Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2930311234
567891011
12131415161718
19
202122232425
2627281234

Опис

Картинка приоритету свята Преп. Вукола, єп.; свщмч. Сілвана, єп. Ємеського, і тих, що з ним


Святий Вукол був учнем св. Івана Богослова, який висвятив його на єпископа міста Смирни, що у Малій Азії. Вукол ревно працював над спасінням своїх вірних. Деякі церковні письменники вважають, що саме Вукол був тим "ангелом Церкви в Смирні", про якого писав в "Одкровенні" св. євангелист Іван: "Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих із вас диявол у темницю, щоб випробувати вас. Будь вірний до смерті" (Од. 2, 10).

Вукол закінчив своє побожне і жертовне життя в II ст. При його гробі діялися різні чуда, зокрема найбільш відоме: на могилі виросло зілля, яке приносило хворим зцілення.

Святі мученики єпископ Сілван, диякон Лука і читець Мокій постраждали в місті Ємесі Фінікійському в 312 році. Після катувань, ув'язнення в темниці і голодування вони були віддані на поживу звірам. Після молитви святих мучеників вони, не зачеплені тваринами, померли. Вночі християни таємно взяли тіла святих мучеників і з честю їх похоронили. 

Духовні читання

Молитва

Господи, Ти дав мені заповідь Твою – любити, і я приймаю її усім моїм єством; але в собі самому не знаходжу сили цієї любові. Ти єси Любов; тож прийди і сам оселися в мені, і звершуй все те, що Ти заповідав нам, бо заповідь Твоя безмірно перевищує мене. Знемагає ум мій пізнавати Тебе; не може дух мій проникнути в тайни життя Твого. Хочу у всьому творити волю Твою, але дні мої спливають у безвихідних протиріччях. Боюся втратити Тебе через ті злі помисли, що в серці моєму; і страх цей розпинає мене. Тож прийди і спаси мене потопаючого, як спас Ти Петра, який насмілився піти Тобі назустріч по морських водах. (Молитва Софронія Сахарова)

Читання

Ряд.: Ап. – 2 Тим. 295 зач.; 3, 1-9.

1. Знай, що за останніх днів настануть скрутні часи, 2. бо люди будуть самолюби, грошолюби, зарозумілі, горді, наклепники, батькам непокірні, невдячні, безбожні, 3. без любови, непримирливі, осудливі, розбещені, жорстокі, недобролюбні, 4. зрадники, нахабні, бундючні, більше розкошолюбні ніж боголюбні, 5. - мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися. І тих цурайся! 6. Бо то з таких походять ті, що влазять у доми і зводять жіноцтво, обтяжене гріхами, яке дається на повіддя різним пристрастям, 7. навчається ніби ввесь час, а ніколи дійти не може до зрозуміння правди. 8. Як Янній та Ямврій противились були Мойсеєві, так ці противляться правді, - люди зіпсованого розуму та невипробувані у вірі. 9. Але вони не підуть далі, бо їхнє безумство всім стане явним, як і отих було.

Єв. – Лк. 103 зач.; 20, 45-21, 4.

45. І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням: “Остерігайтеся книжників, 46. що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах; 47. що поїдають доми вдовиць і довго моляться для виду - вони приймуть строгіше осудження.” 1. Підвівши очі, Ісус побачив, як заможні кидали свої дари до скарбнички. 2. Побачив він також і вдову убогу, що кидала туди дві лепти, 3. і сказав: “Істинно кажу вам, що ця бідна вдова кинула більш від усіх. 4. Усі бо вони вкинули як дар Божий з їхньої надвишки, вона ж з убозства свого поклала ввесь свій прожиток, який мала.”