Преп. Теодори Олександрійської

Духовні читання

Треба від себе самого відрікатися і наслідувати Ісуса Христа у хресті-терпінні. 

Господь. Сину, наскільки зможеш відректися від себе, настільки встигнеш увійти в мене.
Як нічого не бажати на світі приносить серцю спокій, так сердечне самозречення єднає з Богом. 
Йди вслід за мною (Мт. 9,9). Я дорога, правда і життя (Йо. 14,6). Без дороги годі йти, без правди годі щось пізнати, без життя годі жити. 
Я дорога, якою ти повинен йти, правда, якій ти повинен вірити, життя, на яке ти повинен сподіватися. 
Я дорога безпечна, правда непомильна, життя нескінченне. 
Я дорога найпростіша, правда найвища, життя правдиве, життя не сотворене. 
Коли лишишся на моїй дорозі, пізнаєш правду, і правда дасть тобі волю і ти осягнеш життя вічне. 
Коли хочеш зажити вічного життя, додержуй заповіді (Мт. 19,17). Коли хочеш пізнати правду, вір мені. 
Коли хочеш стати праведним, продай усе (Мт. 19,21). 
Коли хочеш стати моїм учнем, відрікайся від себе самого. 
Коли хочеш набути щасливого життя, погорджуй життям дочасним. Коли хочеш дійти до високої слави в небі, упокорюйся на світі. 
Коли хочеш зі мною панувати, неси хрест зі мною. Бо одні лише слуги хреста знаходять дорогу до життя і правдиве світло. 
Слуга. Господи Ісусе! Тому, що Твоє життя було тісне, і Ти погорджував світом, дай мені, щоб я наслідував Тебе в тій погорді. 
Бо слуга не більший від свого пана, а учень за вчителя свого (Мт. 10,24). 
Нехай Твій слуга привчається до Твого життя, бо в ньому його спасіння і правдива святість. 
Коли що-небудь я крім нього читаю або чую, воно не розважає мене і не веселить у повну розкіш. 
Господь. Сину, коли це знаєш і все те перечитав, будеш щасливий, якщо так робитимеш. 
Хто знає мої заповіді й додержує їх, той любить Мене, і Я полюблю його, і явлюся йому (Йо. 14,21) і дам посісти разом зі мною у царстві Отця мого. 
Слуга. Господи Ісусе! Як Ти сказав і обіцяв, нехай так і станеться, і нехай я на це заслужу собі. 
Я прийняв, так, я прийняв із Твоїх рук хрест і нестиму аж до смерті, нестиму його, тому що Ти його на мене поклав. 
Справді, життя доброго ченця є хрестом, але й дорогою в рай. 
Початок зроблений, годі повертатися назад і не належить покидати. 
Нумо, браття, ходімо разом, Ісус буде з нами! 
Задля Ісуса ми взяли на себе цей хрест. Задля Ісуса витриваймо під хрестом! 
Він нам допомагатиме, бо Він наш провідник. Ось наш володар іде попереду, Він буде за нас боротися. 
Мужньо ідімо услід за Ним, хай ніхто не страхається. Будьмо готові навіть полягти у бою хоробро, а не завдаймо сорому нашій славі, що втікаємо від хреста!

Читання

Ряд.: Ап. – Еф. 234 зач.; 6, 18-24.

18. Моліться завжди в дусі всякою молитвою і благанням. І для того, чуваючи з повною витривалістю, моліться за всіх святих 19. і за мене, щоб Бог, коли уста мої відкрию, дав мені сміливо звістувати тайну Євангелії, 20. якої я посол у кайданах, щоб я говорив сміливо про неї, як мені належить. 21. А щоб ви також знали, як зо мною, що я роблю - про те все повідомить вас Тихик, любий брат і мій вірний слуга в Господі, 22. якого я саме вислав до вас на те, щоб ви довідалися про наші справи і щоб він утішив серця ваші. 23. Мир братам і любов з вірою від Бога Отця і Господа Ісуса Христа. 24. Благодать з усіма, що люблять Господа нашого Ісуса Христа в нетлінності! Амінь.

Єв. – Лк. 14 зач.; 4, 22-30.

22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”? 23. А він казав їм: “Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.” 24. Він же додав: “Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині. 25. Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю, 26. однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки. 27. Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.” 28. Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву 29. і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу. 30. Та він, пройшовши серед них, пішов далі.