Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2627282930311
2345678
9101112131415
16171819202122
2324
25
26272829
30123456

Опис

Картинка приоритету свята Преп. ісп. Василія, єп. Парійського


Преп. ісп. Василія, єп. Парійського

Духовні читання

 

Практичне заохочення до духовного життя

 

Розділ 6

Про невладнані пристрасті.

Як тільки людина чогось недоладно забажає, зразу ж стає їй неспокійно на серці.

Гордий і захланний ніколи не має спокою; вбогий і покірливий в дусі заживає глибокого миру.

Людина, яка ще не завмерла для себе геть чисто, хутко попадає у спокусу і навіть у дрібничках і марницях дається перемогти.

Нерозумний і такий, що певною мірою ще тілесний та схильний до змисловості, не легко зможе остаточно відірватися від земних побажань.

І тому він нераз сумно почуває себе, коли від них відвертається, та й будь-чого сердиться, коли йому не вдається.

А коли досягне того, чого бажає, зараз непокоїть його недобра совість, тому що дав волю своїй пристрасті, а вона ніяк не веде до того спокою, якого він шукав.

Так-то правдивий спокій добувається тим, що ведеться боротьбу з пристрастями, а не з тим, що їм догоджується.

Тому нема спокою в серці змислового чоловіка, ані в того, хто віддався світовим справам, а тільки в душі того, хто ревний і духовний.

 

Читання

 

Євангеліє: Йоана 5:1-15

1 По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.

2 А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п'ять критих переходів.

3 Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода:

4 ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, -хоч яка б там була його хвороба.

5 Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років.

6 Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»

7 «Не маю нікого, пане, - одрікає йому недужий, - хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.»

8 Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!»

9 Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день - субота.

10 Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»

11 А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, - сказав мені, хто мене оздоровив.»

12 Спитали його: «Хто він - той, що сказав тобі: Візьми і ходи?»

13 Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці.

14 Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, - тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»

15 Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, - Ісус.

 

 

Діяння: Апостолів 10.1-16

32 І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

33 Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.

34 Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.

35 І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.

36 Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.

37 І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.

38 А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»

39 Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.

40 Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.

41 Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.

42 Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.

43 Доволі днів Петро перебув у Яффі в одного гарбаря Симона.