Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
303112345
6789101112
13141516171819
20212223
24
2526
272829303112

Опис

Картинка приоритету свята Муч. Євпла


Святий Євпл жив на Сицилії і був дияконом. Коли почалося Діоклетіанове переслідування християн, 304 року Євпла ув'язнили і привели на суд, де він визнав, що є християнином. Вояки відразу почали його мучити різними способами, вимагаючи від нього відступництва. Потім Євпла, який не зрікся святої віри, убили мечем.

Духовні читання

Не треба всім довіряти, і як легко у словах помилитись.

Слуга. Подай мені, Господи, допомогу у журбі, бо людський порятунок марний (Пс. 59,13).
Як часто не находив я вірності там, де сподівався її знайти! 
А скільки разів знайшов я її там, де навіть не гадав!
Таке марне уповання на людей, а спасіння праведних у Тебе, Боже. 
Будь благословенний, Господи Боже мій, у всьому, що випадає. 
Ми немічні і неспокійні, легко даємо себе обманути і змінюємося. 
Хто зможе так обережно і старанно у кожній речі допильнувати себе, що ніколи не дасться ані ошукати, ані заклопотати себе? 
Але хто на Тебе, Господи, уповає і Тебе щирим серцем шукає, той не так швидко занепадає. 
А хоч він і потрапить у якусь скруту, то нехай вона обсяде його, як хоче, Ти хутенько визволиш його з неї або втішиш, бо Ти не полишиш навіки того, хто на Тебе уповає. 
Рідко коли є такий вірний приятель, що в ніякій біді не зраджує приятеля. 
Ти, Господи, Ти єдиний є найвірніший у всьому і крім Тебе іншого такого немає. 
О, як добре розуміла все та свята душа, що сказала: "Моє серце утвердилось і скріпилося Христом". 
Коли б так і зі мною було, то не так легко непокоїв би мене страх перед людьми і не зворушило б мене слово, яке впаде. 
Хто може усе передбачити, всьому лихові запобігти? 
Коли не раз сподіване лихо так допікає, то як же ж несподіване не має тяжко боліти? 
Але чому ж то я не подбав краще за себе, нужденного? Чому то я так легко довіряв іншим людям? 
Але ми є люди та ще й до того немічні, хоч багато людей вважають нас ангелами і так нас називають. 
Кому маю вірити, Господи? Кому як не Тобі? 
Ти є Правда, яка не зводить і не дасться звести. 
І знову говориться: "Кожний чоловік брехливий?" (Пс. 115,2), немічний, непостійний, а найбільше у словах хибить, так, що не можна відразу вірити йому, хоч на перший погляд здається правдою те, що скаже. 
Як розумно попереджав Ти, щоб стерегтися людей, бо ворогами людині домашні її (Мт. 10,17), та що не треба йняти віри, як хтось скаже: "Ось він тут", або "он там!" (Мт. 24,23; Мк. 13,21). 
Навчила мене моя шкода, та лиш би то вийшло мені на більшу обережність, а не на мій нерозум! 
Будь обережний, хто так скаже мені? Будь обережний! Збережи в таємниці те, що скажу! 
І ось коли я мовчу і гадаю, що то таємниця, той чоловік не може змовчати про те, що прохав у таємниці зберегти, а відразу зраджує і мене, і себе і йде собі далі. 
Від таких балакучих і необережних людей хорони мене, Господи, щоб я не попався їм у руки і сам ніколи того не робив. 
Правдиве і певне слово вклади мені в уста, а від хитрого язика тримай мене подалі. 
Чого я не можу стерпіти, того маю всіма силами остерігатися. 
О, як гарно і тихомирно мовчати про інших людей і не йняти віри всьому без розбору, й не переповідати того легкодушно далі. 
Рідко кому треба довірятися, а завжди Тебе шукати, Тебе, що дивишся в серце. 
За кожним словом на всі боки не подаватися, але бажати, щоб усе в серці і на світі діялося за Твоєю святою волею! 
Як то безпечно зберігати небесну благодать, не пишатися перед людьми і не бажати собі того, від чого люди можуть захоплюватися, але з усією пильністю прямувати до того, що веде до очищення життя і ревності! 
Скільки то людям зашкодило те, що інші довідалися про їхню чесноту і завчасно їх похвалили! 
А скільки то добра вчинила благодать, яку збереглося в цьому немічному житті: життя ж бо усе називають спокусою та боротьбою!

Читання

Ап.- 2 Кор.196 зач.; 12, 10-19.

10. Тому я милуюся в немочах, у погорді, у нестатках, переслідуваннях та скорботах Христа ради; бо коли я немічний, тоді я міцний. 11. Я, хвалившися, видався безумним! Та ви мене примусили до того. Ви бо повинні були мене хвалити, тому що я нічим не гірший від тих «архиапостолів», хоч я і ніщо. 12. Ознаки апостола виявилися між вами: в усякому терпінні, в знаках, чудах та силах. 13. Чим бо ви були менші від інших Церков, - хіба тим, що я не був для вас тягарем? Простіть мені цю кривду! 14. Оце втретє я готовий прийти до вас, і тягарем не буду, бо шукаю не вашого, а вас. Не діти повинні збирати батькам маєтки, а батьки дітям. 15. Я радо витрачусь і сам себе пожертвую за ваші душі; якщо я люблю вас більше, то мав би бути менше люблений? 16. Та нехай буде, що я не обтяжав вас, але, бувши хитрим, узяв вас підступом. 17. Чи я вас використав через когось із тих, що до вас послав? 18. Я ублагав Тита і з ним послав брата. Хіба Тит вас використав? Хіба ж ми не тим самим ходили духом? Не тими самими слідами? 19. Віддавна вже думаєте, що ми виправдуємося перед вами. Ми перед Богом у Христі говоримо; а все вам, любі, на збудування.

Єв. - Мр. 17 зач.; 4, 24-34

24 І казав їм: "Вважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте. 25 Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має."26 І казав: "Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю:27 чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, - насіння те кільчиться й росте. А як - він сам не знає.28 Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю.29. А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали."30 І мовив: "До чого прирівняємо Царство Боже - або у якій притчі ми його появимо?31 Воно - немов зерно гірчичне, що, коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі.32 А як, посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись."33 І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти.34 Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.