Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
2345678
9
101112131415
16171819202122
23242526272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Переставлення св. ап. і єв. Йоана Богослова


Йоан Богослов був родичем Ісуса, молодшим братом св. Якова Заведеєвого, наймолодшим з апостолів і, як він сам говорив, "учнем, якого любить Ісус". Написав Євангеліє, три послання і єдину новозавітню пророчу книгу "Одкровення".

Йоан Богослов був великим учителем любові і єдиним із 12 Христових апостолів, який помер природною смертю. Він уснув 100 року після народження Христа у віці 94 років. Св. Епіфаній оповідає, що коли Йоан постарів і так ослаб, що вже не міг проповідувати, то наказував своїм учням нести себе на збори вірних, де кожного разу повторював тільки оці слова: "Мої дітоньки, любіть один одного". А коли вони запитали його, чому він завжди повторює одні і ті ж слова, апостол відповів: "Бо це слово Господнє, і якщо ви виконаєте його, то цього буде досить".

Духовні читання

Про високу достойність Таїнства і про священичий стан.

ГОЛОС УЛЮБЛЕНОГО
Коли б ти мав чистоту ангельську і святість святого Йоана, то й тоді б ще не був гідний цього Таїнства ані приймати, ані сповняти. 
Бо це не належиться людям за їхні заслуги, що чоловік може освячувати і жертвувати Христове Таїнство і приймати на поживу хліб ангельський. 
Висока та служба і велика гідність священиків! Їм дано те, чого не вділено ангелам. 
Бо тільки священики, висвячені у Церкві за правилами, мають владу приносити жертви і освячувати Тіло Христове. 
Однак священик є тільки слугою Божим, що вживає слово Боже за Його наказом і настанові Бога, а Бог Сам безпосередньо діє і невидиме творить; Йому підлягає все, що Він хоче, і слухає все, кому накаже. 
Так у цьому найсвятішому Таїнстві повинен більше вірити всемогутньому Богові, ніж своїм почуттям або якимсь видимим ознакам. 
Тому треба приступати до того святого діла із страхом і говінням. 
Будь обачний і вважай, чию службу віддано тобі положенням рук єпископа. 
Ось тебе поставлено священиком і висвячено для здійснювання Таїнства; гляди ж тепер, щоб ти вірно і побожно у свій час приносив Богові жертву і сам поводився бездоганно. 
Ти не полегшив свій тягар, а ще тісніше став прикований до закону і зобов`язаний прямувати до більшої праведності і святості. 
Священик повинен прикрашуватися всіма чеснотами і іншим людям давати приклад праведного життя. 
Він має поводитися не по-простацьки і посполитим звичаєм людським, а приставати з ангелами в небі або з праведними мужами на землі. 
Священик, одягнений у святі ризи, заступає місце Христа, щоб щиро і покірно благати Бога за себе і за весь народ. 
На грудях і на плечах він носить знак хреста Господнього, щоб постійно пам`ятати про муки Христові. 
Спереду на ризі він носить хрест, щоб пильно глядіти слідів Христових і ревно старатися в них ступати. 
На плечах має знак хреста, щоб лагідно ради Бога зносити всякі прикрості, які хто зробить йому. 
Перед собою носить хрест, щоб каятися у своїх гріхах, за собою – щоб жалісливо плакати і над провинами інших людей, і усвідомлювати, що він посередник, який стоїть між Богом і людьми. 
І щоб не переставав молитися і приносити святу жертву, аж поки не виблагає благодаті і милосердя. 
Коли священик приносить жертву, він віддає честь Богові, звеселяє ангелів, будує Церкву, допомагає живим, вимолює померлим упокій і сам стає присутнім у всіх ласках.

Читання

Ап. – 2 Кор. 168 зач.; 1, 8-11.

8. Ми бо не хочемо, брати, щоб ви не знали про нашу скорботу, яку ми пережили в Азії: ми були над міру й над силу так пригнічені, що не мали вже надії і жити. 9. Ми, дійсно, мали самі в собі присуд смерти, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих. 10. Він визволив нас від такої смерти, і визволяє далі. Маємо надію, що він ще визволить нас, 11. якщо й ви допоможете вашою молитвою за нас; щоб за той дар, який нам дається заради великого числа осіб, також багато хто склав подяку за нас.

Єв. – Лк. 20 зач.; 5, 27-32.

27. Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім'я, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Ходи за мною!” 28. І той, кинувши все, встав і пішов за ним. 29. Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших. 30. Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: “Чого ви з митарями й грішниками їсте й п'єте?” 31. Ісус у відповідь сказав їм: “Не ті, що при добрім здоров'ї, потребують лікаря, лише - хворі. 32. Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.”