Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
303112345
678910
11
12
13141516171819
20212223242526
27282930123

Опис

Картинка приоритету свята Препмуч. Анастасії; преп. Аврамія, Ростовського чудотв.


Свята Анастасія Римлянка народилася 230 року в Римі. Була дуже вродливою та ще більше ясніла красою своєї чистої душі, яку посвятила Небесному Обручникові. Молоду дівчину ув'язнили у час жорстокого переслідування християн за правління імператора Декія.

Двадцятилітню Анастасію бичували, мучили на колесі, пекли вогнем, різали живцем, а вона тільки тихо молилася, без нарікань і стогону зносила жахливі тортури і муки. Такою стійкістю у муках вона виправдала своє ім'я, яке означає у перекладі з грецької мови "воскресіння". Саме цього вона дуже чекала після своєї смерті, бо як казав св. Павло, "хто вмирає з Христом, той з Христом і житиме". Коли жодні муки не відвернули Анастасію від Господа, їй мечем відрубали голову. Геройську любов до Христа вона засвідчила мученицькою смертю 250 року.

Преподобний Аврамій, архимандрит Ростовський, з юних літ пішов з батьківської оселі і ступив на шлях християнського подвижництва. Ставши ченцем, поселився Аврамій у Ростові на березі озера Неро. У Ростовській землі тоді було багато язичників і преподобний наполегливо трудився над розповсюдженням істинної віри. Язичники, яких переконав святий Аврамій, охрестилися. Він мав великий вплив на дітей: навчав їх письма, настановляв у законі Божому, хрестив, постригав у ченці. Його життя було повсякденним подвигом молитви і праці на користь братії: він рубав дрова для пекарні, прав одяг ченців, носив воду для кухні. Помер преподобний Аврамій в глибокій старості і був похований в храмі Богоявлення.

Духовні читання

В іншому світлі постають всі вартості цієї землі й цього життя. Та переоцінка всіх вартостей є причиною, що найцінніша вчора річ стає сьогодні без вартости, а безвартісне мале терпіння, якого ми вчора уникали, сьогодні є просвічене світлом вічного блаженства. Змінюється також поняття обов’язку, заслуги, Божого закону, гріха, відповідальности перед Богом і інші, й інші. Всі поняття християнського й людського життя просвічує обсервація смерти. А те, що в вічності має певне значення, отже нагорода Божого царства, скарби в небі й вінець перемоги, те, що таке приховане перед нашими очима, смерть бодай трішки відслонює, дозволяє бодай частково здогадуватися, чим воно може бути, чим воно буде.

В хвилині такого розмірковування воля може здобутися на такі рішення, на які досі не мала сил або про які не пам’ятала. По такому розмірковуванні стараємося помиритися з тим, хто нас образив або кого ми скривдили, сплачуємо забутий борг, стараємося виконати занедбаний обов’язок, одним сдовом – заводимо лад, про який ми довгі літа, може, й не пам’ятали. Щоб умістити наслідки обмірковування смерти в коротеньку формулку чи пораду, запрошую тих, що мої зауваги будуть коли-небудь читати, до такого ось дуже короткого розмірковування, для якого знайдуть щедрий матеріал без ніякої помочі книжки. З годинником у руках скажу собі: тоді, коли та стрілка пересунеться на те місце, я вмру й стану перед Божим судом. Те розмірковування може мати дуже різні форми, бо правдоподібно інакше буду роздумувати й молитися, коли себе поставлю за чверть години перед смертю, а інакше, коли поставлю себе за три хвилини перед смертю. Таке розмірковування покаже передовсім, маубть, те, як і три хвилини є величезним Божим даром, коли за них, за Божим об’явленням, можна заслужити безконечну заплату в небі. Йдеться лиш про те, що за ті три хвилини чи за ту чверть години можу вчинити? Чим найбільше можемо привернути Божу благодать, чим краще приготуватися, чим найліпше заслужити? Немає сумніву, що заслуга цілого життя праведного християнина може бути меншою від заслуги добрих християнських діл, які Святий може вкласти в три хвилини. Видається часом, що хто-небудь з нас, грішників, що покаялися, був би безконечно блаженним по смерті, якщо б заслуга цілого його життя, цілого покаяння, заслуг і жертв рівнялася заслугам трьох хвилин життя Пречистої Діви Марії перед тією хвилиною, поки стала Божою Матір’ю.
(МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ)

Читання

Ряд.: Ап. 2 Сол. 276 зач.; 2, 13-3, 5.

13. А щодо нас, то ми за вас, брати, улюблені Господом, повинні завжди дякувати Богові, що Бог вибрав вас від початку, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду, 14. до чого він вас і покликав благовіствуванням нашим, щоб ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа. 15. Тож стійте, брати, і тримайтеся передань, яких від нас навчилися чи то усно, а чи листовно. 16. Нехай же сам Господь наш Ісус Христос і Бог, Отець наш, що полюбив нас і дав нам у своїй благодаті втіху вічну й добру надію, 17. врадує серця ваші та зміцнить у всякім ділі й добрім слові. 1. А втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та звеличувалося, як і у вас, 2. і щоб ми визволилися від безпутніх та поганих людей, бо не в усіх - віра! 3. Господь же вірний і він вас зміцнить, і збереже від злого. 4. Ми певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити. 5. Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість.

Єв. – Лк. 70 зач.; 13, 1-9.

1. Того ж часу прибули деякі й розповіли йому про галилеїв, що їхню кров Пилат змішав з їхніми жертвами. 2. Озвавшись, він сказав їм: “Гадаєте, що ті галилеї, тому що таке постраждали, були більші грішники, ніж усі галилеї? 3. Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само. 4. Або ті вісімнадцять, що на них упала башта Силоамська й їх забила, гадаєте, що були більш винні від усіх мешканців Єрусалиму? 5. Ні, кажу вам, але як не покаєтесь, усі загинете так само.” 6. І він розповів їм оцю притчу; “Один чоловік мав смоковницю, посаджену в його винограднику. Прийшов він і почав плода на ній шукати, та не знайшов. 7. Тоді він сказав до виноградаря: Оце три роки, як я приходжу, шукаючи плода на цій смоковниці, і не знаходжу. Зрубай її: нащо й землю займає ще? 8. А той озвався до нього: Пане, лиши її ще на цей рік: я обкопаю навкруг неї і обкладу гноєм. 9. Може, щось вродить нарік, а коли ні, то ти її зрубаєш.”