Дорогі Браття і Сестри у Христі!

Допоможіть Живій Вервиці поширювати віру, моральність, завдяки Вашій молитві, пожертві на поширення віри!

Зробити пожертву в
фундацію "Живої Вервиці"

Свідчення про отримані ласки

Хочу подякувати за ласку і опіку над моєю сімєю Матері Божій і святій Філомені. Одного разу моїй дочці піднялась температура до 39,3. я помастила миром святої Філомени і сталося чудо.Температури не стало.Також допомогло миро святої Філомени від сильної болі

Люба (м. Бережани)

Назад
Автор: Олексій Гордєєв, РІСУ

Про українські міжконфесійні шлюби

Дата публікації: 06-05-2011
До знайомства зі своєю майбутньою дружиною Катериною 29-річний Кирило Кірейцев служив викладачем в недільній школі баптистської церкви у м. Севастополь. Їхня зустріч відбулася, коли його рідна церква допомагала київській харизматичній церкві «Хіллсонг» у проведенні літнього табору на мальовничому кримському мисі Айя. Для Кирила ніжні почуття до Катерини закінчилися зауваженнями, а після заручення – відлученням від спільноти. Втім, у міжконфесійних шлюбів, як стверджують священики різних конфесій, майбутнє таки є.

Плід цивілізації

Міжконфесійні контакти на рівні лідерів Церков (Всеукраїнська рада Церков та релігійних організацій, Нарада християнських Церков, Рада протестантських Церков тощо...), безумовно, стали прикладом і причиною інтенсивнішого спілкування вірних різних конфесій на місцевих рівнях. Такого роду взаємини, окрім іншого, приводили до шлюбів. Чималу роль вже в нашому столітті зіграли ЗМІ та поширення Інтернету: згідно з лютневим дослідженням Оксфордського інституту Інтернету, дружба через сайти знайомств і соціальні мережі все частіше стає початковим ланцюжком в історії створення сім'ї. Віруючі українці цих процесів не цураються: значна популярність християнських служб Інтернет-знайомств це підтверджує.

Втім, життя «онлайн» міцно пов'язане з життям «оффлайн»: демографічні особливості України Церкви відчувають на собі також, як і всі інші. У державі, де з 54% населення складають жінки, проблема браку чоловіків має своє історичне та соціологічне коріння. Ситуація посилюється тим, що поряд з украй непростим демографічним фоном і загальною неповагою до інституту шлюбу віруючі українки потерпають від ще меншої кількості чоловіків у помісній Церкві. Чому сильна (яка, щоправда, слабшає) стать не йде до церкви – питання окреме. Протоієрей УПЦ (МП) Андрій Ткачов вважає, що, на відміну від букви Ч, «жінки в релігійному відношенні є більш чуйні істоти і багато сприймають серцем, бездоказово». Втім, священнослужитель відзначає, що в його церкві переважання жінок як явище відсутнє. Зіткнувшись з іншою ситуацією, більшість жінок вважає за краще чекати появи відповідного їм у майбутньому глави сім'ї. Меншість наважується на пікантний крок: шлюб з віруючою людиною з іншої конфесії. Втім, чоловіки часто самі виступають з подібною ініціативою.

Є підстави припускати, що тема міжконфесійних шлюбних союзів практично ніколи самостійно не розглядалася. Одні вважали за краще підходити до неї з позицій вчення про Церкву (еклезіології), інші – з точки зору так званого «сектознавства», треті – на екуменічній платформі. І жодному з цих підходів не можна відмовити у логіці.

