Муч. Маманта; свят. Йоана Посника, патр. Царгородського

Духовні читання

У смутку людина має віддаватися в руки Божі 

Слуга. Господи Боже, Отче пресвятий! Будь тепер і навіки благословенний, що сталося так, як Ти хочеш, а що Ти чиниш, те є добре.
Слуга Твій хай радується Тобою, а не собою і ніким іншим, бо Ти єдиний – правдива радість, Ти моя надія і мій вінець, Ти, Господи, моя веселість і моя честь. 
Що іншого має Твій слуга крім того, що від Тебе одержав, і то навіть без своєї заслуги? 
Твоє все те, що дав і що зробив для мене. 
Я вбогий і в трудах від молодості моєї, а моя душа не раз аж до сліз засумує, часами навіть тривожить, коли терпіння наближаються. 
Прагну радості умиротворення, благаю умиротворити синів Твоїх, яких Ти голубиш у світлі втіхи. 
Коли даси спокій, коли ввіллєш у серце святу радість, тоді душа слуги Твого стане повна радощів і побожності у Твоїй хвалі. 
Але коли Ти віддалишся, як це дуже часто звик робити, тоді Твій слуга вже не зможе легко ступати по дорозі заповідей Твоїх, тільки швидше коліна вгинаються йому, щоб у груди бився. 
Бо йому вже не так добре, як було вчора і позавчора, коли світло Твоє світило йому над головою і коли тінь Твоїх крил хоронила його від нападів спокус. 
Отче справедливий і всехвальний! Прийшла година, щоб досвідчувати слугу Твого. 
Любий Отче! Годиться, щоб у ту годину слуга Твій ради Тебе трохи потерпів. 
Отче повік-віки благословенний! Прийшла година, про яку Ти споконвіку вже наперед знаєш, щоб Твій слуга з виду подався на хвилину, але одночасно в серці жив з Тобою. 
Нехай зазнає трохи погорди, нехай упокориться і хай перед людьми стане безпомічний; хай терпіння і неміч виснажать його, щоб знову воскрес з Тобою на зорі нового світла і засяяв у небесному сяйві. 
Отче святий! Ти так розпорядив, так хотів і те сталося, що Ти сам наказав. 
Бо ж це ласка для твого приятеля терпіти на світі, та журитися з любові до Тебе стільки, скільки разів і від будь-кого Ти даси зазнати того. 
Без волі й Провидіння Твого і без причини ніщо не діється на землі. 
Добре мені, Господи, що Ти упокорив мене; хай я пізнаю Твої справедливі суди (Пс. 118,7) і викину з серця всі гордощі та всю пиху. 
Це для мене корисне, що сором покрив лице моє, щоб я радше в Тебе, ніж у людей шукав втіхи. 
Тому я також навчився боятися Твого невідомого суду, бо Ти караєш і праведного, і безбожного, - і завжди як годиться й справедливо. 
Дякую Тобі за те, що не пощадив моїх гріхів, але завдав мені гірких ударів, прирікаючи на біль і насилаючи скруту в пригодах і в серці. 
Нема кому мене втішити, немає ніякої втіхи для мене під сонцем, окрім Тебе, Господи Боже мій, небесний лікарю душ. Ти караєш і милуєш, зводиш униз аж до аду й наверх виводиш (Тов. 13,2). Твоя караюча рука хай буде наді мною, а Твоя різка сама мене навчить. 
Ось , любий Отче, я у Твоїх руках, схиляюся під різку Твоєї кари. 
Бий мене по хребті й по шиї, щоб я упокорив свою впертість за Твоєю волею. 
Зроби мене побожним і покірним учнем, що Ти звичайно радо робиш, щоб я ходив по тій дорозі, яку Ти мені покажеш. 
Тобі для виправлення доручаю себе і все те, що маю: краще відбути кару тут, аніж у майбутньому. 
Ти знаєш все і немає у людській совісті нічого недоступного для Тебе. 
Ти знаєш, що настане, коли ще того немає, і Ти не потребуєш, щоб хтось Тобі доповідав або нагадував те, що діється на землі. 
Ти знаєш, що придасться мені для поступу вперед, і скільки терпіння треба, щоб змити гріховні плями. Роби зі мною, що Твоя воля хоче, і не відкидай мене за моє грішне життя, котрого ніхто краще й докладніше не знає від Тебе єдиного. 
Дай мені, Господи, знати те, що треба знати; любити те, що треба любити; хвалити те, що Тобі найбільше до вподоби; цінити те, що Тобі дороге; ганити те, що у Твоїх очах погане. 
Не дай, щоб я судив, покладаючись на перше враження, і не вирішував з поговору недосвідчених людей. 
Але дай, щоб я правдивим судом судив про речі видимі і духовні справи, а над усе, щоб завжди шукав того, чого Твоя воля бажає. 
Людські помисли нерідко у суді помиляються. Помиляються також і ті, що до світу прив`язані, бо вони люблять тільки видимі добра. Чи може людина стати кращою через те, що хтось інший її більше похвалить? 
Обдурює брехун брехуна, пустий пустого, сліпий сліпого, слабий слабого, коли того величає, а насправді цим він більше принижує його, коли вихваляє даремно. 
Бо чим хто є у Твоїх очах, тим тільки він і є, і нічим більше, - каже покірливий святий Франциск.

Читання

Ап. – Еф. 223 зач.; 3, 8-21.

8. Мені, найпослідущому з усіх святих була дана ця благодать: звістувати поганам незбагненне багатство Христа 9. і навчити всіх про спасенний задум тієї тайни, що від віків захована була в Бозі, який створив усе; 10. щоб об'явилася тепер началам і властям небесним через. Церкву безконечна мудрість Божа, 11. згідно з відвічним рішенням, що його Бог ухвалив у Христі Ісусі, Господі нашім, 12. в якому маємо сміливість і повний надії доступ через віру в нього. 13. Тому благаю вас не падати духом з приводу мого горя, що його терплю за вас, бо воно - ваша слава. 14. Ось чому я згинаю свої коліна перед Отцем, 15. від якого бере ім'я все отцівство на небі й на землі; 16. щоб він дав вам за багатством своєї слави скріпитись у силі через його Духа, на зростання внутрішньої людини, 17. і щоб Христос вірою оселивсь у серцях ваших, а закорінені й утверджені у любові - 18. спромоглися зрозуміти з усіма святими, яка її ширина, довжина, висота і глибина, 19. і спізнати оту любов Христову, що перевищує всяке уявлення, і таким чином сповнились усякою Божою повнотою. 20. А тому, хто може зробити куди більше за те, чого ми просимо або що ми розуміємо за діючою в нас силою, 21. - йому слава в Церкві та у Христі Ісусі по всі роди на віки вічні. Амінь.

Єв. – Мр. 51 зач.; 11, 23-26.

23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так. 24. Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, - і буде вам так. 25. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші. 26. Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших."