Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
234
5
678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Свящ. Фоки, єп. Синопійського


Святий Фока був єпископом у місті Синопі у Малій Азії. За віру у Христа погани ув'язнили його і після жорстоких мук втопили 117 року у час правління імператора Траяна. Його святі мощі спочивали у місті В'єні у Франції. Св. Іван Золотоустий виголосив 403 року в Царгороді дві проповіді про перенесення мощей св. свящмуч. Фоки з Понту до Царгорода.

Духовні читання

З якою ж великою шаною треба приймати Христа.

СЛОВА УЧНЯ
Це Твої слова, Христе, віковічна Правдо. Хоч Ти не промовив їх одночасно й хоч не записані вони в одному місці. 
Але тому, що вони Твої слова, вони правдиві. Я мушу їх усі прийняти вдячно і вірно. 
Вони Твої, і Ти їх сказав, але ці слова також і мої, бо Ти промовив їх для мого спасіння. 
Радо приймаю їх із Твоїх уст і бажаю, щоб вони міцно закарбувалися у моєму серці. 
Такі милі слова, повні насолоди і любові, заохочують мене, але гріхи тривожать мене і нечиста совість не допускає до того, щоб приймати такі великі Таїнства. 
Твої солодкі слова закликають мене, але велика сила гріхів мене пригнічує. 
Наказуєш, щоб я з упованням приступив до Тебе, якщо хочу мати в Тебе свою частку, і щоб прийняв поживу безсмертності, коли бажаю вічного життя та слави. 
Приходьте, кажеш, до Мене всі втомлені і обтяжені, а Я вас облегшу (Мт. 11,28). 
О, яке солодке і миле слово для вуха грішника, яким Ти, Господи Боже мій, запрошуєш нужденного бідолаху до Причастя Твого Найсвятішого Тіла! 
Але, Господи, хто я такий, щоб смів приступити до Тебе? 
Ось високі небеса не можуть обняти Тебе, а Ти кажеш: "Прийдіть до Мене всі!" Що значить така премилостива ласкавість і ці приятельські запросини? 
Яким чином я зважуся приходити до Тебе, коли й так нічого доброго за собою не відчуваю, щоб міг насмілитися на це? 
Яким чином міг би ввести Тебе у свою домівку, коли я так часто ображав Твоє наймилостивіше лице? 
Ангели і архангели віддають Тобі поклони, бояться Тебе святі і праведні, а Ти кажеш: "Прийдіть до Мене всі". 
Коли Ти, Господи, не казав би того, хто йняв би віри, що це правда? 
А коли Ти не велів би, то хто зважився б приступити? 
Ось Ной, чоловік праведний, сто років працював на будові корабля, щоб із кількома своїми близькими родичами врятуватися. 
А я, яким чином зможу лише за одну годину так приготуватися, щоб міг побожно прийняти Творця світу? 
Мойсей, Твій великий слуга і Твій єдиний приятель, збудував ковчег завіту з непорохнявіючого дерева і позолотив його щирим золотом, щоб скласти в ньому таблиці закону. 
А я, порохняве створіння, зважуся так легко приймати Тебе, Законодавця і Творця життя? 
Соломон, наймудріший між ізраїльськими царями, сім років будував величний храм на хвалу Твого імені і вісім днів святкував празник його посвячення. 
Він приніс тисячу мирних жертв і під звуки труб та зі співами велично поставив ковчег завіту на місце, яке було приготоване для нього. 
А я, нещасний і найбільший бідолаха з усіх людей, в який спосіб маю вести Тебе у свою домівку, коли я ледве пів годинки вмію провести побожно. О, якби я хоч раз тих пів годинки був побожний, як треба! 
О, Боже мій! Скільки то вони старалися і натрудилися, щоб Тобі сподобалось! 
Ой, леле! Яке малесеньке те, що я роблю! Яку малу хвилинку я віддаю для того, щоб приготуватися до Святого Причастя! 
Рідко коли я можу зібрати свої думки докупи, і ще рідше буваю вільним від усілякого розсіяння думок. 
І певно, що перед милостивим лицем Твого Божества не повинна в мене виринати ніяка негідна думка, також ніяке створіння не повинно займати мене, бо я маю приймати на гостину не ангела, але Господа ангелів. 
Та ще й дуже велика є різниця між ковчегом завіту, з його святощами і Пречистим Твоїм Тілом, з його невимовною силою, між тими старозаконними жертвами, прообразами прийдешнього, і правдивою жертвою Твого Тіла, що сповнила всі старозавітні жертви. 
Так чому ж я перед Твоїм пресвятим Лицем ще більше не запалююся жаром побожності? 
Чому я не приготовляюся з ще більшою пильністю до прийняття Твоїх, Господи, пресвятих Дарів, коли ті старозавітні святі патріархи і пророки, царі й князі з усім народом виявили таку гарячу побожність для богослужіння. 
Вельми побожний цар Давид танцював з усієї сили перед ковчегом Божим, згадуючи про добродійства, які були зазнали колись батьки. 
Велів справити всякого роду інструменти, написав псалми і казав їх співати з веселістю, і сам раз у раз співав, граючи на арфі, натхнений благодаттю Святого Духа. 
