Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Я хочу подякувати Святій Філомені за ласку зцілення від дерматиту, а також хочу закликати всіх, у  кого є якісь проблеми, молитися до цієї Великої Святої.

п. Уляна (м. Львів)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
1234567
891011121314
15161718192021
2223242526
27
28
2930311234

Опис

Картинка приоритету свята Ап. Акили


Акила та його дружина Прискилла жили спочатку в Римі, а потім поселилися в Коринті. Св. Павло, прибувши 52 року на місійну працю до Коринта, поселився в Акили. Мабуть, у той час Акила і Прискилла навернулися до Христової віри й прийняли св. Хрещення. У 58 році вони повернулися до Рима. У своєму посланні до римлян св. Павло пише: "Вітайте Прискиллу й Акилу, співробітників моїх у Христі Ісусі, які за мою душу шию свою клали, яким не лише я один дякую, але також усі Церкви поган" (Рм. 16: 3-4). Згідно з давнім переданням, Акила і Прискилла були вбиті мечем за Христову віру.

Духовні читання

Молитва

О Владико, Царю й Боже наш, вишній і славний, Чоловіколюбче, що віддаєш задля труди славу же й честь, творячи причасниками твого царства! Пом’яни як благий і нас, убогих твоїх, бо ім’я Твоє – Чоловіколюбець. Хоч і добрих діл не маємо перед тобою, але, багато раз милість учинивши нам, спаси нас. Ми бо люди твої і вівці пастви Твоєї, і стадо, яке щойно почав Ти пасти, вивівши із пагуби ідолослужіння. Пастирю добрий, що кладеш душу за вівці! Не остав нас, хоч іще ми блукаємо; не остав нас, хоч іще грішимо перед тобою, як новокуплені раби, які в усьому не вгодили господеві своєму. Не погорди нами, хоч і мале ми стадо, але промов нам: Не бійся, мале стадо, бо благоізволив Отець ваш небесний дати вам царство.

МОЛИТВА ІЛАРІОНАМИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО

Читання

Ап. 1 Кор. 137 зач.; 7, 12-24.

12. А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає. 13. І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає. 14. Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі. 15. Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі. 16. Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку? 17. А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах. 18. Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується. 19. Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише - зберігання заповідей Божих. 20. Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав. 21. Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства; 22. бо раб, покликаний у Господі - Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа. 23. Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей. 24. Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

Єв. – Мт. 60 зач.; 14, 35-15, 11.

35. Пізнали його люди цього місця і розголосили по всій тій околиці вістку про нього. І принесли до нього всіх недужих 36 та й просили його, аби тільки приторкнутись їм до краю його одягу. І скільки їх доторкалося, одужували.

1. Тоді приступили до Ісуса фарисеї та книжники з Єрусалиму й кажуть: 2. “Чому твої учні порушують передання старших: не миють рук, коли споживають страву?” 3. А він у відповідь сказав їм: “А ви чого порушуєте заповідь Божу вашим переданням? 4. Бог бо заповідав: Шануй батька твого й матір. І далі: Хто проклинає батька-матір, хай буде скараний на смерть. 5. А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким би я міг допомогти вам, є дар (Божий)! – 6. той може вже й не шанувати свого батька чи матір свою. Тож вашим переданням усуваєте заповідь Божу. 7. О лицеміри! Добре про вас пророкував був Ісая: 8. Оцей народ устами мене поважає, серце ж їхнє далеко від мене. 9. Однак, намарно мене шукають, навчаючи людських наказів.” 10. І прикликавши людей, сказав їм: “Слухайте й розумійте! 11. Не те, що до уст входить, осквернює людину, а те, що з уст виходить, те осквернює людину”.