Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
303112345
6
789101112
13141516171819
20212223242526
27282930123

Опис

Картинка приоритету свята Муч. Арети і тих, що з ним


Жив у кінці V ст. у місті Неграні в Палестині, де більшість жителів були християнами. Дунаан, мабуть, араб, що прийняв юдейську віру, за допомогою своїх одновірців підступно зайняв це місто і хотів насильно змусити людей перейти на єврейську віру. Він наказав убивати кожного християнина, який не захоче відступити від своєї віри.

Арета, провідник оборонців міста, і 340 його вірних побратимів рішуче відмовилися відректися Христа, за що їх було жорстоко вбито. З ними разом загинули мученицькою смертю усі місцеві священики, диякони і ченці, яких спалили живцем. Загинули тоді також Аретова дружина з двома доньками й чотири тисячі християн. Діялося це 523 року.

Духовні читання

Наступною причиною нашої немочі в надприродному є неодмінна боротьба розуму з пристрастями. Розум, резиґнуючи з тієї боротьби і піддаючися пристрастям, може їм надати послуги, котрих не надасть чоловікові, якщо мусить з пристрастями боротися. Внутрішня боротьба мусить багато забирати з інтелектуального життя і, природно, пристрасть мусить не раз затемнювати розум, який прагне до вищої мети. Пристрасті чоловіка, що в душі підданий гріхам, часом загострюють вістря розуму, затемнюють його в хвилині, коли той розум, вирвавшись із неволі, прагне до вищої й правдивої мудрости.

Читання

Ап. 2 Кор. 191 зач.; 11, 1-6.

1. О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите. 2. Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові. 3. Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа. 4. Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, - ви б радо терпіли. 5. Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»! 6. Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.

Єв. – Лк. 40 зач.; 9, 1-16.

1. Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги, 2. і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати. 3. Він до них промовив: “Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте. 4. В яку б хату ви не вступили, там перебувайте до вашого відходу. 5. А як хто вас не прийме, то виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших на свідоцтво проти них.” 6. І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали Добру Новину й оздоровляли всюди. 7. Ірод четверовласник довідався про все, що діялось, і збентежився, бо деякі казали, що то Йоан воскрес із мертвих, 8. інші - що Ілля явився, а ще інші, - що якийсь пророк із давніх устав з мертвих. 9. Ірод сказав: “Йоанові я стяв голову. Хто ж це такий, що я про нього таке чую? ” І намагався побачити його. 10. Апостоли ж, повернувшися, розповіли йому про те, що зробили. Тоді він узяв їх і пішов осторонь у напрямі міста, що зветься Витсаїда. 11. Люди, довідавшись про те, пішли слідом за ним. Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували того. 12. День почав схилятися, і дванадцятеро підійшли до нього та й кажуть: “Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і знайдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.” 13. А він їм каже: “Дайте ви їм їсти.” Ті відповіли: “У нас усього п'ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього народу цього.” 14. Було бо їх яких п'ять тисяч чоловік. Ісус сказав до своїх учнів: “Розсадіть їх гуртами по п'ятдесят приблизно.” 15. Вони так зробили й усіх розсадовили. 16. А він узяв п'ять хлібів і дві риби, і, звівши вгору очі, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб вони клали перед народом.