Він навчив ізраїльський народ всім серцем хвалити Бога, день у день благословляти і величати Його гармонійно, мов одними устами. 
Коли тоді процвітала така велика побожність і була пам`ять про Божу хвалу перед ковчегом завіту, яку ж велику честь і побожність мушу мати тепер я і весь християнський народ перед лицем Таїнства, у хвилині прийняття найсвятішого Тіла Христового! 
Багато людей бігає по всіх усюдах, щоб поклонитися мощам святих та із зачудуванням слухають оповідь про їхні вчинки, оглядають величні будівлі їхніх храмів і цілують святі їхні кості, обвиті шовком і золотом. 
А ось тут, переді мною на престолі, перебуваєш Ти, Боже мій, Найсвятіший, Творче людей і Господи ангелів! 
При таких оглядинах не раз буває тільки людська цікавість та небачена ще новина, тому вони приносять невеличкий плід переміни на краще, а найбільше тоді, коли буває така легкодумна біганина без правдивого сокрушення серця. 
А тут, у Таїнстві Святого Причастя, перебуваєш увесь, мій Боже і людино Христе Ісусе; скільки то разів тут достойно і побожно приймається Тебе, збирається рясний плід вічного спасіння. 
Але сюди не приваблює ніяке легкодумство, ні цікавість, ані почуттєвість, тільки сильна віра, побожна надія і щира любов. 
О, невидимий Боже, Творче світу, як чудово Ти з нами чиниш! Як любенько і ласкаво Ти дбаєш про своїх обранців, що їм даєш Себе Самого у Таїнстві споживати! 
Бо це перевищує всілякий розум, це нечуваною силою притягає до себе побожні серця і запалює їхню любов. 
Бо ті правдиві вірні Твої раз у раз черпають велику ласку побожності й любов чесноти. 
О, чудова і таємна ласка Таїнства! Тебе знають тільки Христові вірні, а невірні і гріховні прислужники не можуть Тебе зазнати! 
У цьому Таїнстві дається духовна благодать, а втрачена сила душі оновлюється, і краса її знівечена гріхом повертається знову. 
Та благодать не раз буває така велика, що з усією повнотою тієї побожності, влитої в душу, не тільки розум, але і немічне тіло відчуває, що прибуло йому більше сили. 
Однак треба бути дуже м`яким серцем і жаліти за нашу байдужість і недбайливість, що надто мале бажання спонукує нас до того, щоб приймати Христа. А на ньому основується вся надія і заслуга тих, що прагнуть спастися. 
Бо Він наше освячення і спасіння, Він потіха для мандрівників на дорозі життя і вічна розкіш святих. 
Так, треба сприймати все серцем, хоч багато людей так мало зважає на це спасенне Таїнство, що звеселяє небо і увесь світ спасає. 
Ой леле! Сліпото і закам`янілосте людського серця, що так мало пильнує того невимовного дару, та ще й у щоденній буденності виявляє байдужість до нього. 
Бо коли б це найсвятіше Таїнство тільки в одному місці правилося і тільки один однісінький на світі священик освячував його, як гадаєш, чи не бажали б люди всім серцем дістатися до того місця і до того священика, щоб могли побачити, як відправляються Божі Таїнства? 
А тим часом священиків є багато і в багатьох місцях Христос приноситься в жертву, щоб благодать і любов Божу до людини тим більше видно було, чим далі Святе Причастя поширене у світі. 
Дяка Тобі, преподобний Ісусе, віковічний пастирю, за те, що зволив Ти нас, бідолашних і вигнанців, покріпляти своїм дорогоцінним Тілом і Кров`ю, і до приймання того Таїнства ще заохочуєш словами зі своїх власних уст, коли кажеш: "Прийдіть до Мене всі втомлені і обтяжені, і я вас облегшу".

Читання

Ап. – Флп. 242 зач.; 2, 17-23.

17. Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами. 18. Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною. 19. Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас. 20. Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас, 21. бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса. 22. Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії. 23. Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.

Єв. – Лк. 27 зач.; 6, 37-45.

37. Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься. 38. Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.” 39. Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму? 40. Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель. 41. Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш? 42. І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, - ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. 43. Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий. 44. Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду. 45. Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж - з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.