Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
2345678
9101112131415
16171819202122
2324252627
28
29
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Преп. Євтимія Нового; препмуч. Лукіяна


Св. Євтимій Новий походив з Малої Азії. При хрещенні отримав ім'я Микита. Після смерті батька його вихованням займалася мати й дві сестри. Він рано одружився, невдовзі народилася дочка. Однак незабаром він чомусь розлучився з ними і вступив до чернечої лаври на горі Олімп. Тут він постригся в ченці і одержав ще одне ім’я чернече ім'я — Євтимій. Як чернець, він робив скорий поступ у чеснотах і святості.

Коли в Царгороді усунули св. Ігнатія з патріаршого престолу, і на його місце прийшов Фотій, Євтимій, що був вірний св. Ігнатієві, покинув Олімп і перейшов на гору Атос. Тут він застав ченця Йосипа, що на самоті жив тільки для Бога. Євтимій оселився близько нього, і тоді вони вже разом почали вести якнайсуворіше життя. Коли Йосип помер, Євтимій вернувся в околицю Солуня, де відбудував монастир і церкву св. Андрія. Збудував також досить келій, що незабаром заповнилися побожними ченцями. Він збудував тоді жіночий монастир і настановив у ньому настоятелькою свою сестру, що з того часу почала теж називатися Євтимія.

Коли обидва монастирі були вже добре впорядковані, він передав їх солунському митрополитові, а сам вернувся на гору Атос і там проживав на самоті. Коли відчув, що надходить кінець його життя, він попрощався з атонськими ченцями, а опісля з одним з них перейшов на самітній острів, де прожив в сердечній злуці з Богом п'ять місяців. Спочив спокійно в Бозі 886 року, його нетлінні св. мощі перенесли згодом до Солуня. Св. Євтимій був названий "Новим", для відрізнення від св. Євтимія Великого.

Святий Лукіян походив із Сирії і був великим знавцем Святого Письма. Зробив новий переклад, у якому виправив усі помилки, яких несамохіть допустилися переписувачі, або підступно зробили єретики. Це виправлене Святе Письмо дуже цінував св. Єронім, один із найбільших екзегетів Церкви. 

На початку IV ст. під час Діоклетіанового переслідування християн Лукіяна ув'язнили, а згодом замучили за Христову віру 312 року.

Духовні читання

Про гаряче бажання Тіла Христового деякими побожними душами.

СЛОВА УЧНЯ
Яке велике багатство Твоєї, Господи, ласкавості, що її Ти зберігаєш для тих, що бояться Тебе! (Пс. 30,20). 
Як згадаю про деякі побожні душі, що приступають до твого, Господи, Таїнства з якнайбільшою побожністю і говінням, тоді не раз сам себе стидаюся і від сорому паленію, що я такий млявий і такий холодний приступаю до Твого вівтаря і до престолу Святого Причастя. 
Що я лишаюся таким сухим і без тепла в серці і що я не горю увесь перед Тобою, Боже мій. 
Що я не маю в собі такої сильної жадоби і жару серця, як багато побожних людей, що з превеликого бажання Причастя і з гарячої любові в серці не могли стриматися від сліз. 
Але серцем і устами з глибини душі прагнули Тебе, Боже, живе джерело, і не могли інакше свого голоду ані заспокоїти, ані носити, аж поки з великою втіхою і духовною жадобою прийняли Твоє Тіло. 
Яка то справді гаряча віра в них, певний доказ Твого святого буття! Такі то по правді пізнають Господа свого по ламанню хліба (Лк. 24,35), в кого серце так сильно горить, коли Ісус іде разом з ними. Мені не раз далеко до такого сердечного почуття й такої побожності, до такої сильної любові і жару. 
Змилуйся наді мною, мій добрий, солодкий і ласкавий Ісусе, і дай мені, своєму бідному жебракові, хоч деколи скуштувати якусь маленьку крапельку своєї сердечної любові у Святому Причасті. 
Щоб моя віра ще більше скріпилася, моя надія на Твою доброту росла, а любов, коли вже раз добре розгорілася і закуштувала небесної манни, ніколи не вгасала. 
А Твоє милосердя теж зможе мені дати бажаної ласки, і як настане день Твоєї святої волі, ласкаво завітати до мене в дусі гарячої любові. 
Бо, хоч я не горю такою великою жадобою тих вибраних Твоїх побожних душ, однак за Твоєю благодаттю маю бажання так само гаряче прагнути і благаю Тебе ревно, щоб я теж став товаришем усіх тих гарячих Твоїх поклонників і належав до їхнього святого гурту.

Читання

Ап. – Флп. 245 зач.; 3, 8-19.

8. Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати; 9. і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога - від віри; 10. щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті, 11. аби якось осягнути воскресіння з мертвих. 12. Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене. 13. Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду, 14. женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі. 15. Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас. 16. Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком. 17. Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас. 18. Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста. 19. їхній кінець - погибель, їхній бог -черево, їхня слава - у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.

Єв. – Лк. 32 зач.; 7, 31-35.

31. “До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні? 32. Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали! 33. Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п'є вина, а ви кажете: Він біса має! 34. Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, а ви кажете: Це ненажера і п'яниця, приятель митарів та грішників. 35. І всі діти мудрости виправдали її.”