини, а водночас рабовласницькі.

Знав хлопця, який зустрічався з дівчиною і говорив, що її кохає, а так насправді був залежний від неї, був «емоційним невольником», хворів духовно і довгий час не міг підвести свого життя з цього «ліжка».

Знаю батьків і дітей. Між якими так близькі взаємовідносини, що кожне мінімальне віддалення закінчується криком і скандалами. В результаті діти можуть нормально існувати лише в радіусі 50 кілометрів. Коли віддаляються далі, в мами включається сирена бойової тривоги. Як наслідок, діти, щоб не відчувати себе винними, не віддаляються. Ціллю їхнього життя стає добрий настрій і комфорт батьків – неволя. Знаю також випадки, коли з цього приводу хворіють.

Цей раб – слуга може нам вказувати на ще ближчу особу, ніж наші близькі. Хто нам ближчий від близьких? Ми самі!!! Ти сам для себе може бути невольником, рабом! Погляньмо, що на цю тему говорить Йоан Апостол: кожен, хто чинить гріх, той раб гріха (Йн 8, 34). Кожен, хто грішить, сам в собі ув’язнений.

Гал 4, 21 – 31.

Слуга сотника був для нього дорогий.

Грецьке слово ентімос означає дорогий, цінний. Латинський відповідник pretiosus = коштовний, дорогий. Слово ентімос походить від слова тіме = заплата за щось:

Мт 27, 6: цінна, за яку Юда зрадив Ісуса

Діяння 4, 34: громада вірних приносила гроші за продане

Діяння 28, 10: пошана

Євр 5, 4: гідність.

Дане слово дозволяє зрозуміти, що невольник був цінний матеріально. Тобто сотник міг за нього бгато заплатити, коли його купив. Також може в цьому побачити духовну цінність, пошану. В наших взаємовідносинах, може мати місце і одне і інше.

Прослідкуймо кожну деталь. Що робить сотник?

Спочатку посилає старших юдейських. Ті приходять до Ісуса і говорять: Він достойний, щоб ти йому зробив це: любить бо народ наш і збудував нам синагогу…

Юдейські старші посилено його благали. Грецьке слово спудадзо означає «спішити (2 Тм 4, 9. 21; Тит 3, 12; прагнути (Гал 2, 10; Еф 4, 3; 1 Сол 2, 17; 2 Тм 2, 15; Євр 4, 11; 2 Петра 1, 10.15; 2 Петра 3, 14».

Чим далі ми від себе від свого життя, тим кращі намагаємося бути перед іншими. Старші юдейські – це, як зовнішня сторона цього сотника. Це поверхневе представлення нас самих.

Чим ближче підходить Ісус, тим більше правди виходить на яв. Та коли Ісус був вже недалеко від дому сотника, той вислав друзів.

Ким були друзі сотника? Це були мабуть такі самі язичники, як він, які знали його може з менш побожної сторони, але зате правдивої. Друзі – особи. Які знають наше нутро, знають правду про нас (пор. Йн 15, 15).

Юдейські старшини говорили про сотника в третій особі – Він достоїш. А друзі говорять в першій: Я не достоїш… Коли Ісу був недалеко, то прийшли саме друзі. Коли виявляєш своє нутро перед Богом, стаєш таким, яким ти є насправді, то Ісус тоді є недалеко від тебе!

Коли друзі сотника вийшли до Ісуса, то Він був недалеко, значить він був далеко, тоді, коли приходили старші юдейські. В залежності від того, наскільки ти живеш в правді, будеш близьким, або далеким до Господа.

Старші юдейські, говорячи про слугу, вживали слова, яке означає слугу невольника – дулос. Коли ж прийшли друзі, то текст вживає вже іншого слова – паіс = хлопець, син, латинське слово – puer.

Цікаво, як назвав слугу сотник, коли той видужав на слово Ісуса..?

“Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю. 7. Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.

Крівля в Ізраїлі мала особливе значення, крівля служила для молитви. В Діяннях 10, 9 читаємо про Петра. Який вийшов на крівлю помолитися. І хоч сотник був язичником, однак мешкав в Ізраїлі, в культурі того народу, а згаданий факт про будівництво синагоги дозволяє припускати, що це міг бути прозеліт, язичник, який навернувся на юдаїзм.

