Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
2345678
9101112131415
16171819202122
232425
26
272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Муч. Карпа, Папили й Агатоніка


Приблизно 250 року ув'язнили погани єпископа Тиатири Карпа і його диякона Папилу й завели їх на суд до управителя Малої Азії. Коли управитель спитав Карпа, яке його ім’я, Карпо відповів: "Моє перше й найдостійніше ім'я — християнин; але як ти бажаєш знати моє світське ім'я, то воно є Карпо". Коли управитель наказав йому скласти жертву поганським богам, Карпо відповів: "Я християнин і шаную Христа, Божого Сина, що в ці останні часи прийшов спасти нас і визволив нас із диявольських сітей. Я не приношу жертви таким ідолам, як ці". Тоді управитель велів піддати його мукам, а сам почав допитувати диякона Папилу. Управитель наказав спалити обох живцем на вогнищі. Своє життя св. Папила закінчив у мовчанці.

Коли Карпа прив'язували до вогнища, на його обличчі з'явився вираз такої радості, що один із присутніх спитав його, чого він сміється. Карпо відповів: "Я бачив Божу славу і зрадів". Коли полум'я почало підійматися догори, він скрикнув голосно завмираючим віддихом: "Будь благословенний, Господи Ісусе Христе, Божий Сину, за те, що Ти дозволив мені грішному мати частку разом з Тобою".

Тоді ж загинув мученицькою смертю і їхній слуга Агатодор і християнка Агатоніка.

Духовні читання

З великим старанням треба готуватися до причастя з Христом.

ГОЛОС УЛЮБЛЕНОГО
Я люблю чистоту і всяку святість. 
Я шукаю чистого серця і в ньому є місце для мого миру. 
Прибери для мене світлицю велику вистелену (Мк. 14,15), а я справлю в тебе паску зі своїми учнями. 
Якщо хочеш, щоб я завітав до тебе і перебував у тобі, вимети старий квас і вичисти для мене домівку в своєму серці. 
Викинь з нього все, що від світу, і увесь натовп грішних пристрастей, сядь, як пташка самітна на покрівлі (Пс. 101,8), і роздумуй з болем серця над своїми провинами. 
Бо кожний, хто любить, прибирає своєму любому приятелеві найкраще місце, бо цим пізнається любов того, хто приймає свого милого приятеля. 
Але знай, що ти не в силі своїми власними вчинками приготуватися до цього як годиться, хоч би ти готувався цілий рік і нічого іншого не мав на думці. 
Тільки моя любов і ласка допускає тебе до мого столу, неначе б багач закликав жебрака на гостину, а той не мав чим іншим відплатитися йому за добродійства, як тільки тим, що упокориться і подякує. 
Роби те, що у твоїй силі, і роби старанно не зі звички, не з примусу, але зі страхом, говінням і любов`ю приймай Тіло улюбленого Господа Бога твого, що зволив прийти до тебе. 
Я закликав тебе, я так наказав чинити, а чого тобі бракує, я те доповню, приходь і приймай мене. 
Коли даю тобі ласку побожності, дякуй Богові твоєму не тому, що ти гідний того, а тому, що я змилувався над тобою. 
Якщо не маєш її, але чуєшся висохлим у серці, берися до молитви, зітхай та стукай до мене, і не переставай поки не дістанеш хоч крихітку, хоч крапельку спасенної благодаті. 
Ти мене потребуєш, не я тебе. 
І не ти приходиш освячувати мене, але я приходжу освятити і виправити тебе. 
Ти приходиш, щоб від мене освятитися і з`єднатися зі мною, щоб отримати нову благодать і щоб знову дістати духу для виправлення. 
Не занедбуй тієї благодаті, а приготовляй з усією старанністю своє серце і приводь до себе свого любого Приятеля. 
Але треба, щоб ти не тільки перед Причастям приготовлявся до говіння, але щоб ти і після прийняття Причастя старанно в ньому утримував себе. 
Треба не менше берегти себе опісля, чим побожно приготовлятися перед тим. 
Бо пильне оберігання опісля є кращим приготуванням для одержання ще більшої ласки. 
Бо якщо хтось стає надто запопадливим до світових втіх, тим він робить себе дуже несприйнятливим для благодаті. 
Остерігайся балакучості, залишайся на самоті й утішайся Богом своїм. 
Бо маєш Того, якого цілий світ не зможе від тебе забрати. 
Я є Той, кому ти повинен віддаватися увесь, так, щоб ти вже більше не жив сам собою, а в злуці зі Мною, вільний від усякої журби.

Читання

1 Сол. 263 зач., 1, 6-10.

6. І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа 7. і, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. 8. Від вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те. 9. Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів повернулися до Бога, щоб служити Богові живому і правдивому 10. та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих, - Ісуса, що визволює нас від грядучого гніву.

Лк. 33 зач., 7, 36-50.

36 Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом.
37 Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку
38 і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
39 Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця!
40 Тоді Ісус заговорив до нього: “Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: “Кажи, Учителю”.
41 “Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.
42 А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?”
43 Озвався Симон і каже: “Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: “Ти судив добре.”
44 І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: “Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям.
45 Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги.
46 Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги.
47 Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.”
48 Потім сказав до жінки: “Прощаються тобі гріхи.”
49 І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: “Хто це такий, що й гріхи відпускає?
50 До жінки ж він промовив: “Віра твоя спасла тебе; іди в мирі.”