Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Слава Ісусу Христу! Довгий час мала проблеми з ногами. Зробили операцію на вени. Пройшло паро років після операції і побачила в одному місці почервоніла нога, почула болі. Здавалось таке подібне до відкриття рани на нозі. До лікарів не зверталася. Молилася до багатьох святих. Я маю миро св. Філомени. Помастила ногу миром св. Філомени і почала відмовляти дев’ятницю. Скоро почула полегшення і в цьому місці гарно зажило. Складаю щиру подяку св.  Філомені, Матінці Божій, Ісусові Христові і всім святим.

Горак Надія (Львіська обл., м. Мостиська)

Назад
по Марія Колодій
Автор: Оксана Ошовська

Батьки і діти – вічні питання

Дата публікації: 29-06-2010
дитя

Кому не траплялося хоч раз в житті сказати чи подумати щось на кшталт «Ой, мамо, ти нічогісінько не розумієш!», «Батьки ніколи не розуміють своїх дітей» або впасти в філософські роздуми про конфлікт поколінь?

Батьки + діти = конфлікт?

Загальноприйнято думати, що батьки - це важливо. Ще б пак, все таки біологічна залежність, гени, те та се, не було б нас без них і крапка (не вдаючись в те, що то Бог нас створює, бо все ж батьки його співробітники). Не менш поширено час від часу трохи понарікати на батьків. Починається це зазвичай вже в якихось 12-14 років. Не злічити скільки разів на світі лунали слова: «Мамо, але ж ти нічого не розумієш!», - які стосувалися школи, поведінки, характеру, першого кохання, вибору професії і т.д. А кому доводилося хоч раз почути від мами: «Дитино, я зовсім тебе не знаю...»? Колись думала, що це неможливо. Адже то ми (діти) найчастіше піднімаємо це питання на порядку денному, що, мовляв, ми інші, ми не такі як про нас думають, нас не розуміють і з чужими легше говорити, ніж з рідними батьками! Виявилося, можливо почути і таке, що й наштовхнуло на роздуми.

Ідеальної сім’ї не існує?

Вони нас народжують. Гаразд. А що далі? А далі «Шануй батька і матір свою» і волання Апостола до батьків, щоб не дратували своїх чад. Поки ми тільки діти (принаймні доти, поки самі не станемо чиїмись батьками), ми дивимося з перспективи дітей. Ми використовуємо навіть слова Біблії на свою користь. Адже так, там йдеться про те, що конфлікт поколінь насправді існує, що батьки повинні знати своє місце (не дратувати), що Ісус був слухняний своїм батькам... Стоп, а от останнє - це не з тієї опери. Адже Ісус на своїх «старих» наче не нарікав? Може це непорозуміння, а може то просто Бог спланував для Свого Сина ідеальну родину? А якщо ні? В житті Ісуса все було звичайне – соціальні умови, ім’я, яке носив, місце проживання, професія. І не забуваймо, що Він міг мати вищу планку для сім’ї, ніж ми, бо все ж був Богом. А може Ісус мав набагато пекучішу потребу, щоб батьки правильно Його розуміли? Чи не почувався через це самотнім? Ні, рішуче ні. Гіпотези можна ставити найфантастичніші, але хоч Свята Родина не молилася спільно вечорами Розарій, та претензій до своїх батьків Ісус, здається, не мав жодних.

«Лейтенант Коломбо» знаходить речовий доказ

Ким повинні бути для нас батьки? Може друзями? Знайомими? Колегами? Психологами, в яких можна знайти раду на будь-який випадок життя? Еге ж, було б добре, якби вони були сучасними, з прогресивними поглядами, якби розуміли нас в усьому. Гаразд, але з іншого боку, як це виглядає з перспективи самих батьків?

Це сталося буквально кілька днів тому. Бог завжди мені це робить — підкидає на дорозі пошуків відповіді якісь речові докази. І те, чого сама не могла висловити, але що клубочилося на порозі свідомості прочитала в Еріка-Еммануеля Шмідта в «Тектоніці почуттів», книжці, яка взагалі то не про це. Там в одному з фрагментів молодик запитує матір своєї дівчини про справи коханої і у відповідь чує, що та не знає, бо: «Я лише видала її на світ а потім виховала. Я її мати, а отже особа, яка знає її менше від всіх інших.» Батьки це розуміють! Вони ще не старі, не затуркані, не з іншої планети, вони усвідомлюють, як мало нас знають. А водночас, це люди, які знають найдрібніші деталі нашого дитинства, поруч з ними ми прожили найбільше часу, вони нас кохають... Але кохання це не знання, це свого роду засліплення. Цікаво, і як їм живеться з думкою про те, що той, кого ти видав на світ, інколи поводиться як чужий?

Кінець баєчки

Не знаю чи матиму відвагу після таких думок безжалісно кинути мамі в лице слова, що вона мене не розуміє. Бо що я роблю для того, аби найрідніші мене знали? Чи я кохаю їх так само безумовно? Як часто маю жаль до них, а чи часто вони до мене? Ну чому ті батьки хочуть, щоб мені жилося краще, ніж їм, а я думаю про те, як пощастило дітям президента чи зірок шоу-бізнесу? Ні, це не іспит совісті. Вже чую закиди, що батьки бувають різні. Так, діти теж. А коли вони прийдуть до мене, мої майбутні сини і дочки, що я їм скажу? Як буду виправдовуватися? А може висувати закиди? А може скажу, що кохаю їх понад усе в світі? І може вони зрозуміють?

http://www.credo-ua.org/2009/04/852/

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 6 й 2.

Домашня Церква

діти

10 фраз, які не можна говорити дитині

Будь-яка притямна людина розуміє, що при спілкуванні з дитиною треба ретельно як добирати слова, так і фільтрувати зміст сказаного. Фрази «Нащо я тебе народжувала?» і її більш «лагідний» аналог «Звідки ти взявся на мою голову?»...

любов

10 правил любові

Любити – справа непроста. Дуже часто під словом “любити” криється низка стереотипів. Щоб їх розвіяти – публікуємо текст о. Тихона Кульбаки про те, що ж насправді означає “любити”...

любов

Люди одружуються для щастя… А що стається потім?

Люди укладають шлюб у сподіванні, що це зробить їх щасливими. Те, що виростає поміж ними за рік, два або десять, буває неймовірним. Нерідко температура почуттів знижується, і подружжя нагадує двоосібну спілку, покликану до виконання життєвих завдань. Інколи ...

людина

Перед обличчям самотності

Лист жінки з будинку престарілих. Просто прочитайте...

дитина

Як виховувати хлопців?

Мудре виховання — це турбота про тіло і дух, оскільки вихованець не є ані ангелом, ані звіром ...

чоловіки

Чоловік мусить відірватися від матері

Невільницький емоційний зв’язок сина з матір’ю призводить до того, що хлопець почувається загубленим і не має впевненості у власній чоловічості, а також стає надто залежним від жінки. Ця залежність вражає чоловічу гордість...

діти

11 шкідливих фінансових звичок, які не варто передавати дітям

Привчити дитину до ощадливості, вміння рахувати й не тринькати гроші не так уже й легко. Одними умовляннями та виховними бесідами не обійтися. Насамперед діти звертають увагу не на слова, а на дії ...

діти

10 порад для батьків

Потреба відчуття свободи вибору є закорінена глибоко в людській натурі. Вона з'являється ще у немовлят, які реагують сміхом і радістю на ігри, в яких самі можуть встановлювати правила гри. І це повністю природно, що діти прагнуть до незалежних ...