Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
2345678
9101112
13
1415
16171819202122
23242526272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Свящ. Григорія, єп. Великої Вірменії


Святий Григорій Просвітитель був сином королівського радника, походив з вірменського міста Аштішат. Якось один купець відвіз малого Григорія, який залишився сиротою, до Кесарії Каппадокійської, де хлопець прийняв Хрещення. Після повернення на батьківщину він пішов на службу до короля Тиридата. Але невдовзі Григорія ув'язнили за те, що він навертає поган до Христової віри, а після жорстоких мук кинули у глибокий рів, у якому він мучився 14 літ.

Завдяки дару зцілення, яким обдарував його Господь у в'язниці, він вилікував божевільного короля Тиридата. Після цього король навернувся до Христової віри, а разом з ним і увесь вірменський народ. Відтоді християнство стало офіційною релігією у Вірменії. 302 року Григорій став аштішатським єпископом і організував Церкву у Вірменії. За це його називають просвітителем і покровителем вірменського народу. Уснув Григорій 330 року в пустелі на горі Манія, де провів останні роки життя.

Духовні читання

Про іспит совісті й постанову виправитися.

ГОЛОС УЛЮБЛЕНОГО
Священик Божий має перш за все приступати до освячування, ламання і споживання цього Таїнства з якнайбільшою покорою в серці і побожним говінням, з сильною вірою і щирим наміром на славу Божу. 
Пильнуй за своєю совістю і скільки зможеш, очисти її та заспокой щирим жалем і покірною сповіддю, так, щоб ти вже не мав ані не був свідомий ніякого тяжкого гріха, який би непокоїв тебе і перепиняв тобі вільний доступ. 
Кайся у всіх своїх гріхах загалом, а за щоденні прогрішення жалкуй і переймайся більше зосібна. 
І коли час дозволяє, відкрий Богові глибини серця і всю свою недолю через свої пристрасті. 
Сприймай серцем і жалій про те, що ти досі ще такий почуттєвий і марнотний, що ти так мало ще умертвив пристрасті і так багато в тебе неспокійних побажань. 
Так мало спротиву на тілесні почуття, так часто захоплюєшся всілякими пустими мріями. 
Так схильний до світових речей, а такий недбайливий до душевних справ. 
Такий похопний до сміху і розпусти, а такий тяжкий до плачу і сокрушення серця. 
Такий охочий до сваволі і до вигоди, а такий лінивий до швидкого послуху і ревності. 
Такий цікавий, послухати щось нове і щось гарне побачити, а так нерадий братися до того, що непоказне і упокоряюче. 
Такий жадний усього, а такий скупий щось давати і скнара. 
Такий нерозважний у бесіді, такий непоміркований у мовчанні. Такий непорядний у звичках, такий загонистий у діях. 
Такий ласий на їжу, такий глухий на слово Боже. 
Такий квапливий до спочинку, а такий повільний до праці. 
Такий невсипущий до байок, а такий сонливий на нічних молитвах. Такий поквапний до кінця, а такий розсіяний. 
Такий недбайливий у відмовлянні молитовних часів, такий холодний при відправі Слави Божої, такий сухий при Причасті. 
Такий будь-чого розсіяний, а так рідко коли цільний у собі. 
Такий сердитий, такий швидкий комусь гидоту вчинити. 
Такий осудливий, такий суворий у даванні догани. 
Такий радісний у щасті, а такий слабкий у нещасті. 
Такий багатий на добрі постанови, а так мало що виконуєш. 
Якщо ти ті й ще інші свої хиби з болем серця і великим жалем через свою неміч визнаєш на святій Сповіді і оплачеш, тоді щиро постанови постійно виправляти своє життя і поступати вперед у чеснотах. 
Потім із цілковитим самозреченням і щирою волею пожертвуй себе в честь мого імені на жертовнику серця свого, як безустанну жертву цілопалення – цебто, щиро віддаючи мені своє тіло і свою душу. 
Щоб ти таким чином став гідним приступати до принесення Богові жертви і прийняти Таїнство мого Тіла для свого спасіння. 
Бо немає достойнішої жертви і більшого надолуження за відпущення гріхів над те, коли з жертвою Тіла Христового в Службі Божій і у Святому Причасті щиро і цілковито жертвуєш Богові себе самого. 
Скільки разів чоловік прийде до мене за прощенням і благодаттю і зробить усе те, що йому належиться, та щиро покається, - "Як я живу, - каже Господь, - то я не хочу смерті грішника, але радше хай навернеться і хай живе" (Єз. 33,11), "бо я вже більше не буду пам`ятати його гріхів" (Єв. 10,17), - все буде йому прощено.

Читання

Ап. – Кол. 251 зач.; 1, 18-23.

18. Він також голова тіла, тобто Церкви. Він - начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство, 19. бо сподобалося Богові, щоб уся повнота перебувала в ньому 20. і щоб через нього примирити з собою все чи то земне, а чи небесне, встановивши мир кров'ю його хреста. 21. І вас самих, що колись були Богові чужі й вороги йому думкою та лихими вчинками, - 22. тепер він примирив на смертнім його тілі, щоб вас зробити святими, без плями та бездоганними перед собою. 23. Тільки ж перебувайте у вірі, утверджені та постійні, не відхиляючись від надії Євангелії, яку ви чули, проповідану всьому створінню, що під небом, а якої я, Павло, став слугою.

Єв. – Лк. 37 зач.; 8, 22-25.

22. Одного дня Ісус увійшов до човна з учнями своїми і сказав їм: “Переплиньмо на той бік озера.” І відплили. 23. Як же вони плили, він заснув. Тим часом буря з вітром накинулась на озеро, їх почало заливати, і вони були в небезпеці. 24. І, приступивши, вони збудили його й кажуть: “Наставниче, наставниче, ми гинемо!” Він устав, погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і вони ущухли, і настала тиша. 25. Тоді сказав їм: “Де ваша віра?” Вони ж, налякані й здивовані, один до одного казали: “Хто це такий, що вітрам і воді повеліває, і вони слухають його?”