Ікона екуменізму

Згадуючи про події півмісячної давності, коли на членських зборах відбулася його «екскомунікація», Кірейцев розповідає про делікатність свого становища: «Неприємно усвідомлювати, що відлучення від помісної Церкви відбулося не через серйозний гріх, а з причини любові до віруючої дівчині». Богословський мотив відмови у праві на існування таких неформатних шлюбів виникає з ексклюзивного (виняткового) погляду на сутність Церкви. За оцінками експертів, більше половини партнерів у таких шлюбах переходять в конфесію своєї «половини». Для Церков, які досі сповідують принцип «спасіння – у наших стінах», це прямо пропорційно впаданню в єресь або зречення «батьківських традицій». Так, на думку пастора Церкви ЄХБ, з ініціативи якого Кірейцева позбавили членських прав, «коли об'єднуються дві людини з різним богослов'ям, ми не бачимо в такому союзі волі Божої».

Церковний досвід о. Романа Влашина, священика Івано-Франківської єпархії УГКЦ, може свідчити про перспективність альтернативного підходу. У бесіді з кореспондентом РІСУ отець Роман згадує випадок, коли парафіянка греко-католицької парохії збиралася виходити заміж за вірного УПЦ (МП). Труднощі теж не забарились: батьки нареченої вимагали вінчання у храмі, що належить УГКЦ, потенційний глава сім'ї – на своїй «канонічній» території. Втім, список можливих труднощів при шлюбі віруючих з різних деномінацій – універсальний.

«Якщо обоє з подружжя залишаються у своїй традиції, то у них можуть виникати розбіжності щодо церковних свят, які святкуються за різними календарями, дотримання постів, виховання дитини та іншого», – зазначає Олег Кисельов, к.ф.н., член правління Молодіжної асоціації релігієзнавців. До стоп-листу вченого священнослужителі додають теми хрещення дитини (де?), облаштування будинку (ікони для протестанта?) і спільних молитов (православний і іновірний?). Подібний проблемний потік балансується твердженням пастора київської євангельської громади «Нове життя» Віктора Ларіонова: «Перебування подружжя у рамках однієї спільноти не є безумовною гарантією тривалості шлюбу». Якщо ціна питання – потенційний шлюб, побудований на міцних почуттях і впевненості в Божому плані, то майбутньому подружжю, впевнений отець Роман, «доведеться переступити через свої переконання». «Подібний шлюб не є зреченням від віри, це – найкращий приклад екуменізму», - підсумовує греко-католицький служитель.

Двигун сім'ї

Тема кожного дня життя екуменічних сімей – толерантність і взаємоповага. Одружившись із християнкою–п'ятдесятницею, парафіянин баптистської церкви Денис Разумник підтверджує, що августинівська максима «в головному – єдність, в другорядному – свобода, а в усьому – любов» – поза конкуренцією. До потенційних пар сімейні консультанти можуть пред'являти підвищені вимоги. Основна причина цього – високий ризик невдалих взаємин і невлаштованого шлюбу. Ігор П., пастор однієї з київських баптистських церков, розповідає: «До того, як дати згоду на такий особливий шлюб, я завжди звертаю увагу молодих людей на те, що їх розділяє». Треба думати, що пара, яка пройшла тест служителя церкви, надалі не побоюється за можливе зіткнення інтересів. «Міжконфесійні шлюби – це «екуменізм життя», тобто саме в них християни різних конфесій можуть усвідомити свою єдність, але їм доведеться «знехтувати буквою заради духу», – резюмує релігієзнавець Кисельов.

І ще два коментарі - з перших вуст:

 

Олексій Балаботкін, православний християнин, сам стоїть на шляху до міжконфесійного шлюбу. Його обраниця – католичка.

Кожна зустріч в людському житті невипадкова. Тим більше, зустріч двох людей, які кохають одне одного. Але якщо немає взаємної поваги і любові, то навряд чи складеться сім'я, а вже екуменічний діалог – і поготів.

Можливо, «міжконфесійна сім'я» зможе стати першим кроком на шляху до успішного екуменічному діалогу, якому якраз і не вистачає взаємоповаги і любові.

Відмінності в традиціях спонукають шукати їхні причини у богословській та духовній літературі – а це саморозвиток кожного з партнерів. У кожній парі партнери «підтягують» одне одного. Звичайно, це ж стосується і питань віри.

