Жива вервиця в світі 
Церковний календар
Опис
Свят. Павла, архиєп. Царгородського, ісп.
Патріарх Павло прибув до Рима, де зустрівся зі св. Атанасієм Олександрійським, який також перебував у вигнанні через аріян. Коли Папа Юрій довідався про Павла й Атанасія, то скликав 341 року Синод, який виправдав обох патріархів і наказав повернути їм патріарші престоли. Після смерті Євсевія Павло посів патріарший престол, але аріяни ще двічі проганяли патріарха на заслання. Під час останнього вигнання він був у Месопотамії, Сирії, а також у Вірменії, де аріяни шість діб морили його голодом, а потім задушили. Ці трагічні події відбулися 351 року. |
Святий Павло жив у IV ст. і походив з міста Солуня, що у грецькій частині Македонії. Довший час був писарем царгородського патріарха Олександра, а потім дияконом. Після смерті святого Олександра диякон Павло був висвячений на єпископа і став його наступником на патріаршому престолі. За намовою єретиків-аріян імператор Констанцій усунув Павла з патріаршого престолу і засудив на вигнання, а його місце посів аріянський єпископ Євсевій з Нікомидії.Духовні читання
І так чоловік може боятися або кари, або провини. Боячись кари, робить це з власної любови, бо кара є втратою його власного якогось добра. То й страх кари може походити з такої любови, що вже просто противиться Божій любові, й тому такий страх також противиться Божій любові, себто коли чоловік так боїться кари, що той страх не зменшує в нім волі гріха, і він з тою волею грішити годиться, такий невільничий страх є просто недобрим, не є ніякою чеснотою і ніяким робом не веде до Бога. Але чоловік може себе любити так, що його любов не противиться Божій любові, бо свого власного добра, якого шукає власною любов’ю, не ставить за найвищу свою ціль. Власну любов він піддає порядкові розуму, рівно ж порядкові віри. Така любов і страх, що з нею є зв’язаний і з неї походить, можуть бути в душі з Божої благодаті.
Але ж і в тім страсі чоловік може піднестися вище, оскільки може себе самого любити в Бозі й задля Бога. Така власна любов є Божою любов’ю, тому й такий страх називається синівським страхом і сходить за одне з тим страхом, що є не страхом кари, а страхом перед провиною. Бо хто боїться не кари, а боїться провини, той любить Бога більше, ніж себе. Він бачить у провині те, що його Бога відбирає, що його від Бога відділяє. Тому й називається синівським страхом, бо це риса синів – боятися образити батька. (Митрополит Андрей)
Читання
Ап. – 1 Сол. 271 зач.; 5, 1-8.
1. А про часи та пори не маєте, брати, потреби, щоб до вас писати. 2. Самі бо знаєте, що день Господній прийде, як злодій уночі. 3. Саме, як говоритимуть: Мир і безпечність, -тоді зненацька злетить на них погибель, як біль на вагітну лоном, - і не уникнуть. 4. Та ви, брати, не в темряві, щоб вас той день зненацька захопив, як злодій: 5. бо всі ви - сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ані темряві. 6. Не спімо, отже, як інші, а чуваймо та будьмо тверезі! 7. Ті бо, що сплять, сплять уночі, і ті, що впиваються, впиваються вночі. 8. Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, надягнувши броню віри та любови й шолом надії на спасіння.
Єв. – Лк. 82 зач.; 16, 15-18. 17,1-4.
15. А він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе - осоружне Богові. 16. Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього. 17. Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону. 18. Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.
1. Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять. 2. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих. 3. Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому. 4. І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, - прости йому.”