Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
28293031123
45678910
11121314
15
1617
18192021222324
2526272829301

Опис

Картинка приоритету свята Свят. Никифора, ісповідника


Святитель Никифор ісповідник народився в Константинополі в другій половині VIII століття. Глибока віра і готовність до подвигу були закладені в ньому його батьками, Теодором і Євдокією. Вони дали синові справжнє християнське виховання, підкріплене прикладом їхнього власного життя. Святий Никифор отримав добру світську освіту, але найбільше вивчав Святе Письмо і читав духовні книги. За царювання імператора Никифора I (802 - 811), після кончини Патріарха Тарасія (784 - 806), святий Никифор був вибраний на його місце, прийняв чернечий постриг, священичий сан і був зведений на патріарший престол 12 квітня 806 року, у день святої Пасхи.

Єретичний іконоборчий собор відлучив від Церкви святого Патріарха Никифора і його попередників - Патріархів Тарасія і Германа. Святий Никифор був засланий спочатку до монастиря в Хрісополі, а потім - на острів Проконніс у Мармуровому морі. Після 13 років заслань і скорботи 2 червня 828 року святий Патріарх Никифор уснув у вигнанні.

Духовні читання

Як мучаться люди

Муки людські не мають кінця. Загальне розтління - цілі родини, дорослі, діти.... Щодня серце моє обливається кров'ю. Більшість осель наповнено розладами, хвилюваннями, тривогою. Тільки в тих сім'ях, де живуть з Богом, людям добре. В інших - розлучення, банкрутства, хвороби, нещасні випадки, хтось на психотропних ліках, хтось на наркотиках.... Нещасні: у когось більше, у когось менше, але в кожного є біль. Особливо зараз: роботи нема, борги, страждання, банки з людей тягнуть останнє, з будинків виселяють - ціла купа мук! І це не те що один-два дні! Якщо і є в подібній сім'ї одно-двоє здорових дітей, то від такого життя вони занедужують. Якби люди в багатьох таких сім'ях змогли хоча б один день пожити безтурботно та набути відреченність ченців, то це була б для них найкраща Паска.

Яка у світі біда! Якщо переживати і турбуватися про інших, а не тільки про себе самого, то весь світ видно, як на рентгені, який «просвічує» духовними променями. Молячись, я часто бачу, як дітки — малята нещасні, про­ходять переді мною сумні і просять Бога про допомогу. У них у сім'ї є проблеми, негаразди, і тому матері ставлять їх на молитву — просити допомоги від Бога. Вони «налаштовуються на ту ж частоту», і так ми з ними спілкуємося.

Паїсій Святогорець

Читання

Ап. – Рим. 80 зач.; 1, 18-27

18. Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю; 19. тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив; 20. невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання. 21. Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце. 22. Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними 23. і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів. 24. Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою. 25. Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь. 26. За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні; 27. так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.


Єв. – Мт. 12 зач.; 5, 20-26

20. Кажу бо вам, що коли ви своєю праведністю не перевищите книжників та фарасеїв, не ввійдете в Царство Небесне. 21. Ви чули, що було сказано давнім: Не вбивай; і коли хтось уб'є, той підпаде судові. 22. А я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде судові. Хто ж скаже братові: Нікчема! - той підпаде Верховному Судові. А хто скаже: Дурень! – той підпаде під вогонь пекельний. 23. Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, 24. зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій. 25. Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю. 26. Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага.