Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
2345
6
78
9101112131415
16171819202122
23242526272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Зачаття св. Йоана Предтечі


За правління юдейського царя Ірода у містечку Аймкарім у Юдеї жив старенький священик Захарія та його дружина Єлисавета. Вони вірно виконували всі Господні заповіді й приписи юдейського закону, але були бездітними. Хоч обоє членів подружжя вже були похилого віку, проте не втрачали надії на Бога і вірили, що Господь зніме з них ганьбу бездітності.

Про зачаття Івана, яке супроводжувалося чудами, дуже гарно написано у Євангелії св. Луки. Коли одного дня Захарія приносив кадильну жертву в храмі, явився йому ангел Господній і сповістив, що Єлисавета породить сина. Захарія не повірив цій радісній новині й одразу ж онімів, а зміг говорити щойно у хвилині найменування свого сина Івана, пророкувавши йому, що він буде Предтечею Месії.

Духовні читання

У святому Таїнстві об`являються людині велика доброта і любов Божа.

СЛОВА УЧНЯ
Надіючись на Твою доброту і Твоє, Господи, велике милосердя, приходжу я недужий до Зцілителя-Спасителя, голодний і спрагнений – до Джерела життя, убогий – до Володаря неба, слуга – до Пана, створіння – до Творця, зажурений – до мого любого Утішителя. 
Але звідки мені та ласка. Що Ти до мене приходиш? 
Хто ж я такий, щоб Ти дарував мені Себе самого? 
Яким світом зважиться грішник явитися перед Тобою? А яким чином Ти волієш приходити до грішника? 
Ти знаєш свого слугу, що він не має в собі нічого доброго, за що б Ти мав для нього це чинити. 
Тому я визнаю свою негідність, упізнаю Твою доброту, хвалю Твою милість і дякую Тобі за превелику любов. 
Бо Ти чиниш це ради Себе самого, а не за мої заслуги, щоб ще більше виявити мені свою доброту, влити в моє серце більше любові і тим докладніше зберегти покору. 
Так, коли це Тобі до вподоби, і Ти так наказав, то й мені Твоя ласкавість до вподоби, лиш би тільки не стояла на заваді моя гріховність! 
О, найсолодший і найласкавіший Ісусе! Яка велика честь і подяка, та ще й віковічна хвала належиться Тобі за приймання святого Тіла Твого. Ніхто з людей не в силі вияснити, яка велика в ньому достойність! 
Але що ж я маю думати у хвилі цього Причастя, у хвилі наближення до Господа мого, якому належно й честі віддати не вмію, а однак бажаю прийняти його побожно? 
Що ж кращого і спасеннішого я можу подумати над те, що цілком упокорюся перед Тобою, та стану вихваляти Твою нескінчену доброту до мене? 
Хвалу Тобі віддаю, Боже мій, і велично славлю Тебе повік. Упокорюся перед Тобою і піддаюся Тобі у глибині моєї нікчемності. 
Оце Ти, Найсвятіший, а я гріховне багно. Оце Ти прихиляєшся до мене, а я негідний навіть глянути на Тебе. 
Оце Ти приходиш до мене, хочеш бути зі мною, запрошуєш мене до своєї вечері. 
Хочеш дати мені небесної страви і ангельського хліба (Пс 77,25) покуштувати – та вже ж не чого іншого, а Себе самого, хліба живого, що зійшов з неба і даєш життя світові (Йо. 6,33; 6,51-52). 
Ось, де джерело любові, а яка велика ласкавість випромінюється з нього! Яка велика дяка і хвала належиться Тобі за них! 
О, який спасенний і помічний був Твій намір, коли Ти це встановив! Яка то мила і солодка вечеря, коли Ти Себе самого дав на поживу. 
Яке то чудове діяння Твоє, Господи! Яка могутня Твоя сила! Яка невимовна Твоя правда! 
Бо Ти промовив слово і все сталося, і тут сталося те, що Ти сам велів. 
Дивна та річ, але гідна віри, хоча для людського розуму недосяжна, що Ти, Господи Боже мій, правдивий Бог і чоловік, під непоказними видами хліба і вина весь пробуваєш і хто приймає, той споживає Тебе, а не з`їдає. 
Ти, Господи всесвітній, що Сам нічого не потребуєш, забажав у цьому Своєму Таїнстві перебувати між нами. 
Збережи моє серце і тіло невинне, щоб я весело і з чистою совістю міг частіше сповняти Твоє Таїнство і приймати його для свого вічного спасіння. Ти розпорядив і встановив його на свою честь і вічну згадку. 
Радуйся, душе моя, і дякуй Богу за такий дорогоцінний дар і за таку нечувану втіху, яка лишилася для тебе у цій долині сліз. 
Бо скільки разів повторюєш це Таїнство і приймаєш Тіло Христове, стільки ти здійснюєш діло цього спасіння і стаєш учасником усіх заслуг Христових. 
Бо любов Христова ніколи не зменшується, а пребагате його примирення невичерпне. 
Тому маєш завжди зі свіжою обновою розуму приготовлятися до нього і роздумувати над великою тайною спасіння з глибокою увагою. 
Таким великим, новим і милим воно має тобі здатися, коли правиш Службу Божу або слухаєш її, як коли б того дня Христос перший раз зійшов у лоно Діви і став чоловіком, або повис на хресті, терпів та вмер за людське спасіння.

Читання

Ап. – Флп. 243 зач.; 2, 24-30.

24. А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду. 25. Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі; 26. бо він за вами всіма побивався і непокоївся - тому, що ви почули про його недугу. 27. Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком. 28. Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку. 29. Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані, 30. бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

Єв. – Лк. 28 зач.; 6, 46-7, 1.

46. Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю? 47. Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, - покажу вам на кого він схожий. 48. Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре. 49. Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.” 1. Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум.