Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
303112345
6789
10
1112
13141516171819
20212223242526
272829303112

Опис

Картинка приоритету свята Ап. і дияконів Прохора, Никанора, Тимона й Пармена


Святий Прохор

Після зіслання Святого Духа християни міста Єрусалима вибрали сімох побожних мужів, яких святі апостоли висвятили на дияконів. Першими дияконами в Христовій Церкві були Стефан, Филип, Прохор, Никанор, Тимон, Пармен і Миколай.

Прохор був жертвенним співробітником св. апостола Петра, який згодом висвятив його на єпископа Нікомидії, що в Малій Азії. Був ревним проповідником Христової віри серед поган і вірним Божим слугою. Загинув мученицькою смертю у сирійському місті Антіохії.

Духовні читання

Людина не повинна бути нагальною у своїх справах.

Господь. Сину, мені завжди припоручай свою справу, а я у свою пору все добре поведу.
Зачекай на моє розпорядження, і матимеш користь із того. 
Слуга. Господи, я охоче віддаю Тобі всі мої справи, бо моя голова не багато може порадити. 
О, якби то я не так міцно прив`язувався до того, що випаде, але без вагань здавався на Твою волю! 
Господь. Сину! Людина нерідко за тим, чого бажає, нагально побивається, але як тільки те здобуде, починає думати інакше: бо потяг до однієї речі не буває тривкий, але він радше переходить від однієї до іншої. Тому не така вже й мала річ навіть у найменшій дрібниці зректися себе самого. 
Правдивий поступ людини вперед – самозречення, а та людина, що відреклася себе самої, є вельми вільна і безпечна. 
Але віковічний ворог, противник всього того, що добре, не перестає спокушати, але як день, так і ніч завзято чатує, щоб зненацька схопоти когось у свої зрадливі сіті. 
"Чувайте і моліться, - каже Господь, - щоб не ввійшли у спокусу…" (Мт. 26,41).

Читання

Ап. – 1 Кор. 154 зач.; 13, 4-14, 5.

4. Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, 5. не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; 6. не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; 7. все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. 8. Любов ніколи не переминає. Пророцтва зникнуть, мови замовкнуть, знання зникне. 9. Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо. 10. Коли настане досконале, недосконале зникне. 11. Коли я був дитиною, говорив як дитина, думав як дитина, міркував як дитина. Коли ж я став мужем, покинув те, що дитяче. 12. Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж - обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний. 13. Тепер же зостаються: віра, надія, любов - цих троє; але найбільша з них - любов. 1. Змагайте до любови, але бажайте гаряче духовних дарів, особливо ж - дару пророцтва. 2. А хто говорить мовами, той не людям говорить, лише Богові; бо ніхто його не розуміє: він говорить духом таємні речі. 3. Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду. 4. Хто мовами говорить, той сам себе повчає; хто ж пророкує, той повчає Церкву. 5. Я хочу, щоб усі ви говорили мовами, але ліпше, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто мовами говорить, - хібащо він пояснює, щоб Церква мала повчання.

Єв. – Мт. 80 зач.; 20, 1-16.

1. “Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник. 2. Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник. 3. А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку. 4. Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам. 5. І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само. 6. Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте? 7. Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник. 8. Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших. 9. Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію. 10. Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію. 11. А взявши, стали ремствувати на господаря, 12. кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини. 13. Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною? 14. Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі. 15. Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?! 16. Так то останні будуть перші, а перші – останні!”