Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
30123456
7
8910111213
14151617181920
21222324252627
28293031123

Опис

Картинка приоритету свята Муч. Сави Стратилата


Святий Сава Стратилат був воєводою у Римі за правління імператора Авреліана і мав ґотське походження. Згодом на Саву, який у своїй християнській любові й покорі відвідував ув'язнених християн, донесли до імператора. Під час суду и він сміливо визнав свою віру в Христа. Суддя наказав підвісити його і смолоскипами припікати боки, а опісля кинути в котел, наповнений гарячою смолою. Коли Сава вийшов звідти неушкодженим, то 70 вояків увірували в Христа. Їх одразу ж за це вбили. Після другого допиту відважного Саву зарубали мечем.

Духовні читання

Розділ 18

Про приклади святих отців.


Дивись на живі приклади святих отців - вони сяють правдивою праведністю і побожністю - і побачиш, що те, що ми робимо, не є маленьким і непомітним.

Гай-гай! Що значить наше життя, якщо порівняти з їхнім?

Святі і приятелі Христові служили Господові в голоді і в холоді, у спразі і наготі, в праці і втомі, в безсонні і в постах, у молитвах і в святих роздумах, у переслідуваннях і всіляких наругах.

О, скільки-то і як тяжко набідувались апостоли, мученики, ісповідники, діви і всі ті, що хотіли йти слідом за Христом.

Бо вони на цьому світі зненавиділи життя своє, щоб набути життя вічне.

О, в якому ж суворому самозреченні жили святі отці в пустелі! Які тривалі та тяжкі спокуси вони перетерпіли!

Як часто дратував їх ворог! Як безупинно і гаряче вони молилися до Бога!

Які строгі пости зберігали! Яку велику вони мали ревність і запал до духовного поступу!

Яку завзяту боротьбу вони вели зі своїми хибами! Як щиро прямували вони до Бога!

Удень вони працювали, а ночами довго молилися, хоч і при праці не покидали сердечної молитви.

Вони використовували кожну хвилину. Година видавалася їм замалою для розмови з Богом. І за превеликою насолодою богомислення навіть забували про потребу підкріпити тіло.

Вони зрікалися всякого багатства, гідностей, почестей, приятелів та родичів; не хотіли нічого мати зі світу.

Тим живилися, що ледве було необхідне до життя: жаль їм було навіть у потребі служити тілу.

Тому вони були вбогі на земні речі, а незмірно багаті на ласку і чесноти.

Проти світу вони були бідні, але в серці вони зміцнялися ласкою і потіхою Божою.

Вони були чужими для світу, але для Бога - дуже близькими і сердечними приятелями.

Самим собі видавалися нічим, а цьому світові були в погорді; але в Божих очах вони були предорогими й приємними.

Зберігали правдиву покору, жили в простенькому послухові, поводилися з любов`ю і терпеливістю, і тому з дня на день духовно зростали і набували великої благодаті в Бога.

Вони стали прикладом для всіх богомільних; і повинні набагато більше заохочувати нас до нашого духовного поступу, ніж та тьма людей байдужих до недбайливості.

О, яка то велика була ревність усіх ченців на початку їхнього святого закону!

Яка сердечна побожність у молитві! Яка запопадлива турбота про чесноту! Який великий страх перед карою! Яка велика повага і слухняність до Законодавця у всіх процвітала!

Донині ще лишилися сліди і вони свідчать, які це були мужі: по правді святі і праведні - вони у такій завзятій боротьбі світ перемогли.

А сьогодні вже вважає себе великим той, хто не переступив через правило, хто зміг терпеливо перенести те, до чого зобов`язався.

Ох, яка велика байдужість і недбалість у нашому стані, що так швидко лишаємо первісну ревність; вже й життя стає нам немиле через лінивство й байдужість!

О, якби у тебе ніколи не прив`янув поступ у чеснотах; бо ж ти надивився на стільки прикладів побожних душ!

Читання

Ап. – Ді. 36 зач.; 15, 5-34

5. Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея. 6. От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу. 7. По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували. 8. І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам, 9. і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні. 10. Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести? 11. А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.» 12. Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами. 13. А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене! 14. Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його. 15. З тим згоджуються і слова пророків, як написано: 16. А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю, 17. щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, - каже Господь, що чинить це, 18. йому відоме споконвіку. 19. Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога, 20. але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови. 21. Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.» 22. Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами. 23. Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт! 24. Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі, 25. то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом, 26. людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа. 27. Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме. 28. Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного: 29. стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.» 30. Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа, 31. а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою. 32. Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом. 33. По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали. 34. Сила задумав зостатися там.

Єв. – Йо. 37 зач.; 10, 17-28

17. За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти. 18. Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.» 19. Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів. 20. Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?» 21. Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?» 22. Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була. 23. Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком. 24. Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!» 25. Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, - вони свідчать за мене. 26. Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець. 27. Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують, 28. і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.