Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
30123456
78910111213
14151617181920
21222324
25
2627
28293031123

Опис

Картинка приоритету свята Свят. Епіфанія, єп. Кипрського, і Германа, патр. Царгородського


Святий Епіфаній народився 310 року в Палестині. Прагнучи глибше дослідити Святе Письмо, він вивчив багато мов, часто відвідував різних пустельників, а скоро і сам постригся в ченці. 333 року він був висвячений на священика, а незабаром збудував монастир. Епіфаній мужньо ставав на захист святої віри і засуджував єресі, які руйнували єдність Христової Церкви. 367 року його обрали єпископом міста Саламіни на Кіпрі. 403 року Епіфаній уснув у віці 93 років.

Святитель Герман, Патріарх Константинопільський, народився у Константинополі у VII столітті. Його батько, один з перших сенаторів у Візантії, був убитий за наказом імператора Костянтина Погоната (668 - 685), а хлопчика Германа оскопили і віддали на навчання церковним клірикам, де він ґрунтовно вивчив Святе Письмо. За святість життя Герман був поставлений єпископом у місті Кизику. Святитель Герман твердо став на захист православної віри від єретиків-іконоборців. Згодом він був поставлений Патріархом Константинопільським. Святитель Герман продовжував протистояти іконоборцям, яких очолював імператор-єретик Лев III Ісавр (717 - 741), проте сили були нерівні, і він був вимушений покласти свій омофор у вівтарі на престолі і залишити єпископську катедру. Тоді розгніваний імператор, викритий напередодні патріархом в єресі, послав воїнів, які побили святого і вигнали з патріаршого будинку. Святитель Герман був патріархом 14 років і 5 місяців. Уснув святий Герман 740 року, у віці 95-ти років, і похований у монастирі Хору в Константинополі. Згодом його мощі були перенесені до Франції.

Духовні читання

Розділ 11

Про невеличке число приятелів хреста Ісусового.


Ісус має тепер чимало приятелів свого Небесного Царства, а замало своїх хрестоносців.

Має багато жадних втіхи, але обмаль таких, які бажають собі прикростей.

Він застає багатьох товаришів за столом, але обмаль за поміркованістю.

Всі бажають з ним веселитися, але мало хто хоче щось задля Нього перетерпіти.

Багато людей йде за Ісусом до ламання хліба, але мало хто з них аж до пиття з чаші страждання.

Чимало людей віддає честь Його чудам, а мало хто йде вслід за неславою Його хреста.

Багато людей любить Ісуса, доки не стріне їх якась прикрість.

Багато хвалять і благословлять Його, коли одержать від Нього якісь втіхи.

Але нехай тільки Ісус віддалиться й на хвильку їх покине, то або нарікають, або цілком занепадають духом.

Зате ті, що люблять Ісуса ради Ісуса, а не задля власної втіхи, ті так само благословлять Його у всякій журбі і скруті серця, як і в хвилі найбільшої втіхи.

І коли б Він зовсім не хотів дати їм втіхи, то вони все-таки хвалили б Його і складали б Йому подяку.

О, яку велику силу має чиста любов Ісуса, не змішана ні з якою власною користю ані самолюбством!

Чи не доречно наймитами звати всіх тих, що завжди тільки утіх шукають?

Чи ті, що постійно промишляють для своєї користі чи зиску, не дають доказу, що вони себе більше люблять, аніж Христа?

Де знайти такого, хто хотів би служити Богові, не потребуючи подяки?

Рідко коли знайдеться така духовна людина, яка б всього зреклася.

Бо хто знайде такого, що по правді вбогий духом і вільний від будь-якого прив`язання до створіння?

Ціна його, як тієї речі, що здалека та й від краю світу (Прип. 31,10).

Коли людина роздасть увесь свій маєток, то це ще не велике діло.

І коли буде тяжко покутувати, то це мало що ще значить.

І коли здобуде все знання, то далеко йому ще до кінця.

І коли він матиме великі чесноти і вельми гарячу побожність, то багато ще бракуватиме йому того, у чому в нього найбільша потреба.

Що це таке? Хай зречеться всього і себе відречеться, нехай свою волю зовсім полишить і ні сліду не зоставить від любові до себе.

А коли він зробить усе те, що вважає за свій обов`язок, нехай думає, що нічого не зробив.

Нехай не надає великого значення тому, що можна високо цінити, але нехай назве себе непотрібним слугою, як Свята Правда каже: "Коли ви все те зробили, що було вам наказано, говоріть: ми не потрібні слуги" (Лк. 17,10).

Лиш тоді він справді зможе стати вбогим духом, мовлячи з Пророком: "Я однісінький і вбогий" (Пс. 24,16).

Однак немає нікого багатшого, могутнішого, сильнішого за того, хто вміє покинути себе та й все інше і найглибше впокоритися.

Читання

Ап. – Рим. 79 зач.; 1, 1-7; 13-17

1. Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої, 2. яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях 3. про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида, 4. установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, - про Ісуса Христа, Господа нашого, 5. через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени, 6. між якими й ви - покликані Ісуса Христа; 7. усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. 13. Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, - та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, - щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами. 14. Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками: 15. тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію. 16. Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо - сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, - 17. справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

Єв. – Мт. 10 зач.; 4, 25-5, 13

25. А йшла за ним велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалиму, з Юдеї та з Зайордання. 1. Побачивши ж народ, зійшов на гору. І коли він сів, підійшли до нього його учні; 2. а він, відкривши уста, почав навчати їх: 3. “Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. 4. Блаженні тихі, бо вони успадкують землю. 5. Блаженні засмучені, бо будуть утішені. 6. Блаженні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться. 7. Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя. 8. Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. 9. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. 10. Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне. 11. Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради. 12. Радійте й веселіться, бо нагорода ваша велика на небі; так бо переслідували пророків, які були перед вами. 13. Ви – сіль землі. Коли ж сіль звітріє, чим її солоною зробити? Ні на що не придатна більше, хіба – викинути її геть, щоб топтали люди.