Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2627282930311
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
123456

Опис

Картинка приоритету свята Преп. Симеона і Акакія, єп. Мелитинського


Святий Симеон

Священномученик Симеон, єпископ Персидський, постраждав під час гоніння на християн від персидського царя Сапора II (310 - 381). Він був єпископом міста Селевкії - Ктезіфона. Святителя обмовили в зв'язках з грецькою державою і ворожих діях проти персидського царя.

Цар став переконувати його поклонитися сонцю, інакше він погрожував винищити християнство в країні. Але ні переконання, ні загрози не похитнули мужнього святителя, і його повели в темницю. По дорозі святителя побачив євнух Усфазан, колишній наставник царя. Він встав і поклонився єпископу, але святитель відвернувся від нього і дорікнув в тому, що він, будучи християнином, із страху перед царем поклонився сонцю. Євнух всім серцем розкаявся, змінив дорогий одяг на грубий і, сидячи біля дверей палацу, гірко плакав: "горе мені, як я з'явлюся перед Бігме, від Якого відрікся? Ось - Симеон, і той відвернувся від мене!" Цар Сапор дізнався про печаль свого улюбленого вихователя і запитав його, що трапилося. Той відкрито сказав царю, що гірко розкаюється в своєму відступництві і не буде більше поклонятися сонцю, а тільки Єдиному Істинному Богу. Цар здивувався такій раптовій рішучості старця і ласкаво переконував його не принижувати богів, яким поклонялися їх батьки. Але Усфазан був непохитний, і його засудили на смертну страту. Єдиним проханням мученика Усфазана було, щоб глашатаї оповістили все місто, що він вмирає не за злочин перед царем, а як християнин. Цар виконав його прохання.

Відтак святителя Симеона усікли мечем.

Святий Акакій

Святий Акакій Мелітинський походив з вірменського міста Мелі-тини. Він робив такий гарний поступ у християнських чеснотах і науці, що невдовзі єпископ Отрія висвятив його на священика. Після смерті Отрії Акакій став його наступником. Він відзначався великою любов'ю до ближніх, а його єпископською палатою стали лікарня й притулок для вбогих. У 431 році Акакій взяв участь у Вселенському Соборі в Ефесі, на якому Пресвятій Діві Марії було надано титул Богородиця. Відійшов Акакій до Господа в глибокій старості.

Духовні читання

Розділ 11 (Наслідування Христа)

Про прагнення миру і про ревність у поступі.


Ми могли б мати святий спокій, якщо б перестали займатися чужими словами й справами, які нас зовсім не стосуються.

Яким чином може довший час лишатися в спокої той, хто втручається в чужі справи, хто шукає між людьми пригоди, хто мало або рідко коли в серці збирає свої гадки до купи?

Блаженні простодушні, бо вони заживуть святого спокою.

Чому декотрі святі були такі праведні і такі богомисленні?

Тому, що вони дуже старалися вмертвити в собі всі земні бажання і завдяки тому могли всією снагою серця прив`язатися до Бога і вільно віддатися Йому.

Ми надмірно займаємося власними забаганками й забагато клопочемося речами, що проминають.

Також ми рідко коли цілковито позбуваємося хоч би одної хиби і нема в нас з дня на день запалу до поступу; тому лишаємося холодними чи літеплими.

Коли б ми для себе цілком завмерли і в серці нічим не були заплутані, аж тоді могли б розуміти Божі речі і закуштувати дещо з небесного боговидіння.

Єдина та найбільша перепона полягає в тому, що ми не є вільні від пристрастей і по хотей і не намагаємося йти дорогою праведності святих.

Як тільки натрапляємо на найменшу перепону, зразу ж падаємо духом і звертаємось до людських потіх.

Коли б ми силкувалися, як хоробрі вояки, витримати в боротьбі, напевно, зійшла б на нас поміч Божа з неба.

Бо Той, хто надихає нас до боротьби за перемогу, готовий допомогти борцям, які надіються на Його ласку.

Коли наш поступ у побожності ґрунтується тільки на деяких видимих практиках, то незабаром прийде кінець нашому богоміллю.

Тож прикладім сокиру до кореня, щоб очиститися від пристрастей і мати спокій у серці!

Коли б ми щороку викорінювали з себе хоч одну ваду, то дуже швидко стали б праведними людьми.

Але тим часом нераз бачимо протилежне: ми були кращі і чистіші на початку нашого навернення на дорогу праведності, ніж кілька десятків років після обітів.

Ревність і поступ повинні б із дня на день зростати; а нині це вже велика річ, коли хтось зможе зберегти хоч частину первісної ревності.

Якщо б спочатку ми хоч трохи присилували себе, тоді пізніше могли б все чинити легко і радо.

Тяжка то річ, позбуватися звички, але ще тяжче противитись власній волі.

Та коли ти не перемагаєш того, що мале і легке, то як побореш те, що тяжче?

Протився зараз, на початку, своїм нахилам, позбудься злої звички, щоб вона поволі не довела тебе до більшої вади.

О, коли б ти зважив, скільки спокою собі, скільки радості іншим людям ти міг би принести добрим ладом у своїй душі, я вірю, що ти став би запопадливіше дбати про духовний поступ.

Читання

Діяння святих апостолів 10, 44-11, 10

В тих днях Петро ще говорив ці слова, як Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав. Вірні з обрізання, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган, бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався: чи може хто відмовити воду для хрищення цим, що, як і ми, одержали Святого Духа? І велів, щоб їх христили в ім'я Ісуса Христа. Тоді вони просили його зостатися в них кілька днів. Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що і погани прийняли слово Боже. Як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього, кажучи: чого ти увійшов до необрізаних і їв з ними? Петро почав їм викладати за порядком усю справу, кажучи: Я був у місті Яффі й молився, і бачив видіння: якась річ спускалася, неначе великий обрус, прив'язаний за чотири кінці, сходив з неба й наблизився до мене. Приглянувшись до нього пильно, я зауважив і побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних. Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж! Та я озвався: Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста. І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. Це сталося тричі, і знову все було взяте на небо.

Євангеліє від Івана 8, 21-30 

Сказав Господь: Я відходжу, і ви Мене шукатимете, і в грісі вашім помрете. Куди Я йду, ви не можете прийти. Юдеї казали: Чи не вб'є Він, бува, Себе Самого, коли каже: Куди Я йду, ви не можете прийти? Далі додав: Ви здолу, Я — згори. Ви — з цього світу, Я не з цього світу. Тому Я сказав вам: Помрете у гріхах ваших; бо коли не увіруєте, що Я сущий, помрете у ваших гріхах. Вони Йому сказали: Хто Ти? Ісус відповів їм: Я споконвічний, як уже сказав вам. Багато маю про вас сказати і осудити. Та той, хто послав Мене, правдивий, і що я чув від Нього, те у світі говорю. Вони не збагнули, що Він їм про Отця говорив. Тоді Ісус мовив до них: Коли ви Сина Людського піднесете вгору, тоді взнаєте, що Я сущий і що від Себе не чиню нічого, але, як навчив Мене Отець Мій, так говорю. Той, хто послав Мене, є зі Мною, і не лишив Мене самого, бо Я завжди чиню те, що Йому до вподоби. Коли Він говорив так, численні увірували в Нього.