Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
2345678
9101112131415
161718192021
22
23242526272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Свящ. Панкратія, єп. Тавроменійського


Святий Панкратій походив з Антіохії. Разом зі своїми батьками охрестився у св. апостола Петра. Пізніше Панкратія було висвячено на тавроменійського єпископа. Проповідував і навертав до Христової віри мешканців Сицилії. Панкратій прославив Бога мученицькою смертю 90 року.

Духовні читання

Сповідь позбавляє диявола влади над людиною

Якби люди, принаймні, пішли до духівника і висповідались, то зник би бісівський вплив, і вони знову змогли б думати. Адже зараз через бісівський вплив вони не в змозі навіть подумати головою. Покаяння, сповідь позбавляє диявола влади над людиною. Нещодавно4 на Святу Гору приїжджав якийсь чаклун. Якимись чаклунськими кілочками і сіточками він перегородив в певному місці всю дорогу, яка веде до моєї келії. Якби там пройшла людина, яка не висповідала свої гріхи, то вона постраждала б, не знаючи навіть причини цього. Побачивши на дорозі ці чаклунські тенета, я відразу ж осінив себе хресним знаменням і пішов по них ногами -все порвав. Потім прийшов у келію і сам чаклун. Він розповів мені про всі свої задуми і спалив свої книги.

Диявол не має ніякої сили і влади над людиною віруючою, яка ходить до церкви, яка сповідається, причащається. Диявол тільки погавкує на таку людину, все одно що беззубий собака. Однак він має велику владу над людиною невіруючою, яка дала йому владу над собою. Таку людину диявол може і загризти - у цьому випадку в нього є зуби, і він мучить ними нещасну. Диявол володіє над душею такою владою, які права вона йому дає.

Коли помирає людина, духовно впорядкована, то швидкість сходження її душі на Небо подібна до потягу. Пси женуться за потягом, захлинаючись гавкотом, намагаються забігти вперед, а потяг усе їде і їде - якусь шавку ще і навпіл переїде. Якщо ж вмирає людина, духовний стан якої залишає бажати кращого, то її душа немов знаходиться в потязі, який ледь-ледь повзе. Він не може їхати швидше, тому що несправні колеса. Пси застрибують у відкриті двері вагонів і кусають людей.

У випадку, якщо диявол здобув над людиною великі права, взяв гору над нею, має бути знайдена причина того, що відбулося, щоб диявола позбавити цієї влади. В іншому випадку, скільки б не молилися за цю людину інші, - ворог не відійде. Він калічить людину. Священики його відчитують-відчитують, (вигнання нечистих духів ("екзорцизм" або "відчитка") — встановлений церквою чин, під час якого священик, читаючи особливі молитви, виганяє нечистих духів з людей, які одержимі ними. Старець підужеслює, цю одержимий, який вдається до допомоги "відчитки", обов'язково повинен покаятися, висповідатися в своїх гріхах перед духівником і мати рішучість жити по-християнськи. Детально про біснуватість і "відчитку" говориться в III томі "Слів" Старця Паїсія. а в кінцевому підсумку нещасному стає ще гірше, тому що диявол мучить його більше, ніж раніше. Людина повинна покаятися, висповідатися, позбавити диявола тієї влади, яку вона сама йому дала. Тільки після цього диявол відійде, а інакше людина буде мучитися. Так хоч цілий день, хоч два дні його відчитуй, хоч тижні, місяці і роки - диявол має владу над нещасним і не відступає.

Паїсій Святогорець

Читання

Ап. – 1 Кор. 130 зач.; 4, 1-8.

1. Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих. 2. Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний. 3. Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу. 4. Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить - це Господь. 5. Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога. 6. А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса - заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого. 7. Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав? 8. Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали!

Єв. – Мт. 55 зач.; 13, 44-54.

44. Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле. 45. Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел. 46. Знайшовши одну дорогоцінну перлину, йде, продає все, що має, і купує її. 47. Подібне також Небесне Царство до невода, що, закинутий у море, набрав усякої всячини. 48. Коли він виповниться, тягнуть його на берег і, посідавши, збирають, що добре, в посуд, а непридатне викидають. 49. Так буде при кінці світу: ангели вийдуть і вилучать злих з-поміж праведних і 50. кинуть їх до вогняної печі: там буде плач і скрегіт зубів. 51. Чи ви це все зрозуміли?” – “Так!” – йому відповіли. 52. Тоді сказав їм: “Ось чому кожний книжник, навчений про Небесне Царство, подібний до господаря, який виймає із свого скарбу нове і старе.” 53. Якже Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти. 54. Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: “Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна?