Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
28293031123
45678910
11121314151617
18
19
2021222324
2526272829301

Опис

Картинка приоритету свята Преп. Висаріона, чудотворця, і Іларіона Нового, ісповідника


Святий Вісаріон

Святий Вісаріон походив з Єгипту і ще замолоду став християнином. Віссаріон відбув прощу до Святої Землі, де вступив до монастиря св. Герасима. Невдовзі повернувся у рідний край і проповідував Христову віру. Відзначався надзвичайним духом посту, молитви і покути.

У життєписі згадується, що він одного разу простояв серед терня 40 днів. Мав на собі тільки одну благеньку одежину, а в руках - св. Євангеліє. Бог винагородив його даром чудотворення. Суворий до себе, Віссаріон був милосердним до ближніх. Відійшов чудотворець Віссаріон по вічну нагороду в глибокій старості в кінці IV ст.

Духовні читання

Розділ 19

Кривди треба терпіти і хто справді досвідчений у терпеливості.


Господь. Що це ти кажеш, сину? Перестань нарікати! Зваж моє і всіх святих терпіння.

Ти ще не змагався аж до крові (Єв. 12,4).

Те, що ти терпиш, є дуже незначним у порівнянні з тими, хто багато натерпівся; їх так підступно спокушували, так тяжко занапащували, так розмаїто досвідчували і знущалися.

Ти повинен пам`ятати про терпіння інших, щоб легше було тобі зносити свої, маленькі.

А коли вони тобі не видаються такими вже й маленькими, дивись, чи й тут не є причиною твоя нетерплячка.

Та чи вони малі, чи великі – старайся все зносити терпеливо.

Чим ретельніше готуєшся до терпіння, тим мудріше чиниш й більшу маєш заслугу, а разом з тим легше перенесеш усі труднощі, коли духом і вправлянням старанно приготуєшся до цього.

Ніколи не кажи: «Від такої людини я не можу цього стерпіти. Та й чому я повинен терпіти, коли вона зробила мені велику кривду і дорікає мені таким, про що я ніколи й не думав. Кому іншому я охоче стерплю, якщо буду вважати, що треба стерпіти».

Немудра та думка, яка не зважає ані на чесноту терпеливості, ані на те, хто буде її вінцем вінчати, але більше бере до уваги людей і ті образи, якими її образили.

Не той справді терпеливий, хто лиш стільки хоче терпіти, скільки йому подобається, і від кого йому хочеться стерпіти.

Але справді терпелива людина не зважає, хто займає її: чи старшина її, чи рівня, чи хтось нижчий, чи добрий і праведний чоловік, чи лукавий і ледащо.

Для неї немає значення хто, де і як робить їй прикрість, вона все вдячно приймає з рук Божих і вважає великою користю для себе.

Бо в Бога ніщо не може минутися без заслуги, хоч би яка незначна була прикрість, яку перетерпілося ради Бога.

Так будь готовий до боротьби, коли хочеш перемогти.

Без боротьби не зможеш здобути нагороди за терпеливість. Якщо ж не хочеш терпіти, зрікаєшся вінця слави.

Але коли бажаєш мати вінець, борися мужньо, зноси все терпеливо.

Без праці немає дороги до відпочинку, а без боротьби не здобудеш перемоги.

Слуга. Хай за допомогою Твоєї ласки, Господи, стане мені можливим те, що з природи видається мені неможливим.

Ти знаєш, як мало я можу терпіти і як часто падаю духом, коли навіть мала прикрість стане мені на дорозі.

Всяка пригода нехай задля імені Твого стане мені милою і бажаною вправою, бо ради Тебе терпіти і жити в напасті – річ дуже спасенна для моєї душі.

Читання

Послання ап. Павла до Римлян 6, 11-17

Браття, вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога в Христі Ісусі. Нехай, отже, не панує гріх у вашім смертнім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, і не видавайте членів ваших гріхові, як зброю неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, і члени ваші, як зброю праведности. Бо гріх не буде більше над вами панувати, тому що ви не під законом, але під ласкою. Що ж, чи будемо грішити, бо ми не під законом, але під ласкою? О ні! Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому себе віддаєте як слуг на послух, кого слухаєте: чи то гріха - на смерть, чи то послуху - на праведність? То дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якої вас навчили.

Євангеліє від Матея 8, 14-23 

В той час прийшов Ісус до Петра в хату, побачив його тещу, що лежала в гарячці. Він доторкнувся до її руки і гарячка її покинула і вона встала, і услуговувала Йому. І як настав вечір, принесли до Нього багато біснуватих, і Він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, щоб збулося сказане пророком Ісаєю: Він узяв наші недуги і поніс наші хвороби. Побачивши силу народу навколо Себе, Ісус велів відплисти на другий бік. І приступив один книжник та сказав до Нього: Учителю, куди б Ти не пішов, я піду за Тобою. Ісус каже до нього: Лисиці мають нори і птиці небесні — гнізда, а Син Людський не має де голови приклонити. Другий з учнів сказав до Нього: Господи, дозволь мені піти спершу поховати мого батька. Ісус сказав до нього: Іди за Мною і зостав мертвим ховати своїх мертвих. Як Він увійшов до човна, слідом за Ним увійшли Його учні.