Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
1234567
8910
11
121314
15161718192021
22232425262728
2930311234

Опис

Картинка приоритету свята Неділя 7-ма після Пасхи, святих отців I-го Вселенского Собору


Неділя святих Отців

В цю неділю згадуємо Святих Отців і Нікейського Собору 325 року. На початку IV ст. Христова Церква вийшла на свободу, але разом з нею почалися різні єресі, зокрема була небезпечною аріянська єресь. Проти фальшивого вчення священика Арія, який заперечував божество Ісуса Христа, відважно виступили єпископи, які зібралися на цьому Соборі, і не одному з них довелося багато за це потерпіти. Тому негайно після празника Зіслання Святого Духа свята Церква встановила вшанування цих відважних мужів, які боронили правдиву науку в Триєдиного Бога і божество Ісуса Христа.

Св. апостол Павло у посланні до ефесян закликав їх не вірити "хижим вовкам", які ширять фальшиві науки і роздор у храмі, а разом з ним ревно молитись за збереження правдивої віри.

Духовні читання

-

Читання

Діяння святих апостолів 20, 16-18. 28-36

В тих днях Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П'ятдесятниці бути в Єрусалимі. З Мелету він послав у Ефес і прикликав присвітерів Церкви. Коли вони прийшли до нього, він до них промовив: Вважайте на самих себе і на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасти Церкву Господа Бога, яку Він придбав своєю кров'ю. Я знаю, що по моїм відході ввійдуть між вас хижі вовки, які не щадитимуть стада. Та й з-між вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів. Тому чувайте, пам'ятайте, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас зі сльозами навчати. А тепер передаю вас Богові і слову Його благодаті, що може збудувати і дати нам спадкоємство між усіма освяченими. Не вимагав я від нікого ні срібла, ні золота, ні одежі. Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зі мною, служили оці руки. У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба помагати слабосильним і пам'ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: Більше щастя є давати, ніж принимати. Промовивши це, він упав на вколішки і з усіма ними помолився.

Євангеліє від Івана 17, 1-13 

В той час, підвівши очі до неба, сказав: Отче, прийшла година. Прослав Свого Сина, щоб Син Твій прославив Себе, згідно з владою, яку Ти дав Йому над усяким тілом: дати життя вічне тим, яких Ти дав Йому. Це — вічне життя, щоб пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, Якого Ти послав. Я прославив Тебе на землі, виконав діло, яке Ти дав мені виконати. Тепер, отже, прослав Мене, Отче, у Себе, тією славою, яку Я мав у Тебе, перше ніж постав світ. Я об'явив Твоє ім'я людям, яких Ти дав Мені зо світу. Вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. Тепер вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, від Тебе приходить; слова бо, що Ти дав Мені, Я дав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я від Тебе вийшов, і увірували, що Ти Мене послав. Я молюся за них, не за світ молюся, а за тих, яких Ти дав Мені, бо вони Твої. І все Моє є Твоє, а Твоє Моє, і Я прославився в них. Я більше не у світі, але вони є у світі, Я йду до Тебе. Отче святий, ради імени Твого бережи їх, тих, яких Ти дав мені, щоб вони були одно, як і Ти. Коли Я був з ними у світі, Я беріг їх у Твоє ім'я; Я стеріг тих, яких Ти дав мені, і ніхто з них не погиб, крім Сина погибелі, щоб збулося Писання. Тепер же йду до Тебе і говорю це у світі, щоб вони мали у собі повну радість Мою.

Картинка приоритету свята Св. младенців, за Христа убитих у Вифлеємі; преп. Маркелла


В час народження Ісуса Христа у Палестині правив жорстокий цар Ірод. Довідавшись, що "народився юдейський цар", він вирішив позбутися новонародженого Дитятка і "послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки" (Мт. 2, 16). В той час Божий ангел явився у сні св. Йосифові Обручникові й наказав йому втекти з маленьким Ісусом і Марією до Єгипту.

Св. Августин називає щасливими вбитих дітей, тому що "вони є першим квітом мучеників, одержали нагороду вічного життя швидше, ніж зрозуміли дочасне життя, і на початку життя через мученицьку смерть осягнули вічне життя".

Преподобний Маркелл, ігумен обителі Неусипаємих, був родом з Сирії. У ранньому дитинстві залишився сиротою. Освіту отримав спочатку в Антіохії, потім в Ефесі. Весь маєток, що дістався від батьків, він роздав жебракам. Потім пішов у Візантії до преподобного Олександра, ігумена обителі Неусипаємих. Обитель отримала назву від того, що в ній безперервно, вдень і вночі, читали псалми. Преподобний прийняв Маркелла і постриг його в ченці. Він ревно трудився, постячи і молячись.

Духовні читання

Хай там що, а життя є своєрідним мистецтвом, себто різниться від того мистецтва, що полягає на витворюванні зовнішніх гарних і добрих творів. Життя – це мистецтво, а його твори – це дiла розуму й волі, цілої людської душі. Як у мистецтві артистів, так і в мистецтві мудреців лиш мало коли може чоловік спиратись на певні розумування та докази, зате частіше має до діла з якимись досвідом, думками, інтуїцією, враженнями, що їх трудно брати під норму математичних формулок. Як приклад нехай послужить те, що мені колись великий артист оповідав. Малював образ жанру, представляючи нутро кімнати. В кімнаті стояв стіл, при столі сиділи різні особи, артист бився з гадкою, чи не поставити на столі вазонок з квітами. Вже кілька разів і перемальовував вазонок, а тепер на столі не стояло нічого. До робітні прийшов купець образів, а треба знати, що вони бували незрівнянними знавцями мистецтва. Хвилинку дивиться на образ і, звертаючись до маляра, каже: “Знаєте, я порадив би вам на тому столі вималювати вазонок з квітами”. Тисячу разів у житті приходить чоловікові і самому йти за такою інтуїцією, і, річ очевидна, вміти тією інтуїцією чужих людей користуватися – це велика й дуже цінна прикмета. Та тільки не знати, чи слово “понятливість” цілком передає ту гадку, бо воно передовсім висловлює здатність розуміти річ і приймати стислу правду, подавану вчителями. Що це не та понятливість чи тямучість, про яку говоримо, – це річ ясна. Питання лише, як передати вразливість на гадку, досвід чи раду людей мудрих? (Митр. Андрей Шептицький)

Читання

Ап. – 2 Кор. 180 зач.; 5, 15-21.

15. А він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес. 16. Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо. 17. Тому, коли хтось у Христі, той - нове створіння. Старе минуло, настало нове. 18. Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення. 19. Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення. 20. Ми ж посли замість Христа, немов би сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом! 21. Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому.

Єв. – Мт. 4 зач.; 2, 13 – 23.

13. Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з'явився вві сні Йосифові й каже: “Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити.” 14. Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, 15. де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка: “З Єгипту я покликав мого сина.” 16. Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. 17. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія: 18. “В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає.” 19. Якже вмер Ірод, ангел Господній з'явився вві сні Йосифові в Єгипті 20. і каже: “Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка.” 21. Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю, 22. але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони 23. і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.