Позначення свят і служб

Велике свято
Середнє свято
Середнє свято
Мале свято
Мале свято
Мале свято

Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Церковний календар

ПонеділокВівторокСередаЧетверП'ятницяСуботаНеділя
28293031123
45678910
1112131415
16
17
18192021222324
2526272829301

Опис

Картинка приоритету свята Свящ. Антима, єп. Нікомидійського; преп. Теоктиста


Святий Антим був висвячений 293 року на єпископа Нікомидії. Після того, як хтось зірвав зі стіни наказ імператора Максиміана про переслідування християн, погани ув'язнювали правовірних і змушували їх приносити жертви поганським божкам. Антим, як добрий пастир, скріплював своїх переслідуваних овечок у вірності Христові аж до кінця. Коли ідолопоклонники і його ув'язнили, він мужньо визнав свою віру в Христа і прославив Його мученицькою смертю 303 року, підставивши голову під сокиру поганських мучителів.

Одного дня до монастирської брами постукав самотній юнак. Походив він з вірменського міста Єраполя й називався Теоктист. Полюбивши Бога усім серцем, він утік з дому своїх батьків і у святій тишині монастиря хотів назавжди розпрощатися зі світом, який був повний спокус до порушення Господнього закону. Ігумен монастиря зрозумів молодого Теоктиста і прийняв його до монашого братства, щоб дати побожному юнакові можливість присвятити своє життя Богові.

З Єрусалиму, повний побожних думок про Господні дії, пішов Теоктист у пустиню над Мертвим морем, де була лавра Фаран з багатьма келіями пустельників, котрі мали спільну церкву. У цій пустині він замешкав у пустій печері. Його сусідом був св. Євтимій Великий. Познайомившись із преподобним Євтимієм, Теоктист став його учнем, одержав від нього монаший постриг, тож вони вже спільно удосконалювалися у християнських чеснотах.

Коли св. Теоктистові було 84 роки, об'явив Бог св. Євтимієві, що його перший учень, преподобний о. Теоктист, має перейти до вічної слави. Св. Євтимій відразу пішов до св. Теоктиста, який на руках свого вчителя віддав Богові свою праведну душу. Сталося це 3 вересня 446 року. На його похороні був присутній єрусалимський патріарх Анастасій.

Духовні читання

Треба зосередитись на малому, якщо не вистачає сили до великого 

Господь. Сину, ти не в силі завжди затримувати в собі гаряче бажання чеснот, ані втриматися на вищому ступені богомислення.
Але не раз мусиш через вроджену неміч зійти вниз і нести тягар зіпсованого життя, хоч би й з неохоти та з осоружністю. 
Доки носиш на собі смертне тіло, відчуватимеш осоружність і тягар на серці. 
Тому годиться не раз застогнати в тілі під його тягарем, бо ти не можеш без упину віддаватися духовним вправам і богомисленню. 
Тоді добре буде для тебе звернутися до непоказної і звичайної роботи і відпочити при добрих справах, зі щирим упованням очікуючи мого приходу і відвідин з високого неба. 
Терпеливо зносити затемнення і посуху розуму, поки знову я не завітаю до тебе й не визволю з цієї недолі. 
Бо дам тобі забути про труднощі боротьби і зажити спокою в серці. 
Розстелю перед тобою благословенні ниви Святого Писання, щоб ти дав серцю волю і легко крокував дорогою моїх заповідей. 
І тоді скажеш: "Страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з`явитися (Рм. 8,18).

Читання

Ап. – Еф. 225 зач.; 4, 14-19.

14. Тоді ми не будемо більше малолітками, яких кидають хвилі і яких обносить усякий вітер науки, зводячи на манівці людською хитрістю й обманом. 15. Але будемо жити по правді та в любові, в усьому зростаючи в того, хто є головою - у Христа. 16. Кожне тіло, складене та споєне всякою в'яззю допомоги, згідно з відповідним діянням кожного члена, від нього бере зріст на будування самого себе в любові. 17. Отож, кажу і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у марноті свого ума, 18. бувши запоморочені умом, далекі від життя в Бозі із-за свого неуцтва, що є в них, та через зачерствілість свого серця. 19. Вони, очманівши, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з ненаситністю коїти всяку нечисть.