Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
27282930123
45678910
11121314151617
18192021222324
2526272829
30
31

Опис

Картинка приоритету свята Прор. Даниїла; трьох отроків, Ананії, Азарії й Мисаїла


Святий Даниїл жив у VI ст. до Христа і був одним із відважних юнаків, які не відреклися своєї віри в єдиного Бога під час вавилонської неволі. Господь обдарував його багатьма духовними дарами. Завдяки дару пояснення сну вавилонському цареві Навуходоносорові Даниїла було звільнено з рабства і поставлено начальником над усіма вавилонськими мудрецями. Коли цар вимагав від своїх підданих такого самого поклоніння, як Богові, то цього не захотіли зробити три побожні юнаки. Тоді їх кинули у розпалену піч, де вони чудом не згоріли.

Коли до влади прийшов цар Дарій, вельможі донесли йому, що Даниїл не хоче шанувати царя як Бога і поклонятися йому. Тоді цар звелів вкинути Даниїла до ями на поживу голодним левам. Господь захоронив пророка від неминучої смерті, а Дарій, усвідомивши свою помилку, прославив Бога Ізраїля. Даниїл написав пророчу книгу, у якій зокрема передбачив прихід Месії і Його страсті. Загинув Даниїл мученицькою смертю за святу віру.

За 600 років до Р. X. Єрусалим був завойований вавилонським царем; храм, споруджений Соломоном, був зруйнований, а людей взяли у полон. Серед полонених були Ананія, Азарія і Мисаїл. Цар Вавилону Навуходоносор розпорядився навчити їх халдейської премудрості, виховати в розкоші, при своєму дворі. Але вони, берігши заповіді своєї віри, відмовлялися від надмірностей і вели строгий спосіб життя; харчувалися тільки овочами і водою. Незабаром цар Навуходоносор наказав спорудити своє зображення - величезну статую, якій належало віддавати почесті як богові. За відмову зробити це трьох юнаків - Ананію, Азарію і Місаїла - вкинули в палаючу піч. Полум'я підіймалося над піччю на 49 ліктів, обпалюючи все, а святі отроки ходили посеред полум'я, підносячи молитву Господеві і оспівуючи Його (Дан. 3, 26-90). Ангел Господній, з'явившись, охолодив полум'я, і юнаки залишилися неушкодженими. Цар, побачивши це, наказав їм вийти і навернувся до істинного Бога.

Згідно зі свідченням святителя Кирила Олександрійського святі Ананія, Азарія і Місаїл були обезголовлені за наказом персидського царя Камбіза.

Духовні читання

Для християн є це певна річ, що коли б Пресвята Діва Марія взяла в руки цю справу і усі труднощі, пов’язані з нею, то ми скоро дійшли би не тільки до миру взагалі, але й до справедливого і тривалого миру. Бо кожний розуміє, що мир, який не рахувався б із потребами народів і при якому народи уважали б себе скривдженими і ними в дійсності були, не був би ніяким миром, а радше причиною нових чимраз гірших ускладнень і взаємної ненависти, які мусили би довести до нових воєн. (Митр. Андрей Шептицький)

Читання

Ап. – Як. 56 зач.; 4,7-5,9.

7. Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас. 8. Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники! 9. Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість - у смуток! 10. Смиріться перед Господом, і він вас підійме! 11. Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону. 12. Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього? 13. Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.» 14. Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви - пара, що з'являється на хвильку і зникає по тому. 15. Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити. 16. Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба - погана. 17. Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, - гріх тому! 1. Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають. 2. Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла. 3. Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів. 4. Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил. 5. Ви на землі розкошували та жили у розпусті, наситилися досхочу за дня різанини. 6. Ви засудили праведного й убили: він вам не противиться. 7. Будьте, отже, брати, довготерпеливі, аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінних та весняних. 8. Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький. 9. Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось суддя стоїть перед дверима.

Єв. – Мр. 52 зач.; 11, 27-33.

27. І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші 28. й кажуть до нього: "Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?" 29. Ісус же відказав їм: "Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню. 30. Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені." 31. Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, - то скаже: Чому ж ви не повірили йому? 32. А скажемо: Від людей, - лячно народу, - всі бо вважали Йоана, що він пророк. 33. І відповіли Ісусові: "Не знаємо." Ісус же відказав їм: "То й я вам не скажу, якою владою я це роблю."