Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2829303112
3
45678910
11121314151617
18192021222324
2526272829301

Опис

Картинка приоритету свята Рівноап. Константина й Олени


Святі Костянтин і Олена

Свята Олена народилася 250 року в містечку Дрепанум (Мала Азія). Вийшла заміж за генерала Констанція. Після смерті батька 312 року її син Константан Великий став римським імператором. Наступного року він дозволив християнам вільно визнавати святу віру. Тоді й Олена прийняла св. Хрещення.

Вона була матір'ю убогих і знедолених, яким допомагала щедрими милостинями. Коли цариці виповнилося 80 літ, вона вибралася до Святої Землі, де їй вдалося знайти хрест, на якому розп'яли Ісуса Христа. Під час перебування на Сході вона закінчила своє побожне життя 330 року. Її тіло перевезли з великими почестями до Рима.

Духовні читання

Розділ 8

Про нашу маловажність в очах Божих.


Слуга. Хоч я порох і попіл, але хочу говорити до Господа мого (Бт.18,27).

Коли стану забагато цінити себе, тоді Ти є проти мене, а мої гріхи дають правдиве засвідчення про мене, і я не можу заперечити.

Але коли я буду маловажити собою і за ніщо себе мати, коли зовсім перестану дорожити собою і пізнаю, що я насправді порох, тоді Твоя благодать прихилиться до мене, а Твоє світло завітає до мого серця і вся моя важність, хоч би найменша, потоне в низькодолі моєї нікчемності і щезне навіки.

Отак Ти показуєш мені, що я є, чим я був і звідкіля взявся: бо я є ніщо, але того не знав.

Коли я полишений на власні сили, ось тоді я є ніщо, наскрізь немічний.

Але коли нараз зглянешся наді мною, я відразу ж наповнююсь силою, і нова радість обіймає мене.

І дивне чудо, що так швидко мене підіймаєш і так ласкаво пригортаєш до Себе, коли ж мій власний тягар постійно тягне мене вниз.

Це чинить Твоя любов, яка перша, навіть коли я того не заслужив, приходить до мене і допомагає у стількох потребах: вона стереже мене від тяжких небезпек і, правду сказати, рятує від безлічі нещасть.

Бо через невпорядковану любов до себе я погубив себе; а коли почав тільки Тебе єдиного шукати і щиро любити, то знайшов одночасно і себе, і Тебе і тоді з любові до Тебе я ще глибше почав собою маловажити.

Бо Ти, Найсолодший, поводишся зі мною над усі мої заслуги, і навіть ласкавіше, ніж я смію сподіватися або просити.

Будь благословенний, Боже мій! І хоч я негідний всякого добра, та Твоя великодушність і безмежна доброта ніколи не перестає чинити добро навіть тим, що невдячні і геть відвернулися від Тебе.

Навертай нас до Себе, щоб ми стали вдячними та побожними, бо Ти – наше спасіння, наша сила і наша потуга.

Читання

Послання ап. Павла до Римлян 5, 10-16

Браття, коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, то тим більше тепер, примирившися, спасемося Його життям. І не тільки те, але й хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через якого ми тепер одержали примирення. Та як через одного чоловіка гріх увійшов у світ і з гріхом смерть, так смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили; бо перед законом гріх був у світі, але гріх не зараховується, коли нема закону; одначе смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, що не згрішили переступом, подібним до переступу Адама, що є образ того, що мав прийти. Та не так воно з провиною, як з даром ласки. Бо коли через переступ одного померлого, то тим більше ласка Божа і дар через ласку одного чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох. І не так є з даром, як з гріхом одного; бо суд по одній провині приносить засуд, а дар ласки по багатьох провинах - виправдання.

Євангеліє від Матея 8, 23-27

В той час, як увійшов Ісус до човна, слідом за Ним увійшли Його учні. Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Ісус же спав. Апостоли кинулись до Нього, збудили Його й кажуть: Господи, рятуй, бо погибаємо! А Він до них каже: Чого ви полохливі, маловіри? Тоді Він встав, погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша. І здивувались апостоли і заговорили між собою: Хто це такий, що і вітри, і море слухають Його?