Відвідування служб різних конфесій допомагає глибше і повніше відчути спільність гілок християнства. Найважливіша проблема – це виховання дітей. Адже якщо дорослі можуть спокійно відвідувати церкви «по черзі» і молиться кожен у своїй традиції, то для дитини така суміш релігій шкідлива і навіть небезпечна. І дуже важливо на шляху до «єдності у відмінностях» не втратити любов і не піддатися спокусі взагалі забути про церкви.

Олена Шабуніна, голова громадської організації «Сімейний клуб»

Проблеми трапляються в усіх сім'ях (і навіть у християн). Ніхто від них не застрахований. Неважливо, хто ти – православний, католик чи протестант, закони сімейного життя, створені Богом, працюють однаково для кожного. Звичайно, у міжконфесійних шлюбів (як, втім, і у інтернаціональних) є своя специфіка, але слово «специфіка» не означає, що такий союз приречений на нещастя!

Ми з чоловіком нечасто замислюємося над тим, що наш шлюб – міжконфесійний. Радше, ми вважаємо, що наша сім'я вірна Богові: ми намагаємося бачити Його у всьому, що ми робимо і це, по-моєму, запорука успіху. Мій чоловік – член протестантської церкви, а я була хрещена в православній. Після весілля питання про те, яку ж церкву відвідувати, стало дуже гостро, але ми вирішили його мирно: на ранкове богослужіння ходимо разом у православну церкву, а на денне – в протестантську. Я не бачу в цьому нічого поганого. Думаю, кожному з нас є чого повчитися одне в одного. Міжконфесійний шлюб – це радше збагачення духовного світу двох, а не проблема. Головне, щоб обоє у подружжі були духовно зрілими особистостями і мали близькі живі взаємини з Богом, а вже Він точно допоможе вирішити будь-які труднощі, незалежно від того, православний ти, протестант чи католик.

http://www.credo-ua.org/2011/05/44583

Додати власний коментар

*
*
Будь ласка, додайте 5 й 7.

Домашня Церква

діти

10 фраз, які не можна говорити дитині

Будь-яка притямна людина розуміє, що при спілкуванні з дитиною треба ретельно як добирати слова, так і фільтрувати зміст сказаного. Фрази «Нащо я тебе народжувала?» і її більш «лагідний» аналог «Звідки ти взявся на мою голову?»...

любов

10 правил любові

Любити – справа непроста. Дуже часто під словом “любити” криється низка стереотипів. Щоб їх розвіяти – публікуємо текст о. Тихона Кульбаки про те, що ж насправді означає “любити”...

любов

Люди одружуються для щастя… А що стається потім?

Люди укладають шлюб у сподіванні, що це зробить їх щасливими. Те, що виростає поміж ними за рік, два або десять, буває неймовірним. Нерідко температура почуттів знижується, і подружжя нагадує двоосібну спілку, покликану до виконання життєвих завдань. Інколи ...

людина

Перед обличчям самотності

Лист жінки з будинку престарілих. Просто прочитайте...

дитина

Як виховувати хлопців?

Мудре виховання — це турбота про тіло і дух, оскільки вихованець не є ані ангелом, ані звіром ...

чоловіки

Чоловік мусить відірватися від матері

Невільницький емоційний зв’язок сина з матір’ю призводить до того, що хлопець почувається загубленим і не має впевненості у власній чоловічості, а також стає надто залежним від жінки. Ця залежність вражає чоловічу гордість...

діти

11 шкідливих фінансових звичок, які не варто передавати дітям

Привчити дитину до ощадливості, вміння рахувати й не тринькати гроші не так уже й легко. Одними умовляннями та виховними бесідами не обійтися. Насамперед діти звертають увагу не на слова, а на дії ...

діти

10 порад для батьків

Потреба відчуття свободи вибору є закорінена глибоко в людській натурі. Вона з'являється ще у немовлят, які реагують сміхом і радістю на ігри, в яких самі можуть встановлювати правила гри. І це повністю природно, що діти прагнуть до незалежних ...