Свят. Никифора, ісповідника

Святитель Никифор ісповідник народився в Константинополі в другій половині VIII століття. Глибока віра і готовність до подвигу були закладені в ньому його батьками, Теодором і Євдокією. Вони дали синові справжнє християнське виховання, підкріплене прикладом їхнього власного життя. Святий Никифор отримав добру світську освіту, але найбільше вивчав Святе Письмо і читав духовні книги. За царювання імператора Никифора I (802 - 811), після кончини Патріарха Тарасія (784 - 806), святий Никифор був вибраний на його місце, прийняв чернечий постриг, священичий сан і був зведений на патріарший престол 12 квітня 806 року, у день святої Пасхи. Єретичний іконоборчий собор відлучив від Церкви святого Патріарха Никифора і його попередників - Патріархів Тарасія і Германа. Святий Никифор був засланий спочатку до монастиря в Хрісополі, а потім - на острів Проконніс у Мармуровому морі. Після 13 років заслань і скорботи 2 червня 828 року святий Патріарх Никифор уснув у вигнанні.

Духовні читання

Як мучаться люди

Муки людські не мають кінця. Загальне розтління - цілі родини, дорослі, діти.... Щодня серце моє обливається кров'ю. Більшість осель наповнено розладами, хвилюваннями, тривогою. Тільки в тих сім'ях, де живуть з Богом, людям добре. В інших - розлучення, банкрутства, хвороби, нещасні випадки, хтось на психотропних ліках, хтось на наркотиках.... Нещасні: у когось більше, у когось менше, але в кожного є біль. Особливо зараз: роботи нема, борги, страждання, банки з людей тягнуть останнє, з будинків виселяють - ціла купа мук! І це не те що один-два дні! Якщо і є в подібній сім'ї одно-двоє здорових дітей, то від такого життя вони занедужують. Якби люди в багатьох таких сім'ях змогли хоча б один день пожити безтурботно та набути відреченність ченців, то це була б для них найкраща Паска.

Яка у світі біда! Якщо переживати і турбуватися про інших, а не тільки про себе самого, то весь світ видно, як на рентгені, який «просвічує» духовними променями. Молячись, я часто бачу, як дітки — малята нещасні, про­ходять переді мною сумні і просять Бога про допомогу. У них у сім'ї є проблеми, негаразди, і тому матері ставлять їх на молитву — просити допомоги від Бога. Вони «налаштовуються на ту ж частоту», і так ми з ними спілкуємося.

Паїсій Святогорець

Читання

Ап. – Рим. 80 зач.; 1, 18-27

18. Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю; 19. тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив; 20. невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання. 21. Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце. 22. Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними 23. і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів. 24. Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою. 25. Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь. 26. За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні; 27. так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

Єв. – Мт. 12 зач.; 5, 20-26

20. Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарасеїв, не ввійдете в Царство Небесне. 21. Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб'є, той підпаде судові. 22. А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! - той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! – той підпаде під вогонь пекельний. 23. Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, 24. зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій. 25. Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю. 26. Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.