…я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю… Іншими словами можемо виразити так: Господи, я не достоїш, щоб ти ввійшов в моє життя. В навіть найбільш своїх побожних практиках, я не достоїш.

До оздоровлення вистачило тільки слова і аж слова. Ісус дещо в іншій ситуації підкреслює, що потрібно лише одного – Лк 10, 38 – 42.

Сотник посилається на звичайне командування в війську, показуючи, яку силу має слово: Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: Іди, і той іде; а іншому: Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму: Зроби це, і той робить. ” Зверніть увагу, як називає сотник сам себе – чоловіком, що стоїть під владою. Слуга сотника не один раз переживав накази, силу слова сотника: зроби це і той робить. Часто людські слова нас паралізують, поневолюють, створюють невидимі узи, які чинять з нас паралізованого, хворого слугу на чиїхось послугах.

Сир 28, 17 – 23: Удар батогом залишає смугу – удар язиком ламає кістки (життєва постава). Від гострого меча полягло багато, але не стільки скільки впало від язика. Щасливий той хто має захист від нього (хто має крівлю, дах, рос. – крышу), хто середовищем його люті не проходить, хто кормиги його на собі не волік, хто в кайдани його не був закутий; бо кормига його кормига залізна, і його ланцюги – ланцюги мідяні. Погана та смерть, що є смертю від нього, і кращий за нього є навіть ад! Над побожними ж він влади не матиме, в його полум’ї вони не будуть горіти. Ті в нього потраплять, що Господа полишають; у них розгориться він і не погасне; нагряне на них, неначе той лев, мов той леопард, лютуватиме над ними…

Зверніть увагу, в яку неволю може нас ввести людське слово!? Але є категорія людей, над яким зле людське слово не має влади, не спроможне: Над побожними ж він влади не матиме, в його полум’ї вони не будуть горіти.

Хто підкорив своє життя Божому Слову, над тим людське слово не має влади. Вистачило слово Ісуса, щоб слуга одужав!

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 4 й 9.

Сторінками Біблії

Біблія

Цар Давид: славний і грішний

Один автор писав: «Я вірив, що знаю Бога. Так само вірив, що знаю Давида, але Бог, якого я знав, не був подібний до Давида. І серце Боже та серце Давида не були схожими ні у чому. Тому, читаючи свідчення Бога про Давида, я був вельми здивований. Із цього виникли дві гіпотези: або я не знав Бога, або я не знав Давида. Але свідчення Бога завжди істинне, навіть якщо не відповідає моєму розумінню…» Отож історія царя Давида – виклик шукати Бога, Його справедливість і Його наміри ...

Що стало з людською душею Ісуса після Воскресіння?

Оскільки Ісус Христос — істинний Бог і істинна людина, у Нього повинна бути людська душа. Що сталося з цією душею після Воскресіння? Чи така сама в неї доля, як у душі будь-якої іншої людини? ...

Чи правда, що євреї досі очікують прихід Месії?

Питання: «Чи правда, що євреї досі очікують прихід Месії? І якщо це правда, чому таким Месією не міг бути для них наш Господь Ісус Христос?»...

Звідки взялася дружина у сина Адама і Єви?

"Каїн спізнав свою жінку, і вона зачала й вродила Еноха; він збудував також місто й назвав це місто іменем свого сина – Енох" (Бут. 4, 17). Звідки у Каїна взялася дружина?...

Від кого походять люди?

З дитинства нас вчили, що первородний гріх – це непослух Богові перших двох людських істот, і після цього все людське потомство втратило первісну благодать, з'явилася смерть, розбещеність, гріхи...

Біблійна історія сотворення

Чи можемо ми з нашими науково-природничими знаннями про виникнення світу вірити ще біблійній історії сотворення? Вона розповідає про сотворення світу та всіх живих істот протягом шести днів...

50 приводів, навіщо читати Святе Письмо

«Незнання Святого Письма є незнанням Христа». «Християнин, який не живиться Писанням, – не живе». (св.Єронім) «Що вам здається більшим і більш знаменитим: слово Бога чи тіло Христа?» (св.Цезарій Арльський)...

Біблія – це дзеркало душі

Часто задумувався: чому Біблія є дзеркалом душі? ... Як пише апостол Яків у свому соборному посланні. Дзеркало. Хммм...а чому саме дзеркало? Адже дзеркало - це холодний предмет, котрий служить нам, щоб...

Архів новин