Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
30123456
78910111213
14
151617181920
21222324252627
28293031123

Опис

Картинка приоритету свята Прор. Єремії


Святий Єремія

Святий Єремія народився 650 року до Христа в селі Анатоті поблизу Єрусалима і був сином юдейського священика. Пророкувати покликав його Бог, коли йому було тільки 25 років. Про це так пише сам Єремія: "Надійшло до мене таке слово Господнє: "Перш, ніж Я уклав тебе в утробі, Я знав тебе; і перш, ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе; пророком для народів Я тебе призначив" (Єр. 1, 4-5).

Свої пророцтва великий Божий слуга записав і залишив нам у своїй пророчій книзі, яка належить до натхненних книг Старого Завіту. Також пророк написав "Плач Єремії", у якому описав зруйнування Єрусалима й нещастя ізраїльського народу в той час. Загинув від рук юдеїв у Єгипті.

Духовні читання

Розділ 25

Про щире бажання виправити своє життя.


Будь чуйний і пильний у службі Божій, постійно думай про те, чому ти сюди прийшов і для чого покинув світ? Чи не для того, щоб жити для Бога і стати духовним чоловіком?

Тому рвися до поступу, бо незабаром дістанеш винагороду за свою боротьбу, і тоді вже не буде в тебе ані страху, ані болю.

Тепер хвильку попрацюєш, а знайдеш тривалий відпочинок і навіть віковічну радість.

Коли вірно і щиро витримаєш у боротьбі, то й Бог, без сумніву, буде вірний і щедрий у подяці.

Маєш триматися певної надії, що досягнеш перемоги; але не треба ставати самовпевненим, щоб часом не зледащіти або не загордитися.

Колись один чоловік, який часто в тривозі між страхом і надією боровся з різними думками, молячись у церкві перед престолом, так роздумував і промовляв: "О, якби ж то я знав, що витримаю до кінця!"

І враз почув у серці відповідь Божу: "А коли б ти це знав, що робив би ти тоді? Роби це тепер і будеш цілком певний!"

І враз, потішений і підбадьорений, він поклався на волю Божу, а тривожна непевність щезла.

Він не хотів більше цікавитися і питатися, а намагався сам доходити до розуміння, яка є Богові мила і свята воля Божа, щоб почати і завершити всіляку добру справу.

"Надійся на Господа і добре чини, - каже Пророк, - заселяй землю, і поживишся її багатством" (Пс. 36,3).

Є одна річ. яка стримує від поступу і щирої поправи багатьох людей, - це страх перед труднощами і боротьбою.

Бо найбільше ті поступають у чеснотах, хто мужньо намагається робити те, що для них є найтяжче і найбільш противне.

Адже людина тим більше поступає вперед і тим вищої заслуговує ласки, чим більше перемагає себе і вмертвляє своє серце. Та не всі люди однаковою мірою мають що поборювати і вмертвляти.

Однак пильний борець, хоч би він у собі мав і багато пристрастей, буде успішніше поступати вперед, аніж інший чоловік, моральний, але не такий беручкий до чеснот.

Дві речі стають у пригоді на шляху до виправлення: силоміць відірватися від того, до чого тягне зіпсована природа; і запопадливо плекати ту чесноту, якої комусь найбільше не вистачає.

Старайся також найбільше того остерігатися і те поборювати, що тобі частіше не подобається в інших людях.

Усюди дбай про свій поступ; тож коли бачиш або чуєш добрий приклад, хай він тебе схиляє до наслідування.

А коли завважиш щось погане, остерігайся робити таке саме; або ж коли ти вже вчинив таке, старайся чимскоріш виправитися.

Під яким кутом зору ти оцінюєш інших людей, так само інші оцінюють тебе. Як мило і гарно дивитися на жваву та побожну, просту та карну братію.

А як сумно і гірко споглядати, як вона негідно поводиться, як вона не виконує того, до чого її покликано!

Як то шкідливо занедбувати обов`язки свого звання, а схиляти своє серце до того, що нам не вільно!

Пам`ятай про свою постанову, яку ти зробив, і постав собі перед очима образ Розп`ятого.

Коли глянеш на життя Ісуса Христа, маєш багато чого соромитися; що ти ще не постарався про те, щоб стати більше подібним до Нього, хоч вже давно став на Божу дорогу.

Чернець, який щиро і побожно роздумує над найсвятішим життям і муками Господніми, знайде в них доволі всього, що для нього пожиточне і конечне, і не потребує шукати чогось кращого поза Ісусом.

О, коли б Ісус розп`ятий увійшов у наше серце, як швидко і наскільки ми стали б ученими!

