Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2627282930311
2345678
9101112131415
16171819202122
232425
26
272829
30123456

Опис

Картинка приоритету свята Свящ. Артемона і тих, що з ним


Святий Артемон Лаодикійський

Святий Артемон Лаодикійський був священиком і жив у місті Лаодикії. Артемон з численними вірними спалив поганський храм. Згодом старенького Артемона ув'язнили і намовляли його відступити від Христової віри, але марно. Тоді розгніваний урядник наказав жорстоко мучити Артемона, а потім приготувати котел з розтопленою смолою. Але сталося так, що він сам упав у той котел і зварився в смолі. Багато поган навернулося тоді до Христової віри. Артемон вийшов на волю і вирушив до Азії проповідувати слово Боже. 310 року погани зарубали його мечем.

Духовні читання

Практичне заохочення до духовного життя

Розділ 7

Треба остерігатися даремної надії й гордості.

Безглузда та та людина, що покладає свою надію на людей або на створіння.

Не соромся з любові до Ісуса Христа служити іншим і на цьому світі показуватися вбогим.

Не покладайся на себе самого, а всю свою надію покладай на Бога.

Роби, що тобі належить, а Бог допоможе твоїй добрій волі.

Не надійся ані на своє знання, ані на хист якогось чоловіка, але радше на ласку Божу.

Він покірливим допомагає, а впокорює таких, що надіються на себе.

Не хвалися багатством, якщо воно є в тебе, ані приятелями, тому що вони заможні; хвалися Богом, що все дає, а над усе бажає дати Себе самого.

Не пишайся ані ростом, ані красою тіла; сяка-така недуга може його зів`ялити і опоганити.

Не любуйся своєю вправністю чи своїм талантом, щоб не попасти у неласку Бога; Його дар - усе те, що маєш доброго з природи.

Не вважай себе кращим від інших, щоб часом не показався гіршим перед Богом, який знає, що є в людині.

Не чванься добрими вчинками, бо Бог судить інакше, ніж люди; Йому не раз не подобається те, що людям до вподоби.

Коли щось добре в собі маєш, то, щоб зберегти покору, думай про інших ще краще.

Не зашкодить тобі, якщо поставиш себе нижче від усіх, значно гірше, якщо вважаєш себе вищим, хоч би від когось одного.

У покірної людини спокійно на душі, а в серці гордого раз у раз заздро та гірко.

 

Читання

Євангеліє: Йоана 6:56-69

56 Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому.

57 Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною.

58 Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.»

59 Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі.

60 Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?»

61 Ісус же, знавши в собі. що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу?

62 А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, - що тоді?

63 Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух - ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя.

64 Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його.

65 Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.»

66 Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили.

67 Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?»

68 Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе - слова життя вічного!

69 Ми й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.»

Діяння: Апостолів 10.1-16

1 А був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським,

2 побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився.

3 Бачив він - десь коло дев'ятої години дня - ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!»

4 Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.

5 Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром.

6 Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.»

7 І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували,

8 і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.

9 Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години.

10 Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього:

11 бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана чотирма кінцями, і спускається на землю.

12 Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці.

13 І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»

14 Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.»

15 І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.»

16 Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.