Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
2526272829301
2345678
9101112131415
16171819202122
23
24
2526272829
303112345

Опис

Картинка приоритету свята Переставлення блаженної Ольги, княгині Київської, у хрещенні названої Оленою; мчц. і всехвальної Євфимії


Свята Ольга народилася 890 року у селі Либуті неподалік Пскова. 903 року вона вийшла заміж за князя Ігоря, володаря Київської держави. Після смерті чоловіка 945 року, вона керувала державою від імені неповнолітнього сина Святослава. 955 року Ольга охрестилася у Царгороді. У час її мудрого правління християнство стало другою (поряд з поганською) державною релігією Київської Русі.

Княгиня Ольга прагнула не тільки політичної незалежності для свого народу, але дбала і про церковну автономію. Вона звернулася до царгородського патріарха Полієвкта висвятити єпископа для Київської Русі, але на її прохання не було позитивної відповіді. Тоді вона вислала в 958 році посольство до німецького короля Оттона І, який направив до Києва єпископа Адальберта. У той час керівництво державою перейняв Святослав, який був поганином, тож не було умов для дальшого поширення християнства. Ользі не судилося стати українською Монікою, тобто навернути свого сина до Христової віри, але вона мала великий вплив на свого онука св. Володимира Великого, тому називаємо її співхрестителькою України. Княгиня Ольга спочила у Господі 969 року на 80 році свого праведного життя.

Свята Євфимія
народилася у родині багатих і побожних християн. Жила у місті Халкідоні. Земні радощі не тішили її, тому всією душею вона була звернена до Бога.

Коли Євфимія не погодилась брати участі в урочистостях на честь поганського божка, жорстокий староста наказав її немилосердно мучити, а згодом її кинули на розтерзання ведмедеві. Відбулося це 307 року. Над її гробом у Халкідоні збудували велику церкву, у якій 451 року відбувся IV Вселенський Собор, що засудив єресь монофізитів. За посередництвом св. Євфимії діялися численні чуда.

Духовні читання

Молитва 

Господи, помилуй нас, бо на тебе ми уповали. Не прогнівайся дуже на нас, ані не пам'ятай беззаконь наших, але зглянься і нині, як милосердний, і вирятуй нас від ворогів наших. Бо ти Бог наш, а ми люди твої, всі діла рук твоїх, і ім'я твоє призиваємо.

Читання

Ап. – Рим. 110 зач.; 12, 6-14.

6. Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; 7. хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; 8. хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає - у простоті; хто головує - дбайливо; хто милосердиться - то з радістю. 9. Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра. 10. Любіть один одного братньою любов'ю. Пошаною один одного випереджайте. 11. В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; 12. веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі; 13. святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність. 14. Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.

Єв. – Мт. 29 зач.; 9, 1-8.

1. Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто. 2. І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.” 3. Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.” 4. Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших? 5. Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи! 6. Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.” 7. Встав той і пішов до свого дому. 8. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.