Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
27282930123
45678910
111213141516
17
18192021222324
25262728293031

Опис

Картинка приоритету свята Вмуч. Варвари; преп. Йоана Дамаскина


Свята Варвара жила у III ст. у місті Іліополі в Малій Азії. Її батько, будучи запеклим язичником-фанатиком, люто ненавидів християн і тому всіляко оберігав свою доньку від їхнього впливу. Але Варвара познайомилася з однією християнкою і невдовзі прийняла Хрещення. Довідавшись про це, батько дуже розлютився і жорстоко побив рідну дитину, а потім видав її на суд римській владі.

Спочатку Варвару переконували відректися святої віри, а згодом віддали на тортури. Наступного дня невинну дівицю знову привели до мучителів, на ній не знайшли ніяких слідів від катувань. Нові жахливі муки не похитнули мученицю, тож правитель видав наказ убити її мечем. Тоді жорстокий батько вбив доньку власною рукою. Сталося це 290 року. Мощі св. Варвари були перенесені до Царгорода, а частина їх спочиває у Святомихайлівському монастирі в Києві. Український народ шанує святу Варвару як велику помічницю у приготуванні до спокійної смерті.

Преподобний Йоан Дамаскин народився приблизно 680 року у столиці Сирії, Дамаску, в християнській сім'ї. Його батько, Сергій Мансур, був скарбником при дворі халіфа. Після смерті батька Йоан посів при дворі посаду міністра і управителя.

У той час у Візантії виникла і швидко розповсюджувалася іконоборча єресь, яку підтримував імператор Лев III Ісавр (717 - 741). Ставши на захист православного іконопочитания, Йоан написав три трактати "Проти іконоборців". Відтак він роздав своє майно і разом з названим братом і товаришем Космою відправився до Єрусалиму, де став простим ченцем у монастирі Сави Освяченого.

Уснув святий приблизно 780 року, у віці 104 років.

Духовні читання

Як через гріх був обірваний зв’язок любови між Господом і людьми, то не мав чоловік того золотого персня. А коли через сповідь до Господа Бога вернувся, то і йому цей золотий перстень любови повертається.

Хто з Вас у своїх гріхах був подібний до блудного сина, той нехай буде і в покаянні до нього подібним. А Бог прийме його так, як той отець милосердний блудного сина прийняв.

Та к само, як той блудний, раз прийнятий із такою любов’ю до хати вітцівської, вже своєї хати не покидає і на чужу службу вже не йде, так само і Ви, що покаянням до Бога вернулися, до своїх гріхів не повертайтесь!

Уважайте: як той блудний син, коли отець так ласкаво його прийняв, стерігся, щоб уже ніколи свого отця не образити та ніколи не покинути його. Як міркуєте, коли б до нього прийшов був той самий недобрий пан, що йому свиней казав пасти, та запрошував назад до давньої служби, чи пішов би син за ним? Як би йому обіцяв дати ті самі приємності, котрих уже зазнав у нього на службі, що відповів би йому той син? Правда, що вже його і слухати б не хотів?

(Митр. Андрей Шептицький)

Читання

Ап. – Євр. 327 зач.; 11, 8.11-16. 8.

Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав , узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде. 9. Вірою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці. 10. Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник. 11. Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю. 12. Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа. 13. У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі». 14. А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини. 15. І якби вони пам'ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися. 16. Та вони тепер кращої бажають, тобто небесної; тому й Бог не соромиться зватися їхнім Богом, бо він їм приготував місто.

Єв. – Мр. 41 зач.; 9, 33-41.

33. І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: "Про що ви сперечалися дорогою?" 34. Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший. 35. Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою." 36. Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них: 37. "Хто прийме одне з таких дитят в моє ім'я, - мене приймає; а хто мене приймає, - не мене приймає, а того, хто послав мене." 38. Йоан же сказав до нього: "Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, - не ходить бо з нами." 39. Ісус же мовив: "Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім'ям і міг би незабаром мене лихословити. 40. Бо хто не проти нас, той за нас. 41. Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, - істинно кажу вам, - той не втратить своєї нагороди.