Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
2345678
9101112131415
16171819202122
232425
26
272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Муч. Карпа, Папили й Агатоніка


Приблизно 250 року ув'язнили погани єпископа Тиатири Карпа і його диякона Папилу й завели їх на суд до управителя Малої Азії. Коли управитель спитав Карпа, яке його ім’я, Карпо відповів: "Моє перше й найдостійніше ім'я — християнин; але як ти бажаєш знати моє світське ім'я, то воно є Карпо". Коли управитель наказав йому скласти жертву поганським богам, Карпо відповів: "Я християнин і шаную Христа, Божого Сина, що в ці останні часи прийшов спасти нас і визволив нас із диявольських сітей. Я не приношу жертви таким ідолам, як ці". Тоді управитель велів піддати його мукам, а сам почав допитувати диякона Папилу. Управитель наказав спалити обох живцем на вогнищі. Своє життя св. Папила закінчив у мовчанці.

Коли Карпа прив'язували до вогнища, на його обличчі з'явився вираз такої радості, що один із присутніх спитав його, чого він сміється. Карпо відповів: "Я бачив Божу славу і зрадів". Коли полум'я почало підійматися догори, він скрикнув голосно завмираючим віддихом: "Будь благословенний, Господи Ісусе Христе, Божий Сину, за те, що Ти дозволив мені грішному мати частку разом з Тобою".

Тоді ж загинув мученицькою смертю і їхній слуга Агатодор і християнка Агатоніка.

Духовні читання

З великим старанням треба готуватися до причастя з Христом.

ГОЛОС УЛЮБЛЕНОГО
Я люблю чистоту і всяку святість. 
Я шукаю чистого серця і в ньому є місце для мого миру. 
Прибери для мене світлицю велику вистелену (Мк. 14,15), а я справлю в тебе паску зі своїми учнями. 
Якщо хочеш, щоб я завітав до тебе і перебував у тобі, вимети старий квас і вичисти для мене домівку в своєму серці. 
Викинь з нього все, що від світу, і увесь натовп грішних пристрастей, сядь, як пташка самітна на покрівлі (Пс. 101,8), і роздумуй з болем серця над своїми провинами. 
Бо кожний, хто любить, прибирає своєму любому приятелеві найкраще місце, бо цим пізнається любов того, хто приймає свого милого приятеля. 
Але знай, що ти не в силі своїми власними вчинками приготуватися до цього як годиться, хоч би ти готувався цілий рік і нічого іншого не мав на думці. 
Тільки моя любов і ласка допускає тебе до мого столу, неначе б багач закликав жебрака на гостину, а той не мав чим іншим відплатитися йому за добродійства, як тільки тим, що упокориться і подякує. 
Роби те, що у твоїй силі, і роби старанно не зі звички, не з примусу, але зі страхом, говінням і любов`ю приймай Тіло улюбленого Господа Бога твого, що зволив прийти до тебе. 
Я закликав тебе, я так наказав чинити, а чого тобі бракує, я те доповню, приходь і приймай мене. 
Коли даю тобі ласку побожності, дякуй Богові твоєму не тому, що ти гідний того, а тому, що я змилувався над тобою. 
Якщо не маєш її, але чуєшся висохлим у серці, берися до молитви, зітхай та стукай до мене, і не переставай поки не дістанеш хоч крихітку, хоч крапельку спасенної благодаті. 
Ти мене потребуєш, не я тебе. 
І не ти приходиш освячувати мене, але я приходжу освятити і виправити тебе. 
Ти приходиш, щоб від мене освятитися і з`єднатися зі мною, щоб отримати нову благодать і щоб знову дістати духу для виправлення. 
Не занедбуй тієї благодаті, а приготовляй з усією старанністю своє серце і приводь до себе свого любого Приятеля. 
Але треба, щоб ти не тільки перед Причастям приготовлявся до говіння, але щоб ти і після прийняття Причастя старанно в ньому утримував себе. 
Треба не менше берегти себе опісля, чим побожно приготовлятися перед тим. 
Бо пильне оберігання опісля є кращим приготуванням для одержання ще більшої ласки. 
Бо якщо хтось стає надто запопадливим до світових втіх, тим він робить себе дуже несприйнятливим для благодаті. 
Остерігайся балакучості, залишайся на самоті й утішайся Богом своїм. 
Бо маєш Того, якого цілий світ не зможе від тебе забрати. 
Я є Той, кому ти повинен віддаватися увесь, так, щоб ти вже більше не жив сам собою, а в злуці зі Мною, вільний від усякої журби.

Читання

1 Сол. 263 зач., 1, 6-10.

6. І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа 7. і, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. 8. Від вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те. 9. Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів повернулися до Бога, щоб служити Богові живому і правдивому 10. та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих, - Ісуса, що визволює нас від грядучого гніву.

Лк. 33 зач., 7, 36-50.

36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом.
37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку
38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця!
40 Тоді Ісус заговорив до нього: “Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: “Кажи, Учителю”.
41 “Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.
42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?”
43 Озвався Симон і каже: “Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: “Ти судив добре.”
44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: “Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям.
45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги.
46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги.
47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.”
48 Потім сказав до жінки: “Прощаються тобі гріхи.”
49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: “Хто це такий, що й гріхи відпускає?
50 До жінки ж він промовив: “Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”