Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
27282930123
4567
8
910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Опис

Картинка приоритету свята Віддання Входу в храм; свящ. Климента, папи Римського, і Петра, єп. Олександрійського


Святий Климент

Святий Климент був четвертим Христовим намісником у Римі. Коли Папа Климент управляв Христовою Церквою, дійшло до великого непорозуміння між християнами в Коринті. Тоді Папа написав відомого у Церкві листа до мешканців цього міста, завдяки якому він відновив між ними християнський мир, зміцнив їхню віру і пригадав їм науку святих апостолів.

За ревну працю і великий вплив на імператорський двір Папу Климента заслали в Корсунь. На засланні він навернув до Христової віри багатьох поган. За це його втопили у водах Чорного моря 99 року.

Святі слов'янські апостоли Кирило і Методій знайшли мощі св. Климента Папи, які були покладені у спорудженій церкві св. Климента в Корсуні, звідки їх забрав до Десятинної церкви у Києві св. Володимир Великий. Мощі св. Папи мученика спочивали більш як тисячу років на нашій землі аж до їхнього перенесення до римської церкви св. Климента Папи.

Святий Петро Олександрійський

Церковний історик Євсевій називає св. Петра, патріарха олександрійського, славним учителем християнської релігії і великим єпископом, що відзначався великою чеснотою, широкою освітою й, передусім, знанням Святого Письма. Олександрійським патріархом Петро став 300 року, й перебував на патріаршому престолі дванадцять літ, 9 із них від терпів муки під час Діоклетіанових гонінь. Він увесь час молився, щоб Бог подав йому і його вірним потрібну в тих тяжких часах ласку й відвагу, та сердечно заохочував своїх духовних дітей, щоб щодня відрікалися власної волі і таким чином готувалися до смерті за Христа. Своєю чуйністю й дбайливістю він огортав усі церкви в Єгипті, Тебаїді й Лібії, де було чимало таких християн, що відступили від Христової віри. Святий патріарх проголосив чотирнадцять приписів, як треба поводитися з тими, хто прагне поєднатися з Богом й повернутися до Церкви. Цих канонів придержувалася згодом ціла Східна Церква.

Коли переслідування християн загострилося, патріарх Петро перейшов з Олександрії в безпечніше місце. У 311 році вояки несподівано ув'язнили його і без ніякого суду замучили. Св. Петра Олександрійського називали на християнськім Сході "печаттю й закінченням мучеництва", бо він був останнім мучеником, який загинув в Олександрії з наказу державної влади.

Духовні читання

День проживши, дякую тобі, Господи. Подай мені, молю, Спасе, вечір із ніччю без гріха, і спаси мене.

Слава: День проживши, прославляю тебе, Владико. Подай мені, молю, Спасе, вечір із ніччю без спокуси, і спаси мене.

І нині: День проживши, в піснях славлю тебе, Святий. Подай мені, молю, Спасе, вечір із ніччю без підступу, і спаси мене.

Читання

Ап. – Євр. 312 зач.; 5, 11-6, 8.

11. Про те ми мали б багато сказати, та висловити його трудно, бо ви на розум недолугі. 12. Тоді як ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших засад Божого вчення, і дійшли до того, що потребуєте ще молока, а не твердої страви. 13. Бо хто ще молоко вживає, той не досвідчений у вченні правди, - він бо немовлятко. 14. А тверда страва для дорослих, у яких із-за звички почуття вправлене в тому, щоб розрізняти добро від зла.

1. Тому, лишивши початкове вчення про Христа, звернімся до досконалішого, не закладаючи знову підвалин, - тобто про покаяння в ділах мертвих та про віру в Бога, 2. про навчання хрищення та про рукоположення, про воскресіння мертвих та суд вічний. 3. Ми зробимо й це, якщо Бог дозволить. 4. Воно бо неможливо тих, - які раз просвітились були, що скуштували небесного дару й стали учасниками Святого Духа, 5. скуштували доброго Божого слова й сил майбутнього віку, 6. та й відпали! - знов оновлювати до покаяння, тих, які знову собі самим розпинають Божого Сина і прилюдно зневажають. 7. Земля бо, що п'є дощ, який падає на неї часто, та родить зілля добре для тих, що її обробляють, приймає від Бога благословення; 8. а та, що приносить терня і будяки, непотрібна, близька до прокляття: кінчається тим, що її спалять.

Єв. – Лк. 104 зач.; 21, 5-7; 10-11; 20-24.

5. І коли деякі говорили про храм, що він був прикрашений дорогоцінним камінням та обітними дарами, (Ісус) сказав: 6. “Надійдуть дні, коли з усього, що ви бачите, не лишиться камінь на камені, який не був би перевернений.” 7. Тоді вони його спитали: “Учителю, коли ж це буде? І який буде знак, що це має настати?” 10. Тоді сказав їм: “Повстане народ на народ і царство на царство. 11. Будуть великі землетруси, по різних місцях будуть пошесті й голод, появи жахливі, а з неба великі знаки будуть. 20. Коли ж побачите Єрусалим, оточений військами, знайте тоді, що його спустошення наблизилось. 21. Тоді ті, що в Юдеї, нехай тікають у гори, а ті, що будуть у середині міста, нехай вийдуть з нього; ті ж, що будуть на полях, нехай до нього не входять. 22. Це бо дні кари, коли то все, що написане, здійсниться. 23. Горе вагітним та тим, що грудьми годують, у ті дні! Бо на землі буде нужда велика й гнів проти народу цього. 24. Вони поляжуть від леза меча й підуть у неволю поміж усі народи. Єрусалим топтатимуть погани, поки не закінчиться час поган.