Сімох отроків, Що в Ефесі; препмуч. Євдокії

У давніх життєписах сказано, що в час правління імператора Декія у III ст. загинули за Христову віру семеро молодих вояків, які походили зі знатних родин. Погани засипали їх живцем у печері, де вони ревно молилися і відважно готувалися до мученицької смерті. Свята Євдокія жила у місті Геліополі, що в Килисирії. Будучи дівчиною надзвичайної вроди, Євдокія жила розпусним життям. Якось Герман, настоятель чоловічого й жіночого монастирів, прибув до міста і заночував в одному домі. Вночі він довго молився і читав Святе Письмо про Божий суд і кару за гріхи. Голосне читання розбудило Євдокію, яка спала в сусідній кімнаті, і вона почала прислухатися до його слів. Наступного дня вона покликала до себе Германа, після розмови з яким прийняла св. Хрещення, роздала свій маєток убогим і вступила до жіночого монастиря. Незабаром стала його настоятелькою. Бог прославив Євдокію великими чудами. Довідавшись про це, поганський управитель Геліополя Вінкентій наказав зарубати її мечем. Покаянного життя після св. Хрещення прожила Євдокія 56 років, а мученицький вінець прийняла 120 року.

Духовні читання

Чому диявола називають «князем світу»? Він що, справді, володарює над світом?

— Цього ще бракувало, щоб диявол правив світом! Сказавши про диявола «князь світу цього», Христос мав на увазі не те, що він правитель, але те, що він панує над суєтою, неправдою. Хіба так можна! Хіба Бог допустив би диявола до панування над світом? Однак ті, чиї серця віддані суєтному, мирському, живуть під владою «правителя цього світу». Тобто диявол править суєтою і тими, хто поневолений цією суєтою та світом. Адже ж що значить слово «світ» ? Прикраси, суєтні дрібнички, чи не так? Отже, під владою диявола перебуває той, хто поневолений суєтою. Серце, заполонене суєтним світом, утримує душу в стані, який не розвивається, а розум - у затьмаренні. І тоді людина тільки здається людиною, по суті ж вона є духовним недоноском.

Думка підказує мені, що найбільший ворог нашої душі, ворог більший, ніж навіть диявол, це світський дух. Він солодко захоплює нас та згодом навіїси залишає нас з гіркотою. Тоді, якби ми побачили самого диявола, то нас охопив би жах, і ми були б змушені вдатися до Бога і без сумніву пішли б до раю. В нашу епоху у світ увійшло багато мирського, багато духу світу цього. Це «мирське» зруйнує світ. Прийнявши в себе світ цей, [ставши всередині «мирськими»], люди вигнали з себе Христа.

Паїсій Святогорець

Читання

1 Кор. 165 зач. 16, 4-12.

4. Коли ж буде потрібно піти й мені самому, то вони підуть зо мною. 5. Прийду ж до вас, як Македонію перейду, бо я крізь Македонію переходжу. 6. А у вас, може, зупинюсь або й перезимую, щоб ви мене провели, куди я піду. 7. Я вас не хочу бачити тепер лиш у переході; надіюсь бо деякий час у вас перебути, коли те Господь дозволить. 8. В Ефесі я перебуду до П'ятидесятниці, 9. великі бо й широкі двері мені там відчинились, і супротивників багато. 10. Як прийде Тимотей до вас, глядіть, щоб почувавсь у вас безпечно, бо він, як і я, робить діло Господнє. 11. Нехай, отже, ніхто ним не легковажить; і відпровадьте його в мирі, щоб прийшов до мене, бо я з братами на нього чекаю. 12. А щодо брата Аполлоса, то я дуже його просив, щоб він пішов до вас із братами, та він не мав ніякої охоти тепер прибути; прийде, як буде догідний час.

Мт. 86 зач.; 21, 28-32.

28. Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику. 29. Той озвався: Піду, Господи, – і не пішов. 30. Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов. 31. Котрий з двох учинив волю батька?” – “Останній”, відповіли ті. Тоді Ісус їм: “Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім. 32. Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому.