Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
28293031123
45678910
11121314151617
1819
20
21222324
2526272829301

Опис

Картинка приоритету свята Свящ. Теодота, єп. Анкирського. Початок Петрового посту


Святий Теодот

Святий Теодот загинув мученицькою смертю на початку IV ст. в місті Анкирі за правління імператора Діоклетіана, який жорстоко переслідував християн. Разом з Теодотом прославили Бога ще сім дівиць.

Духовні читання

Про визнання власної немочі і про недолю цього життя.

Слуга. Визнаю свою неправоту, визнаю перед тобою, Господи, свою неміч.
Я постановляю собі мужньо триматися, але як тільки прийде невеличка спокуса, тоді вже мені велика біда.
Нерідко це дуже благенька річ, з якої виходить велика спокуса.
І саме тоді, коли гадаю, що я вже в безпеці, оглянувшись навкруги, бачу, що майже з ніг валюся від легкого подмуху спокуси..
Тому зглянься, Господи, на мою нікчемність і мою неміч, Тобі добре відому.
Змилуйся і витягни мене з болота, щоб я не застряг (Пс. 68,15) і не лишився пропащий раз і назавжди.
Є одна річ, що мене раз у раз мучить і перед Тобою соромить, а саме, що я такий слабкий і такий немічний, щоб противитися спокусам.
А хоч я намагаюся бути байдужим до них, та вже сам напад їх буває для мене прикрий і тяжкий, а ще більше мені допекло день у день жити в боротьбі.
Тому так часто моя неміч нагадує про себе, бо гидкі думки завжди набагато легше нападають на мене, ніж щезають.
О, всесильний Боже, ревний охоронцю вірних душ, зглянься на боротьбу і біль Твого слуги і допомагай йому в усьому, до чого б він не взявся!
Зміцнюй мене небесною силою, щоб та стародавня людина, те нужденне тіло, яке ще не підлягає духові як слід, не сміло верховодити: з ним треба буде боротися, поки дихання мого в цьому бідолашному житті.
Ох, яке ж воно, це життя, коли в ньому не бракує ані журби, ані нестатків та недоліків, коли всюди повно сітей і ворогів.
Лиш одна журба або спокуса минеться, зразу ж друга наступає; поки людина намагається дати відсіч одній спокусі, як багато інших цілком несподівано нападають на неї.
І як можна любити таке життя, коли в ньому стільки прикростей, коли в ньому стільки нещасть і злиднів?
Як же це можна назвати життям, коли воно родить стільки смертей і пошестей?
А однак люди люблять його і багато з них шукає в ньому втіхи.
Раз у раз люди докоряють світові, що він зрадливий і пустий, однак їм тяжко покидати його, бо побажання тіла надмір верховодять.
Але що інше схиляє до любові, а що інше до погорди світом.
Любов до світу спричинена побажаннями тіла, пожаданнями очей і життєвою гордістю (І Йо. 2,16); але кари й нещастя, які по справедливості наступають за ними, породжують ненависть і нехіть до світу.
Але, на жаль, хворобливе бажання розкоші долає серце, прив`язане до світу, і воно гадає, що бути під владою почуттів – це розкіш: бо воно ані не бачило, ані не куштувало радощів Божих і того, яка гарна чеснота сама в собі.
А ті, що цілком відрікаються світу і стараються за святим правилом жити для Бога, вони добре знають Божі солодощі, ради яких відреклися світу, і ясніше бачать те, як то світ помиляється і як нарізно дається одурити.

св. Тома Кемпійський (Наслідування Христа) 

Читання

Ап. – Рим. 83 зач.; 2, 28-3, 18

28. бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі, 29. а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця - за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога. 1. В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання? 2. Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі. 3. Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу? 4. Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.» 5. Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий - по-людському говорю! - коли наводить гнів свій? 6. Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити? 7. Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити? 8. Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий. 9. То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом, 10. як написано: «Немає справедливого, ані одного! 11. Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога. 12. Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного! 13. Їхнє горло - гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами. 14. Уста у них прокльонів повні і гіркоти. 15. Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги. 16. На їхніх дорогах злидні і руїна. 17. Вони не відають дороги миру. 18. Немає Божого остраху у них перед очима.»


Єв. – Мт. 19 зач.; 6, 31-34; 7, 9-11

31. Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? 32. Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. 33. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. 34. Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.” 9. Чи ж є між вами хтось такий, що, коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? 10. Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? 11. Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які його просять.