Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
234567
8
9101112131415
16171819202122
23242526272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Преп. Євфросинії


Свята Євфросинія жила у II ст. Юнкою вступила до монастиря, де вела дуже побожне життя, дивуючи всіх надзвичайно строгим умертвленням.

Церква величає св. Євфросинію "преподобною матір'ю" і прославляє словами: "Монашим життям ти просвітила безліч посників і засяяла всім немовби світильник. Тому з ними прославляєшся, всечесна Євфросиніє, насолоджуючись божественною славою, і молишся, щоб і ми спаслися. О, преславне чудо! Як охоче ти віддала себе Богові посними подвигами і покутними сльозами, сповнена Божої любові! Ти перемогла тілесні пристрасті, стриманістю подолала демонів та й стала невістою Вседержителя".

Духовні читання

Багато ласк набувають ті, що достойно причащаються.

СЛОВА УЧНЯ
Господи Боже мій, поблагослови слугу свого наперед своєю солодкою благодаттю, щоб я був гідний достойно і побожно приступити до Твого величного Таїнства. 
Приваб моє серце до Себе і визволи мене з тяжких лінощів. Завітай до мене спасінням Твоїм (Пс. 105,4), щоб я духом скуштував Твоєї солодкої любові, що у цьому Таїнстві, неначе у джерелі, міститься. 
Просвіти також очі мої, щоб я міг споглядати на таке велике Таїнство і скріпи мене, щоб я непохитною вірою вірував у нього. 
Бо це Твоє діло, а не людська сила; Твоя свята постанова, а не людська вигадка. 
Ніхто не може сам собою збагнути і зрозуміти того, що навіть перевищує ангельський розум. 
То як же ж я, негідний грішник, земля і попіл, зможу збагнути і зрозуміти таку високу і святу тайну? 
Господи, у простоті серця свого, в добрій і сильній вірі та на Твоє веління приступаю до Тебе з упованням і поклоном і вірую по правді, що Ти перебуваєш тут у Таїнстві, як Бог і чоловік. 
Таким чином хочеш, щоб я прийняв Тебе і в любові з`єднався з Тобою. 
Тому благаю Твою ласкавість і молю Тебе, дай мені особливішу благодать для того, щоб я розчинився в любові і увесь занурився у Тебе, і вже більше не дбав ні про яку іншу втіху. 
Бо це найвище і найсвятіше таїнство є спасінням для моєї душі й тіла, лік на всяку духовну неміч; воно зціляє мої хиби і гнуздає мої пристрасті, перемагає або зменшує натиск спокус, вливає більше благодаті, прибільшує початки чесноти, скріплює віру, підсилює надію, запалює і поширює любов. 
Бо велику силу всякого добра дав Ти своїм улюбленим, що побожно причащаються, і все ще частіше даєш, мій Боже, опікуне моєї душі, зцілителю людської немочі і подателю всієї сердечної втіхи. 
Бо на всякі журби Ти наливаєш їхні серця великою втіхою і підіймаєш їх з глибини розпуки до уповання на Твою допомогу, оживляєш і просвічуєш їх новою особливою ласкою. 
Так, що ті, які спершу були неспокійні і перед Причастям не чули в собі тепла любові, пізніше, підкріпившись хлібом і питтям небесним, бачать, що зайшла в них переміна на краще. 
Тому ти з таким помислом обходишся зі своїми вибраними, щоб вони справді пізнали і вочевидь пересвідчилися, скільки немочі вони мають самі по собі, а скільки доброти і благодаті вони дістають від Тебе. 
Бо самі по собі вони холодні, тяжкі і ледачі до молитви, а з Твоєї ласки стають ревними, охочими і побожними. 
Бо хто, приступаючи покірно до джерела солодкої втіхи, не зачерпне з нього хоч трохи тепла любові? 
Або хто, стоячи коло великого вогню, не зігріється хоч трохи? 
І Ти є те джерело, яке завжди повне, аж переливається, Ти вогонь, що вічно горить і ніколи не вгасає. 
Тому, коли мені ще не вільно черпати з повної криниці і напитися досхочу, то я таки прикладу уста свої до краю небесної цівочки, щоб хоч маленьку крапельку з неї дістати та вгасити спрагу, щоб не зів`янути до останку. 
І хоч я не можу ще стати увесь небесним ні таким полум`яним з любові, як херувими і серафими, однак буду старатися гаряче молитися і так приготувати своє серце, щоб за покірним прийняттям живого Таїнства я дістав хоч невеличку іскорку Божого полум`я. 
А чого мені бракує, Ти, предобрий Ісусе, найсвятіший Спасителю, з милості і ласки Своєї за мене надолуж, бо Ти зволив всіх закликати до себе словами: "Прийдіть до мене всі втомлені і обтяжені, і я вас облегшу" (Мт. 11,28). 
Бо я гарую у поті чола, біль серця мучить мене, гріхи мене обсіли, спокуси не дають спокою, безліч недобрих пристрастей обплутало і придавлює мене. 
І нема кому допомогти мені, нема кому визволити і врятувати мене, крім Тебе, Господи, Боже, Спасителю мій! Тобі віддаю себе і все, що маю, щоб Ти стеріг мене і запровадив у вічне життя. 
Прийми мене на хвалу і славу імені Твого, Ти ж дав мені Тіло своє і Кров на страву і пиття. 
Учини, Господи Боже Спасителю мій, щоб за частим прийманням Твого Таїнства зростало тепло моєї побожності.

Читання

Ап. – Флп. 245 зач.; 3, 8-19.

8. Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати; 9. і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога - від віри; 10. щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті, 11. аби якось осягнути воскресіння з мертвих. 12. Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене. 13. Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду, 14. женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі. 15. Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас. 16. Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком. 17. Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас. 18. Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста. 19. їхній кінець - погибель, їхній бог -черево, їхня слава - у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.

Єв. – Лк. 32 зач.; 7, 31-35.

31. “До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні? 32. Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали! 33. Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п'є вина, а ви кажете: Він біса має! 34. Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, а ви кажете: Це ненажера і п'яниця, приятель митарів та грішників. 35. І всі діти мудрости виправдали її.”