Ревний чернець все радо зносить і приймає, що йому кажуть. А недбайливий і лінивий - терпить прикрість за прикрістю, і з усіх боків щось тисне його: бо в серці немає втіхи, а шукати її в світі йому не вільно.

Чернець, який не живе за правилом, виставляє себе на тяжкий занепад. хто шукає більшої свободи і вигоди, той буде постійно в скрутному становищі, бо ні перша, ні друга річ не догодить йому.

А що роблять інші ченці, які підлягають гострим монастирським правилам?

Вони рідко виходять з дому, живуть самотньо, нужденно їдять, ходять у грубій одежині, багато працюють, мало говорять, пізно лягають спати, встають удосвіта, довго моляться, часто щось читають і в кожній речі дотримуються правил.

Глянь на картузіян, цистерсів, на ченців і черниць різних чинів, як вони щоночі встають і співають псалми Господеві.

І тому було б ганьбою для тебе, коли б ти мав лінуватися до цієї святої справи, коли такий великий чернечий хор став хвалити Бога.

О, якби то не треба було нічого іншого робити, як тільки всім серцем і устами хвалити Господа, Бога нашого!

О, якби ти ніколи не потребував ані їсти, ані пити, ані спати, а міг безупинно віддаватися лише духовним справам!

Тоді був би ти далеко щасливіший, ніж тепер, коли з якої-небудь потреби мусиш служити тілу.

Якби не було тих конечних потреб, а тільки духовна пожива для душі, якої ми, на жаль, досить рідко коли шукаємо.

Коли людина дійшла до того, що вже ні в якому створінні не шукає для себе втіхи, тоді лише вона починає мати сердечне вподобання в Бозі: тоді вже вона буде вдоволена всім, що випаде.

Тоді вона не буде ані тішитися чимось великим, ані над малим сумувати, але цілком буде надіятися на Бога, який є для неї всім у кожній речі: для неї по правді ніщо не гине і не вмирає, бо все живе для Нього і жваво слухає в мить Його святої волі.

Завжди пам`ятай про кінець та про те, що змарнований час вже не вернеться ніколи. Без запопадливості та пильності ніколи не набудеш чеснот.

Як почнеш холонути до них, будеш зле почуватися.

Але коли щиро старатимешся, знайдеш святий спокій і відчуєш, як то праця стає щораз легша, завдячуючи ласці Божій і твоєму замилуванню в чесноті.

Чоловік, охочий і пильний, до кожного діла готовий. Набагато важче чинити опір хибам і пристрастям, аніж упрівати від тяжкої фізичної праці.

Хто не вистерігається дрібних хиб, помалу впаде у великі.

Завжди будеш тішитися ввечері, якщо день із користю перебудеш.

Пильнуй себе, заохочуй до праведності, упоминай; і хай діється з іншими людьми, що хоче, а ти не опускайся.

Настільки поступиш уперед, наскільки сам себе присилуєш. Амінь.

Читання

Діяння святих апостолів 19, 1-8

В тих днях як Апполос був у Корінті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів, спитай їх: чи отримали ви Святого Духа коли увірували? Ті йому відповіли: Ми й не чули, що є Дух Святий. І він спитав: Яким хрищенням ви охристилися? Ті відповіли: Хрищенням Івана. Тоді Павло промовив: Іван христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в Того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса. Почувши це, вони христились в ім'я Господа Ісуса. Як Павло поклав на них руки, Дух Святий зійшов на них, і вони почали говорити мовами і пророкувати. Було ж їх усього яких дванадцять чоловіків. Увійшовши у синагогу, три місяці там відважно промовляв, змагаючися й переконуючи про Царство Боже.

Євангеліє від Івана 14, 1-11 

Сказав Господь: Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте. В домі Отця Мого жител багато. Коли б не так, Я б сказав вам, бо Я йду приготовити вам місце. І коли відійду і приготую вам місце, вернуся і вас до Себе візьму, щоб і ви були там, де Я. Куди Я йду, дорогу знаєте. Каже до Нього Тома: Господи, не знаємо, куди Ти йдеш, і як нам дорогу знати? Ісус йому сказав: Я — дорога, істина і життя. Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене. Якби ви Мене знали, і Отця мого знали б. Віднині знаєте Його і бачили Його. Филип каже йому: Господи, покажи нам Отця, і доволі нам буде. Мовить до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, і ти Мене не знаєш, Филипе? Хто бачить Мене, той бачить Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? Невже не віруєш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які говорю до вас, не від Себе говорю. Отець, який у Мені перебуває, Він творить діла. Віруйте Мені, що я в Отці і Отець у Мені.