Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
3012345
6
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031123

Опис

Картинка приоритету свята Великомуч Юрія Переможця


Святий Юрій Побідоносець походив з Каппадокії, що у Малій Азії. Він служив вояком при дворі імператора Діоклетіана. Довідавшись, що імператор розпочав переслідування християн, Юрій сміливо виступив на їхній захист. Спочатку імператор намагався погрозами спонукати юнака відступитися від Христової віри, а коли Юрій цього не вчинив, то наказав піддати його жорстоким мукам, а потім зарубати мечем 303 року.

Згодом у місті Лидді в Палестині на честь св. Юрія збудували церкву і туди перенесли його святі мощі. Св. Юрія змальовують на іконах як воїна, який списом проколює змія - символ ідолопоклонства.

Духовні читання

Наслідування Христа
Перша книга. Практичне заохочення до духовного життя. Тома Гемеркен Кемпійський

Розділ 17. Про чернече життя

Коли хочеш зберегти мир і злагоду з іншими людьми, мусиш учитися перемагати себе не в одній речі.
То не мала річ, жити в монастирі або в духовній громаді, поводься там без нарікання і вірно витримати аж до смерті. Блажен той, хто там побожно прожив і щасливо вмер.
Коли хочеш жити, як треба, і поступати вперед, уважай себе засланцем і подорожнім на цій землі.
Коли хочеш вести чернече життя, мусиш стати Христа ради юродивим.
Ряса і постриг мало ще значать: але правдивим ченцем робить переміна звичок і цілковите вмертвіння пристрастей.
Хто шукає чогось іншого, крім єдиного Бога і спасіння своєї душі, той нічого не знайде, хіба лише прикрість і терпіння.
Так само не може довго прожити в мирі той, хто не старається бути найменшим і всім підлягати.
Ти для того прийшов, щоб послужити, а не для того, щоб старшувати; знай, що ти покликаний до терпіння і до праці, а не до дармування і балакання.
Тут люди випробовуються так, як золото в горні.
Тут ніхто не зможе вижити, якщо не схоче ради Бога цілим серцем упокоритися.

Читання

Ап. – Ді. 13 зач.; 5, 1-11

1. Один чоловік, на ім'я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток 2. і сховав дещо з ціни, - а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів. 3. Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля? 4. Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.» 5. Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те. 6. Тоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали. 7. Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка. 8. Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.» 9. Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.» 10. І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка. 11. Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те.

Єв. – Йо. 17 зач.; 5, 30-6, 2

30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене. 31. Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе. 32. Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, - правдиве. 33. Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду. 34. Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися. 35. Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись. 36. Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав. 37. І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи. 38. І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, - ви бо не віруєте в того, кого він послав. 39. Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, - а й вони свідчать за мене! 40. Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним. 41. Слави не приймаю я від людей. 42. Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога. 43. В ім'я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли. 44. Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте? 45. Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей - ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте. 46. Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він! 47. Не віривши ж його писанням - як моїм словам повірите?» 1. По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря. 2. І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.

Ап. – Ді. 29 зач.; 12, 1-11

1. Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. 2. Він стяв мечем Якова, Йоанового брата. 3. Побачивши, що це подобалося юдеям, він звелів, крім того, ще й Петра схопити; а були дні Опрісноків. 4. Схопивши його, він посадив його у в'язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пасці. 5. Отож, Петра стерегли у в'язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього. 6. Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий двома ланцюгами, спав тієї ночі, між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в'язницю. 7. Нараз з'явився ангел Господній, і у в'язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього. 8. Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі.» (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною.» 9. Вийшов Петро й ішов за ним; не знав він, чи це правда, що робив ангел; він думав, що видіння бачить. 10. Минули вони першу варту і другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, й ангел нараз відступив від нього. 11. Тоді Петро, опритомнівши, мовив: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ.»

Єв. – Йо. 52 зач.; 15, 17-16, 2.

17. Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! 18. Ненавидить вас світ - то знайте: мене він ще перед вами зненавидів. 19. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ. 20. Згадайте слово, що його був я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували мене - переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали - зберігатимуть і ваше. 21. Та все те робитимуть вам за моє ім'я, не знають бо того, хто послав мене. 22. Якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх! 23. Хто ненавидить мене, той і Отця мого ненавидить. 24. Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, - гріха не мали б вони. А так - ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого. 25. Але щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому записано: Зненавиділи вони мене без причини! 26. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, то він і свідчитиме за мене. 27. Та й ви свідчитимете: ви бо зо мною від початку.» 1. «Повідав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові.